ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "05" липня 2010 р.Справа №  6/54

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 6/54

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

до відповідача: фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович", АДРЕСА_3,

про стягнення 77278,58 грн

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 1 від  25.05.2010

від відповідача - участі не брали

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович" заборгованості за виконану роботу по збиранню зернових культур в сумі 59790,00 грн, пені в сумі 6158,37 грн, штрафу в сумі 11958,00 грн та понесених судових витрат на державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та послуги адвоката.

Позивач 05.07.2010 надав  заяву про  уточнення та зміну позовних вимог, за змістом якої просить суд  стягнути з відповідача  борг за договором про  надання послуг № 12 від 04.09.2009 в сумі  59790,00 грн, штраф в сумі 11958,00 грн, пені в сумі 5530,58 грн, а також понесених судових витрат на державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та послуги адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбачене Господарським процесуальним кодексом України, а також те, що ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.

В судовому засіданні 05.07.2010 присутнім представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1249557 від 15.06.2010 (а.с. 42).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 6/54 в судовому засіданні 05.07.2010 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 05.07.2010 за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                                          ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 "Виконавець"  та фермерським господарством "Сінельник Валерій Дем'янович" "Замовник" 04.09.2009 укладено договір № 12  про надання послуг по збиранню зернових культур (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого предметом договору є надання послуг "Виконавцем" по збиранню врожаю сільськогосподарських культур комбайнами фірми "Кейс" 2188, 2388 на полях "Замовника" (а.с. 8 - 10).

Договір укладено у письмовій формі, підписано та скріплено печатками обох сторін.

Відповідно до розділу 3 Договору вартість збирання зернових культур на одному гектарі площі становить: соняшник - 180,00 грн/га, кукурудза та соя - 300,00 грн/га, а розрахунок здійснюється протягом 7 днів після підписання сторонами акта виконаних обсягів робіт.

Укладеною 14.10.2009 додатковою угодою до Договору сторони погодили наступну площу збирання та вартість збирання зернових культур на одному гектарі площі: соя - 100 га, 240,00 грн/га, кукурудза - 100 га, 270,00 грн/га, соняшник - 150 га, 150 грн/га (а.с. 11).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором про надання послуг передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав послуги по збиранню зернових культур: обмолот сої, 38 га, 240,00 грн/га, всього на суму 9120,00 грн, обмолот соняшнику, 48 га, 150,00 грн/га, всього на суму 7200,00 грн, обмолот кукурудзи, 161 га, 270,00 грн/га, всього на суму 43470,00 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками 17.12.2009 сторонами актом виконаних робіт на загальну суму 59790,00 грн (а.с. 12).

Разом з тим, у визначений Договором строк відповідач виконані позивачем роботи не оплатив.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193, Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено  договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

У відповідності до статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Фермерське господарство "Сінельник Валерій Дем'янович" наявність боргу за виконані роботи в розмірі 59790,00 грн документально не спростовує та підтверджує в акті звірки розрахунків від 28.04.2010, складеному між сторонами та скріпленому печатками (а.с. 16).

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати фермерським господарством "Сінельник Валерій Дем'янович" заборгованості в сумі  59790,00 грн, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню в сумі 5530,58 грн та штраф в сумі 11958,00 грн.

В пунктах 4.7, 4.8 Договору сторони дійшли згоди, що при несвоєчасних розрахунках за надані послуги "Замовник" зобов'язаний додатково сплатити "Виконавцю" 20 % штрафу від остаточної суми Договору, що вказується в актах виконаних робіт, а якщо затримка розрахунку за надані послуги триватиме більше семи днів "Замовник" зобов'язаний сплатити "Виконавцю" пеню в розмірі 0,05 % неоплаченої суми за кожний прострочений день, але не більше подвійної ставки НБУ, рахуючи з восьмого дня затримки розрахунку.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені є правомірними та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 217 Господарського кодексу України  встановлює у сфері  господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій  сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 6 статті 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, приписи Господарського кодексу України не містять обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах та передбачають можливість встановлення їх розміру сторонами у  договорі, крім випадків, коли такий розмір встановлено законом.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення  боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За вказаною нормою Цивільного кодексу України пеня як різновид неустойки характеризується такою ознакою як застосування у грошових зобов'язаннях. Кваліфікуючими ознаками штрафу є, зокрема, можливість встановлення за будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання.

З наведених вище норм Господарського та Цивільного кодексу України вбачається, що  законодавець не забороняє сторонам передбачити в договорі положення щодо сплати пені і штрафу за порушення зобов'язання, як і не прив'язує штраф до конкретного виду правовідносин.

Згідно положень частини 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, частини 3 статті 6, статті 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору та визначені його умов, крім випадків, коли не допускається відступлення  в силу закону.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві штрафу  у розмірі 11958,00 грн, що становить 20 % від суми боргу - 59790,00 грн.

Задовольняючи вимогу про стягнення штрафу, господарським судом враховано співрозмірність заявленої до стягнення суми штрафу з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач, добросовісність позивача, що полягає у належному виконанні ним, як Виконавцем, своїх зобов'язань за договором по наданню послуг по збиранню зернових культур, недотримання відповідачем узгодженого між сторонами терміну погашення заборгованості за надані послуги, відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів до виконання зобов'язання та недопущення його порушення, неподання відповідачем доказів добровільного усунення допущеного порушення та сплати заявленої до стягнення  суми за надані послуги.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно пункту 4.10 Договору, сторони відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу україни домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Наданий позивачем розрахунок  суми пені  за період з 01.01.2010 по 05.07.2010  в сумі 5530,58 грн (а.с. 48) відповідає  зазначеним вище нормам законодавства та умовам договору.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович" заборгованості за виконану роботу по збиранню зернових культур в сумі 59790,00 грн, пені в сумі 5530,58 грн, штрафу в сумі 11958,00 грн підлягають задоволенню.

Обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є також  вимоги про стягнення з відповідача оплати за послуги адвоката в розмірі 3000,00 грн.

За приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат. Судові витрати розподіляються між сторонами в залежності від наслідків вирішення спору, про розподілення витрат вказується в судовому рішенні (ст.ст. 49, 84 ГПК України).

Позивачем надано договір  № 2 про надання правової допомоги від 25.05.2010 (а.с. 23 - 24), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 358 від 21.12.2009 на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 27), докази сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ОСОБА_2. 3000,00 грн за надання правової допомоги згідно договору від  № 2 від 25.05.2010 ( а.с. 25).

Задовольняючи  вимогу про стягнення 3000,00 грн винагороди за надання правової допомоги, господарським судом враховано виконані адвокатом на виконання пункту 1.1. Договору № 2 від 25.05.2010 роботи та співрозмірність визначеної суми винагороди із заявленою до стягнення  сумою заборгованості.

Господарським судом враховано положення  статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України  на відповідача покладаються судові витрати на державне мито в сумі  772,79 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                             ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з  фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович" (26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Велигіна, 46, р/р 26007300000139 в АКБ "Форум" в м. Кіровограді, МФО 383051, код ЄДРПОУ 33578366) на користь  фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (20700, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 у ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" м. Сміла, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основну заборгованість в розмірі 59790,00 грн, штраф в розмірі 11958,00 грн, пеню в розмірі 5530,58 грн, а також судові витрати  за послуги адвоката  в розмірі 3000,00 грн, на державне мито в сумі 772,79 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам у справі.

Суддя                                                                                                           В.Г.Кабакова

Дата підписання

рішення: 05.07.2010