Справа № 2-1149/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2010 року                               Лебединський районний суд        

                                                                          Сумської області

у складі: головуючого - судді Бакланова Р.В. при секретарі – Кальченко О.В., за участю: позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача Влєзкова С.О., третьої особи ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лебединської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, третя особа – ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Лебединської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власницею 43/100 частин житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1. Власницею 57/100 частин цієї садиби є ОСОБА_4.

На території своєї частини садиби позивачка самочинно збудувала веранду позначену на плані присадибної земельної ділянки під літ. «а4», сарай дерев’яний під літ. «М», сарай шлакоблочний під літ. «К».

При зверненні до Лебединської міської ради ОСОБА_1 відмовили у видачі свідоцтва про право власності на вищезазначені побудови у зв’язку з відсутністю письмового погодження співвласника земельної ділянки ОСОБА_4, на проведення їх будівництва.

Тому позивачка просить суд визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

У судовому засiданнi позивачка та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі.  

Представник відповідача вимоги ОСОБА_4 визнав повністю.

Третя особа та її представник не заперечили проти визнання за позивачкою права власності на самочинні побудови.

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника відповідача, третю особу, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований, позовні вимоги витікають iз цивільних правовідносин i на пiдставi ст. 316, 317, 328, 331, 358, 375, 376 ЦК України підлягають задоволенню з наступних підстав:

З довідки № 775 від 26.06.2009 року, виданої КП «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міськради» (а.с.14) вбачається, що за архівними інвентаризаційними документами КП «БТІ» житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, зареєстрований за ОСОБА_1 у розмірі 43/100 частин будинку. У даному господарстві самочинно прибудована веранда площею 3,7 кв.м., самочинно збудований сарай дерев’яний позначений на плані присадибної земельної ділянки під літерою «М», сарай шлакоблочний під літ. «К».

З довідок: 18 самостійної державної пожежної частини м. Лебедин № 473 від 22.04.2010 року (а.с. 16); Лебединської районної санітарно-епідеміологічної станції від 20.04.2010 року (а.с. 17); відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області № 619 від 16.04.2010 року           (а.с. 15) вбачається, що самочинно прибудована веранда, самочинно збудований сарай дерев’яний позначений на плані присадибної земельної ділянки під літерою «М», сарай шлакоблочний під літ. «К», в господарстві, що знаходиться в АДРЕСА_1, відповідає санітарним правилам «Планування та забудови населених пунктів» та вимогам ДБН 360-92 «Планування і забудова міських та сільських поселень», будівництво проведено з дотриманням нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

Рішенням виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області № 63 від 28 квітня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на проведення будівництва двох господарських сараїв та веранди на земельній ділянці, що розташована в АДРЕСА_1, через відсутність письмового погодження співвласника земельної ділянки, ОСОБА_4 на проведення будівництва зазначених будівель.

Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

ОСОБА_4, як співвласник будинку не заперечила проти визнання права власності за позивачкою на самочинні побудови.

Таким чином суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинні побудови.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215  ЦПК України, ст. 316, 317, 328, 331, 358, 375, 376 ЦК України,

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю.

Визнати право власності на самочинно прибудовану веранду площею                 3,7 кв.м., самочинно збудований сарай дерев’яний позначений на плані присадибної земельної ділянки під літерою «М», сарай шлакоблочний під літ. «К» в господарстві, що розташоване в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області шляхом подачі  в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: