АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Нагорняка В.А.
суддів: Мартьянової Л.І., Пащенко Л.В.
при секретарі: Пшеничній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частку споруд, -
заслухавши доповідача, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що 23.11.2004 року між ним та відповідачкою було розірвано шлюб. Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 30.01.2005 року між сторонами було розділено незавершений будівництвом будинок по АДРЕСА_1. Крім спірного будинку йому та відповідачці на праві спільної сумісної власності належить фундамент «Ф», фундамент «Ф1», огорожа №1 та криниця «К». На даний час ОСОБА_2 забороняє позивачу користуватись вищезазначеними спірними об?єктами, та перешкоджає у їх користуванн, тому він просив задоволити позов.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2010 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частку споруд відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати як незаконне, необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Матеріалами справи встановлено, що з 19.10.1985 р. по 23.11.2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 30.01.2005 року між сторонами було розділено незавершений будівництвом будинок. За ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя визнано право власності на 43/100 частки незавершеного будівництва по АДРЕСА_1.
За ОСОБА_2 визнано право власності на 57/100 частки спірного будинку. На земельній ділянці крім будинку розміщені також фундамент «Ф», фундамент «Ф1», огорожа №1 та криниця «К», які позивач просив також розділити.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог судом вірно застосовано п.3 ст.331 ЦК України згідно якої, до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Судом встановлено, що фундамент «Ф» є об?єктом незавершеного будівництва, а саме гаража, тому позивачу підставно було відмовлено у визнанні права власності на дану споруду.
Позивачем не доведено, що вищезазначене майно належало сторонам на праві сумісної власності.
Позовні вимоги про визнання права власності на огорожу №1, та криницю «К» також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 182 ЦК України підлягають реєстрації права власності, так як не пов?язані фундаментом із землею.
Вирішуючи дану справу по суті заявлених позовних вимог та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дав належну та об’єктивну оцінку зібраним по справі доказам, ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України судове рішення належним чином мотивовано, тому підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
За таких обставин рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2010 року без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: