Судове рішення #9996687

     

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-4524/2010 р.                   Головуючий у 1-й інстанції: Ліхтанська Н.П.

                                                                 Суддя-доповідач:  Кримська О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 08 липня 2010 р.                                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:      Бєлки В.Ю.

суддів:                 Кримської О.М.

                             Глазкової О.Г.

при секретарі      Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Бердянськсільмаш»  

 на рішення Бердянського міськрайонного  суду  Запорізької області  від 05 травня 2010 року по  справі  за  позовом  ОСОБА_3 до ВАТ «Конструкторське бюро «Бердянськсільмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку.

У позові зазначив, що він працював заступником голови правління – головним інженером ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш» та 31 серпня 2009 року за домовленістю сторін був звільнений з цієї посади. При звільненні з ним не було проведено повного розрахунку, заборгованість по заробітній платі складає 44 800 грн., яку він просив стягнути з відповідача, а також  середній заробіток за час затримки розрахунку.

4 грудня 2009 року відповідач повністю розрахувався з ним по заборгованості по заробітній платі.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасний розрахунок по заробітній платі в сумі 21 747 грн.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 травня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш» на користь ОСОБА_3 компенсацію за несвоєчасний розрахунок по заробітній платі в сумі 21 747 грн.

Стягнуто з ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш» судовий збір в доход держави в сумі 21,47 грн.

Стягнуто з ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш» витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 120 грн.

В решті частини позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш» подало апеляційні скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних  міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 . з 1 липня 1992 року працював на ВАТ «Конструкторське бюро «Бердянськсільмаш» на посаді заступника голови правлінні – головним інженером.

Наказом №174 /10.02. від 31 серпня 2009 року  ОСОБА_3  звільнений з роботи за домовленістю сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, проте  при звільненні  заборгованість по заробітній платі йому не виплачена.  

Відповідач за період  з 11 вересня 2009 року по 04 грудня 2009 року сплатив заборгованість по заробітній платі позивачеві у повному.

За положеннями ст. ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника  виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу  належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз’яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів  у роботодавця не виключає його відповідальності.  

Отже, доводи апелянта про те, що розрахунок не був проведений своєчасно через відсутність коштів, є неприйнятними.

З мотивів викладений вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції задовольняючи частково позові вимоги повно і всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначив правовідносини сторін і закон, який їх регулює та прийшов до правильного висновку  про те, що вимоги  ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні  підлягають задоволенню, оскільки  при звільненні відповідач не розрахувався з позивачем в тій частині виплат, які ніким не заперечувалися у строки, передбачені  ст.. 116 КЗпП України.

   

При цьому районний суд навів у рішення відповідні доводи з посиланням на надані по справі докази та положення закону.

   

За таких обставин,  колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість рішення  суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції , приходить до висновку, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для його  скасування або зміни не вбачається.    

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 317 України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Бердянськсільмаш»  - відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного  суду  Запорізької області  від 05 травня 2010 року у цій справі – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація