АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2010 року м.Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого Нагорняка В.А.
суддів ПащенкоЛ.В., Мартьяновій Л.І.
при секретарі Пшеничній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Вінницького районного суду від 08 квітня 2010 року та ухвалу цього ж суду від 25 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третіх осіб Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», Стрижавської селищної ради про визнання державних актів на право приватної власності на землю недійсними, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третіх осіб Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», Стрижавської селищної ради Вінницького району про визнання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та усунення перешкод в користуванні земельними ділянками. В заяві зазначала, що в серпні 2001 року вона придбала булинок, розташований в смт. Стрижавка Вінницького району. Рішенням Стрижавської селищної ради від 20 вересня 2001 року їй передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. При виготовленні державного акта на землю з’ясувалось, що рішенням Стрижавської селищної ради від 14 жовтня 2003 року приватизована земельна ділянка ОСОБА_2 і йому виданий Державний акт серія ВН №188077 та серія ВН №188078 на земельну ділянку розміром 0.15га. та 0,0774 га. В зв’язку з порушенням прав, позивачка просила визнати приватизацію земельних ділянок ОСОБА_2 недійсними, усунути перешкоди в користуванні цими ділянками шляхом перенесення межевих знаків та відшкодування моральної шкоди в сумі 4000грн. Окрім того, ОСОБА_4 для збезпечення позову просила заборонити Стрижавській селищній раді вчиняти будь – які дії, пов’язані з земельною ділянкою ОСОБА_2
ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_5, третіх осіб Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», Стрижавської селищної ради про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні нею, посилаючись на те, що рішенням Стрижавської селищної ради від 01 квітня 1994 року та від 14 жовтня 2003 року йому передано у власність 0,0774 га. та 0,15 га.земельних ділянок. В 2007 році ОСОБА_3 самовільно зайняла орієнтовочно 0.0010 га. земельної ділянки, встановила металевий паркан, тому просив задоволити позов.
Ухвалою судді Вінницького районного суду від 25 листопада 2009 року заборонено Стрижавській селищній раді вчиняти будь – які дії з земельною ділянкою ОСОБА_2
Рішенням Вінницького районного суду від 08 квітня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнані державні акти на право власності на земельну ділянку серії ВН №188077, видані ОСОБА_2 на підставі рішення Стрижавської селищної ради від 14 жовтня 2003 року площею 0.15 га. та 0.074 га., виділених для будівництва та обслуговування житлового будинку. Усунені перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення межевих знаків.
В решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Усунуто перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою ОСОБА_2 шляхом зобов’язання ОСОБА_3 перенести межові знаки згідно з проектними даними.
В решті позовних вимог відмовлено.
В своїх апеляційних скаргах ОСОБА_2 просить ухвалу про забезпечення позову скасувати, так як він не знав про наявність такої ухвали і вона порушує його права. Не погоджується також з рішенням суду, посилаючись на те, що суд не прийняв до уваги, що йому на законних підставах передана безоплатно у власність земельна ділянка, між ним і ОСОБА_3 були встановлені межі землекористування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення та ухвалу суду без зміни зі слідуючих підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 03 серпня 2001 року придбала житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1. Рішенням Стрижавської селищної ради від 20 вересня 2001 року їй передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,15га. Відповідач ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки. Земельна ділянка належить йому на праві приватної власності згідно державних актів серії ВН № 188077 та серії ВН № 188078, виданих на підставі рішення Стрижавської селищної ради від 14.10.2003. В результаті проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_2, проведеної Держземінспекцією у Вінницькій області 20.08.2009 встановлно, що згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії ВН №188077, №188078 ОСОБА_2 використовує земельну ділянку площею 0,2274га по АДРЕСА_2. Також перевіркою та проведеними обмірами встановлено, що сусідній землекористувач ОСОБА_3, яка проживає по АДРЕСА_1, здійснила захват і використовує земельну ділянку площею 0,0010га. із земель приватної власності ОСОБА_2. Між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проходить паркан (металева сітка), який зміщений частково на земельну ділянку ОСОБА_2 і становить 0,0010 га. Із листа управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області від 15.07.2008 вбачається, що при перевірці встановлені порушення межі земельних ділянок як з боку ОСОБА_3 так і ОСОБА_2 в частині встановлення бетонної огорожі і відхилення становить від 0,03м до 0,33м. З боку ОСОБА_3 відхилення від межі в контрольних точках, зафіксованих в державному акті становить від 0,69м. до 0,63м. Порушення землекористування між сторонами зафіксовані узгоджувальною комісією Стрижавської селищної ради, висновком Віницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК».
Суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 так ОСОБА_2, зокрема в частині визнання недійсними державних акті на земельну ділянку серії ВН №188077 та серії ВН № 188078, виданих ОСОБА_2 і усунення перешкод в с земельними ділянками кожним із них.
Оскільки ОСОБА_3 не довела позов про від шкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 в сумі 4000 грн. не довела, суд підставно вдмовив в задоволенні позову.
При таких обставинах рішення суду відповідає вимогам закону, матеріалам справи, тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307,308,312,314,315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького районного суду від 08 квітня 2010 року та ухвалу цього суду від 25 листопада 2009 року без зміни.
Протягом двох місяців з дня проголошення ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді