справа №2-763/10р.

РІШЕННЯ

Іменем України

6 липня 2010  року            

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі головуючого судді   Сєчко В.Л.,

при секретарі                          Паращенко Л.І.

у  відкритому  судовому  засіданні в м. Козятині

розглянув цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Козятинському районі про оскарження дії та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:    

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Козятинському районі про оскарження дії та зобов’язання вчинити певні дії. В обґрунтування  позовних вимог зазначив, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії, і відповідно до п. 1 ст. 55 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років як особа, що працювала в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів. Проте, управлінням Пенсійного фонду України у Козятинському районі позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на недостатність доказів його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач вважає, що ним до управління ПФУ у Козятинському районі подано повний об’єм необхідних документів для призначення пенсії. А тому просить визнати дії управління ПФУ у Козятинському району по відмові в призначенні йому пенсії протиправними та зобов’язати ПФУ у Козятинському районі призначити йому пенсію відповідно до п. 1 ст. 55 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років, врахувавши період його роботи в зоні відчуження з 20 по 22 травня 1986 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просить позов задовільнити.

Представник відповідача, Управління ПФУ у Козятинському районі, Швабська М.М., в судовому засіданні позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти задоволення позову.

  Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що  позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Категорія 2) згідно посвідчення серії А № 047299 від 07.12.1992 року (а.с.7).

Наказом по Козятинському автотранспортному підприємству – 10167 № 16 кд від 19.05.1986 року ОСОБА_1 був відряджений в розпорядження Іванковецького ДСУ -39 треста Київдорбуд № 2 для перевезення дорожньо-будівельних матеріалів з Бехівського спецкар?єра Житомирської області з 20 по 22 травня 1986 року (а.с.12-13). А саме, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, автомобілем КАМАЗ-5320д/н 35-05 ВИМ працював на перевезенні дорожньо-будівельних матеріалів в зоні радіоактивного забруднення (30-ти кілометровій зоні - зоні відчуження) в с. Іловниця Чорнобильського району Київської області.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зона відчуження – це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році. Згідно Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 18.06.1991 року № 44, с. Іловниця  Чорнобильського району Київської області віднесено до зони відчуження.

З архівного витягу відомостей про нараховану та виплачену заробітну плату за травень 1986 року вбачається, що в графі «аванс» написано «Чорнобиль» і значиться сума виплачених добових за час перебування позивача в зоні відчуження – 7,00 крб. (а.с.16).

Відповідно до ст. 55 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на  пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років як особа, що працювала в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу було безпідставно відмовлено в призначенні пенсії, а тому необхідно зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Козятинському районі призначити йому пенсію відповідно до п. 1 ст. 55 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років, врахувавши період його роботи в зоні відчуження з 20 по 22 травня 1986 року.

Керуючись ст. 55 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст.ст.  15, 213-215 ЦПК України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

      Прийняти визнання позову представником  відповідача. Визнати неправомірними дії  посадових осіб Управління Пенсійного фонду України у Козятинському районі  Вінницької області пов’язаних з відмовою  ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до п. 1 ст. 55 « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Козятинському районі Вінницької області з часу звернення,  призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. 1 ст. 55 « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років, врахувавши період його роботи в зоні відчуження з 20 по 22 травня 1986 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя –