УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22-10418/10 Головуючий у 1-інстанції – Ластовка Н.Д.
Доповідач – Євтушенко О.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року Апеляційний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді - ЄВТУШЕНКО О.І.,
суддів - БІЛИЧ І.М. КОРОТУНА В.М.
при секретарі - КОНОПЛІЦЬКІЙ О.В.
розглянувши апеляційну скаргу представника Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва – Божок Л.Б. та апеляційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну надбавку, як дитині війни,
Апеляційний суд,
В с т а н о в и в:
Керуючись ст.ст. 218, 317 ЦПК України, Апеляційний суд,
У х в а л и в:
Апеляційні скарги представника Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва – Божок Л.Б. та ОСОБА_2 відхилити, залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2009 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий
Судді
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22-10418/10 Головуючий у 1-інстанції – Ластовка Н.Д.
Доповідач – Євтушенко О.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року Апеляційний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді - ЄВТУШЕНКО О.І.,
суддів - БІЛИЧ І.М. КОРОТУНА В.М.
при секретарі - КОНОПЛІЦЬКІЙ О.В.
розглянувши апеляційну скаргу представника Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва – Божок Л.Б. та апеляційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов»язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну надбавку, як дитині війни,
Апеляційний суд,
В с т а н о в и в:
В березні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов»язати нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну надбавку, як дитині війни,
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м.Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_2, як дитині війни щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати постанову суду та винести нову, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні її вимог та постановити нову постанову про задоволення позову у повному обсязі та зобов»язати УПФУ у Дніпровському районі м.Києва нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну надбавку, як дитині війни, починаючи з 01 січня 2006 року по 31 жовтня 2008 року включно, що з урахуванням індексації внаслідок інфляції становить загальну суму 5112грн. 90 коп.
В апеляційній інстанції позивачка просила задовольнити її апеляційну скаргу, а постанову суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову, та просила відмовити з задоволенні апеляційної скарги представника УПФУ у Дніпровському районі м.Києва
Представник відповідача в судове засідання не з*явився, хоча належним чином повідомлений про день і час розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді ЄВТУШЕНКО О.І., пояснення осіб, які з*явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Дніпровському р-ні м. Києва та отримує пенсію, також має статус дитини війни, про що зроблено відповідну відмітку в пенсійному посвідченні, виданому Управлінням пенсійного фонду у Дніпровському р-ні м. Києва .
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 1 Розділу 4 «Заключного положення» вказаного Закону останній вступає в силу з 01.01.2006р.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян.
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни;
Рішенням Конституційного Суду України № 6- рп від 09.07.2007 року положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційним.
Відповідно до ст. 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні норми вищезазначеного Закону втратили чинність з 09.07.2007р.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч.І Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»,Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.07р. в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленою для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.08р. за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідальності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» визнане неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.07р. були скасовані відповідні соціальні допомоги оспорюваній категорії громадян.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року» щодо скасування відповідної допомоги визнано неконституційним. З цього дня зазначений закон втратив чинність.
Виходячи з вищенаведеного, суд прийняв правильне рішення, що вимога позивача щодо нарахування соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року є законною.
Також вірно зазначена позиція суду, що базується на рішенні Європейського Суду з прав людини, яка викладена у рішенні по справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р.
Як зазначається у вищезазначеному рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
В ч. 1 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та в абзаці 1 п.2 Постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078 зазначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії та ін. Відповідно до ч.5 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та згідно абзацу 1 п.4 Постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078 зазначено, що індексації підлягають грошові доходи у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Також згідно абзацу 3 п.4 Постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078 зазначено, що в межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат). Враховуючи, розмір пенсії позивача перевищує прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність, то проведення індексації надбавки "дитині війни" згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та згідно Постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078 є неправомірною та безпідставною.
Крім того, враховуючи те, що Управління пенсійного фонду у Дніпровському р-ні м. Києва діяло на підставі законів України та не є розпорядником коштів Державного бюджету України, суд не вбачає підстав для визнання відмови Управління пенсійного фонду у Дніпровському р-ні м. Києва щодо нарахування і виплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни ( 30% надбавки до пенсії) з 01.01.2006 року по теперішній час незаконною.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивач ОСОБА_2 має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі ЗО % мінімальної пенсії, згідно із ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період часу з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року.
Суд повно та всебічно з’ясував обставини справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, дав їм належну правову оцінку і постановив рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Доводи позивача та представника відповідача, викладені в скаргах не спростовують висновків суду, а тому не є підставою для скасування постанови суду.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, в наслідок чого, підстав для його скасування, в оскаржуваній частині, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд,
У х в а л и в:
Апеляційні скарги представника Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва – Божок Л.Б. та ОСОБА_2 відхилити, залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2009 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий
Судді