ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

            

                  

13.06.06                                                                                           Справа  № 7/72

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                           Скрутовського П. Д.

суддів                                      Онишкевич В. В.

                                           Слуки М. Г.     

Розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Путильському районі Чернівецької області № 675/05 від 19.05.2006 р.

на постанову  господарського суду Чернівецької  області  від 26.04.2006 р.

у справі № 7/72

за позовом Прокурора Путильського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Путильському районі    

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря Карпат», с. Селятин

про стягнення заборгованості в розмірі 6 260, 98 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (скаржника) –явка необов’язкова –Микитчук І. В. –юрисконсульт (довіреність № 796/05 від 09.06.2006 р.)

від відповідача –явка необов’язкова –не з’явився

Представнику позивача (скаржника) у судовому засіданні роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.

Прокуратура та відповідач не забезпечили явки уповноважених представників у судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 1514655, 1514647.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. розгляд справи було призначено на 13.06.2006 р., явка сторін не була визнана обов’язковою.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 26.04.2006 р. у справі № 7/72 за позовом Прокурора Путильського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Путильському районі до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря Карпат», с. Селчтин про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату на доставку пільгових пенсій у позові відмовлено.

          При винесенні оскаржуваної постанови, місцевий господарський суд керувався п. 2, п.п. 1 п. 8 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абз. 2 п. 1 ст. 4, ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п.п. 2.1.1, 6.1, 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. та зазначив, що предметом позову можуть бути вимоги про сплату пенсійного збору у розмірі 100 % витрат на виплату пільгових пенсій та їх доставку. При цьому, суд вказав на відсутність посилання прокурора на те, який саме порядок покриття таких витрат діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і яким законодавчим актом цей порядок був встановлений.

Скаржник, позивач у справі, не погодився з постановою господарського суду Чернівецької області, подав апеляційну скаргу, в якій вказує підстави, з яких вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, а слід прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на те, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які мають право на призначення пільгової пенсії, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.ст. 27, 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений Законом України, який діяв до набрання чинності вищевказаним Законом.

Апелянт також надав додаткові пояснення та клопотання по справі. Так, він просить зменшити суму позовних вимог до 3 779, 99 грн. у зв’язку з тим, що рішенням господарського суду Чернівецької області у справі № 7/146 від 17.08.2005 р. було відмовлено у позові УПФ України у Путильському районі до СВК «Зоря Карпат»про стягнення 2 480, 99 грн. суми пільгових пенсій та витрат на їх доставку, виплачених у січні –квітні 2005 р. громадянці Микитюк О. А. відповідно до п. «ж»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

          Відповідач у своєму поясненні по справі погодився з тим, що в суму 6 260, 98 грн. входить 2 480, 99 грн., яка була предметом судового розгляду у справі № 7/146.

          

          Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у поясненнях у справі, заслухавши пояснення представника позивача (скаржника), колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанову місцевого господарського суду слід змінити, а апеляційну скаргу частково задоволити в сумі 3 779, 99 грн. з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно положень п.п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у відповідних розмірах.

П. 6.4 вищезгаданої Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме з розрахунків заборгованості відповідач станом на 07.03.2006 р. повинен відшкодувати суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 6 260, 98 грн.

Проте, як вже зазначалося вище, скаржник зменшив суму вимог до 3 779, 99 грн. у зв’язку з тим, що спір по відшкодуванню 2 480, 99 грн. був предметом судового розгляду у справі № 7/146, по якій прийняте відповідне рішення, яке вступило в законну силу.

Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що постанова місцевого господарського суду прийнята з неповним врахуванням обставин справи, а тому підлягає зміні з підстав, викладених вище.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 199, 200-205, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, -

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу УПФ України в Путильському районі задоволити частково;

2.          Постанову господарського суду Чернівецької області від 26.04.2006 р. у справі № 7/72 змінити;

3.          Позов прокурора Путильського району в інтересах держави в особі УПФ України в Путивльському районі задоволити в частині стягнення суми 3 779, 99 грн.;

4.          В стягненні решти суми в розмірі 2 480, 99 грн. відмовити;

5.          Судові витрати по справі і апеляційній скарзі віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог;

6.          Видання наказів доручити місцевому господарському суду;

7.          Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду;

8.          Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий-суддя                                                                      П. Д. Скрутовський

Суддя                                                                                          В. В. Онишкевич  

Суддя                                                                                          М. Г. Слука