Єдиний унікальний номер 233/680/15-ц Номер провадження 88-ц/775/3/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2017 року м. Бахмут Донецької області

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді: Будулуци М.С.

суддів: Санікової О.С., Канурної О.Д.

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Донецької області від 10 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок та відновити постачання електроенергії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок та відновити постачання електроенергії задоволено частково. Визнано неправомірними дії працівників Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» щодо припинення електропостачання в квартиру ОСОБА_1 АДРЕСА_1. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» відновити постачання електроенергії до квартири ОСОБА_1 АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 10 лютого 2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») задоволено частково. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 листопада 2015 року в частині задоволення позовних вимог скасовано. В задоволені позову ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в частині вимог про визнання дій неправомірними та відновлення постачання електроенергії відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

ОСОБА_1 подав заяву про перегляд рішення Апеляційного суду Донецької області за нововиявленими обставинами, зазначивши, що після ухвалення вказаного рішення, йому сталі відомі обставини, які, на його думку, є істотними для справи, які не були і не могли бути відомі йому на час розгляду цієї справи. Він стверджує, що 22 лютого 2017 року він знайшов розрахункову книжку з бланками квитанцій про оплату електроенергії за його особовим рахунком № 260310133 з показами лічильника станом на 13 травня 1993 року - 8979 кВт та чеком про оплату електричної енергії на суму 676 крб.

Електронна база Костянтинівського РЕМ почала функціонувати з 01 липня 2007 року. Згідно акту звірки розрахунків за електроенергію , 01 липня 2007 року в акті датована операція «обхід», покази лічильника - 1265 кВт. Перший раз для перевірки показань лічильника представник Костянтинівського РЕМ прийшов до нього 02 вересня 2014 року, а протягом 29 років до нього ніхто з електропостачальної організації не приходив. Незрозумілим для нього залишається виникнення даних показів лічильника у 2007 році. Договір про користування електричної енергії з ним був укладений 29 жовтня 2014 року, а до цього часу, починаючи з 17 грудня 1985 року, між ним та відповідачем склались фактичні договірні відносини, що випливають з постачання і користування електроенергією. Однак, у випадках споживання послуг без укладання письмового договору, фактично заборгованість утворюється, але її не можна вважати такою, що ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Розмір та підстави виникнення такої заборгованості повинні встановлюватися судом у позовному провадженні. Заявник вважає, що відповідач порушив не саму процедуру відключення, а підстави для цього, оскільки факт наявності заборгованості судом не доведено, як і періоду за який вона утворилася. Дії відповідача свідчать про намагання перекласти недоліки у своїй діяльності на споживача електроенергії у повному обсязі.

На думку заявника, вказані обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення, так як на їх підставі можна зробити висновок про відсутність заборгованості за спожиту електроенергію. Вважає, що дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» щодо нарахування заборгованості за спожиту електроенергію без встановлення в судовому засіданні наявності заборгованості та щодо відмови в наданні послуг електропостачання є порушенням Правил користування електричною енергією для населення і Закону України «Про захист права споживачів».

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засідання просили задовольнити заяву.

Представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, але про час та місце розгляду справи повідомлений судовими повістками та телефонограмою (а.с. 198, 201, 202, 203, 207).

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви, апеляційний суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 365 ЦПК України, розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30 березня 2012 року (далі - постанова Пленуму ВССУ № 4), при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК.

Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Як роз'яснено в п. 3 вищевказаної постанови Пленуму ВССУ № 4, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Пункт 4 вказаної постанови пленуму ВССУ, звертає увагу суддів на те, що при вирішенні питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати ново- виявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалюючи рішення, яке просить переглянути заявник ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами, апеляційний суд встановив, що позивач ОСОБА_1 вселився в квартиру АДРЕСА_1 на підставі ордеру від 28 квітня 1985 року, зареєстрований у ній з 23 травня 1985 року та фактично проживав і користувався електроенергією. 17 грудня 1985 року на ім'я позивача відкрито особовий рахунок № 260310133, позивач використовував електроенергію та проводив оплату на підставі фактичних договірних відносин. У 1985 році в його квартирі встановлено лічильник електроенергії №1020064 з показаннями 00028. 29 жовтня 2014 року з позивачем був укладений договір № 260310133 про користування електричною енергією, у пункті 5 зазначено номер приладу обліку та його показання на момент укладення договору 27 997 кВт, у п.18 зазначено: «Заборгованість на 20 жовтня 2014 року - немає можливості перевірити, необхідна звірка розрахунків». В порушення вимог п. 19 Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правил), ОСОБА_1 оплачував спожиту електроенергію не на підставі показань приладу обліку, оскільки надані позивачем копії квитанцій про оплату електроенергії, а саме: 11 квитанцій за 2012 рік, 9 квитанцій за 2013 рік та 10 квитанцій за 2014 рік не містять показань приладу обліку електроенергії. Ним оплачено по 30, 35 та 40 грн. на місяць, 3 квитанції по 50 грн., одна - 60 грн., в графі «покази лічильника» зазначено «0» - «тип показів» -«інформаційний», та є чисельні показники лічильника від 1265 кВт у липні 2007 року до 6718 кВт у лютому 2014 року із зазначенням типу показів «автоматичне».

При обході 02 вересня 2014 року представником енергопостачальника у позивача зафіксовано покази лічильника 27 891 кВт, а 03 листопада 2014 року нараховано за показами лічильника 27 963 кВт. до оплати - 18 725 грн. 54 коп. 19 листопада 2014 року позивачу було направлено попередження про наявність заборгованості в сумі 18 725 грн. 54 коп. та про те, що у випадку непогашення заборгованості у тридцятиденний строк, згідно п. 27 Правил користування електричною енергією для населення, його квартира буде відключена від електромережі. Повторне підключення буде здійснено після оплати заборгованості та витрат на повторне підключення. Вказане попередження отримане позивачем 26 листопада 2014 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 29 грудня 2014 року після технічної повірки лічильника встановлено, що останній відповідає вимогам Правил пристрою електроустановок, іншим нормативно - технічним документам. 19 лютого 2015 року квартира позивача була відключена від електропостачання.

Апеляційний суд дійшов висновку, що спосіб сплати - без зазначення показань приладу обліку електроенергії, призвів до утворення заборгованості у позивача, а встановивши наявність заборгованості та надіславши позивачу попередження про необхідність сплати заборгованості в сумі 18 725 грн. 54 коп. і про відключення у разі несплати, відповідач діяв правомірно, у відповідності з вимогами п. 27 Правил відключив позивача від електричної мережі.

Як встановив апеляційний суд, доводи позивача про те, що він постійно сплачував платежі за електроенергію та не мав заборгованості, не підтверджені належними доказами.

Частково скасовуючи рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, апеляційний суд своє рішення мотивував наступним.

1). Висновок суду першої інстанції про те, що відповідач мав застосувати аналогію закону та скласти акт на підставі п. 53 Правил, не відповідає фактичним обставинам та положенням Правил. Як вбачається з цього пункту Правил, акт складається у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі, фактів розкрадання електричної енергії, в подальшому акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, рішення якої оформляється протоколом. У разі причетності споживача до порушення цих Правил, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Однак, у даному випадку відповідач нарахував позивачу до сплати суму саме за обліковану спожиту електроенергію відповідно до показань приладу обліку. Крім того, згідно пункту 35 Правил визначені випадки, у яких енергопостачальник має право відключити споживача, одним із таких випадків є порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості. Складання акту на підставі п. 53 Правил при цьому не вимагається.

2). Неправильним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач протягом тривалого часу не скористався наданим йому п. 30 Правил правом на відключення споживача від електричної мережі. Невикористання цього права у минулому не свідчить про незаконність відключення 19 лютого 2015 року. Відповідач посилався на те, що протягом тривалого часу не мав доступу до приладу обліку, який розташований в квартирі позивача. Згідно з п.21 Правил контроль за правильністю знімання показань споживачем є правом, а не обов'язком енергопостачальника.

3). Апеляційний суд також зазначив у рішенні, що висновок суду про неправомірність дій відповідача щодо припинення електропостачання в квартиру позивача є невірним, тому рішення суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дій працівників ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі Костянтинівського РЕМ щодо припинення електропостачання в квартиру ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача відновити постачання електроенергії до квартири позивача підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цієї частини позову.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання зробити перерахунок сторонами не оскаржувалось, а тому апеляційний суд в цій частині рішення не приймав.

Заява позивача про перегляд судового рішення, у зв'язку з нововиявленими обставинами, підлягає залишенню без задоволення.

Надана заявником квитанція про сплату ним 13 травня 1993 року 676 крб. за користування електричною енергією із зазначенням кінцевих показань лічильник 8979 та попередніх його показань 8641 кВт, твердження ОСОБА_1 про неправильне встановлення апеляційний судом фактичних обставин справи щодо наявності у нього заборгованості за електричну енергію, як користувача, які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванню судом обставин справи, посилання на порушення відповідачем його прав як споживача електричної енергії, не є новоявленими обставинами та не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

При цьому апеляційний суд враховує, що відповідно до вимог абзацу 3 п. 5 постанови Пленуму ВССУ№ 4, неподання стороною, яка бере участь у справі, доказу, про якій їй було відомо, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. В даному випадку платником в квитанції за 13 травня 1993 року на суму 676 крб. зазначений заявник ОСОБА_1, який мешкав по АДРЕСА_1 (а.с. 189), що безумно свідчить про те, що йому було відомо про таку оплату, проведену ним за користування електричної енергії, що не є нововиявленою обстановиною в розумінні п.1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України та п. 3 постанови Пленуму ВССУ № 4, оскільки нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику.

Окрім цього, відповідно до абзацу 2 п. 5 постанови Пленуму ВССУ № 4, обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванню судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими. Як вбачається з заяви ОСОБА_1, він посилається на неправильне встановлення апеляційний судом фактичних обставин справи щодо наявності у нього заборгованості за електричну енергію, як користувача, зазначивши, що суд порушив вимоги процесуального законодавства щодо встановлення фактичних обставин справи, що також не є нововиявленими обставинами.

Не може бути розцінено як нововиявлені обставини і посилання заявника на порушення його прав як користувача електричної енергії та споживача послуг, що передбачені Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, та Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки ці питання були предметом розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій.

Виходячи з цього, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - не має.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 365 ЦПК України, апеляційний суд-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Донецької області від 10 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: