АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 – 5058 / 10                                                       Головуючий у 1-й інстанції:                                                                                                                                                           Васецька В.В.

                                                       Суддя-доповідач:  Сапун О.А.

У Х В А Л А

07 липня 2010 року                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                               Пільщик  Л.В.

Суддів:                                         Сапун О.А.,

                                                        Краснокутської О.М.

При секретарі:                       Белименко С.В.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2010 року про часткове скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення 799 740 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

          16 вересня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення 799 740 грн. по якій ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2009 року було відкрито провадження.

          Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2009 року було задоволено клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову. Накладено арешт на автомобілі ПОРШЕ 997 Турбо, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, Мерседес Бенц МЛ 350, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також на квартиру АДРЕСА_1.

          В подальшому представник відповідача подав до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке було частково задоволено ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2010 року.

Заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру № 35, яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 04 квітня 2002 року і розташована у будинку № 104 по вул. Дзержинського у м. Запоріжжі, скасовані. Інші заходи забезпечення позову, які вжиті на підставі ухвали судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28 вересня 2009 року, залишено.

ОСОБА_4 в апеляційному порядку зазначену ухвалу не оскаржив.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2010 року скасувати і накласти арешт на все належне відповідачу майно в межах ціни позову 799 740 грн.

            Заслухавши суддю–доповідача, вислухавши доводи представника апелянта, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_4 799 740 грн. Провадження по справі було відкрито 23 вересня 2009 року ( а. с. 1-11 ).

На підставі статті 151 ЦПК України, яка передбачає право осіб, що беруть участь у справі звернутися з клопотанням про забезпечення позову, ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив в межах ціни позову накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача.

Заява була задоволена ухвалою судді Жовтневого району м. Запоріжжя від 28 вересня 2009 року, накладено арешт на автомобілі ПОРШЕ 997 Турбо, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, Мерседес Бенц МЛ 350, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також на квартиру АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_4 При цьому суд навів в ухвалі відповідні доводи з посиланням на норми процесуального права, і виходив з того, що вартість вказаного майна знаходиться в межах ціни позову, а також що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення по справі ( а. с. 16-19,27 ).

10 червня 2010 року представник відповідача, посилаючись на обставини справи та взаємні грошові зобов’язання сторін, заявив клопотання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки вважає їх зайвою мірою з точки зору полегшення подальшого виконання рішення по справі. Крім того зазначав, що ОСОБА_3 не надав переконливих доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити в подальшому виконання судового рішення.

Розглядаючи клопотання представника відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову. Проте виніс ухвалу про часткову зміну вжитих заходів забезпечення позову.

При цьому, змінюючи заходи забезпечення позову і знімаючи арешт з квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вартість автомобілів, які належать ОСОБА_4 і на які накладено арешт, перевищує 799 740 грн. Тобто заявлений ОСОБА_3 позов додаткового забезпечення накладенням арешту на квартиру відповідача не потребує.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вказаний висновок суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що постановлена судом першої інстанції ухвала не відповідає положенням статті 312 ЦПК України, тому її необхідно скасувати, а у задоволенні клопотання представнику ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307,312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2010 року скасувати. У задоволенні клопотання представнику ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, яких було вжито на підставі ухвали судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2009 року, відмовити.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: