Справа № 2-2482/2010 р.

               РІШЕННЯ

              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 року                            Старокостянтинівський районний  суд

                                                                            Хмельницької області

в складі:

головуючої-судді                           Завадської О.П.

при секретарі                                      Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни,  

                                                           встановив:

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни, за 2007 рік в розмірі 1442,70 грн., посилаючись на те, що вона являється дитиною війни відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а тому в силу ст. 6  вищезазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку відповідач в добровільному порядку їй не  виплачує. В позовній заяві позивачка просила справу розглянути без її участі.

Відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений в встановленому законом порядку, проте в судове засідання свого представника не направив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України та станом на 02 вересня 1945 року їй було менше 18 років.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи паспортними даними позивачки та відповідним штампом в пенсійному посвідченні.

В силу ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19 грудня 2006 року ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, та статтею 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.

Таким чином, з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 Закону України від 19 грудня 2006 року ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим мали пріоритет порівняно із спеціальною нормою – статтею 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.

Після прийняття 09 липня 2007 року Конституційним Судом України вищезазначеного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, тобто з цього часу відновлено право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, право на отримання зазначеної надбавки у позивачки виникло з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Враховуючи наведене та виходячи з положень Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає за можливе здійснити захист порушених прав, шляхом зобов’язання відповідача, здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, а не шляхом стягнення конкретної суми.

Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив поновити йому строк звернення до суду за захистом свого порушеного права, однак, виходячи з положень ст. 257 ЦК України, суд вважає, що необхідності у вирішенні питання про поновлення цього строку не має, оскільки він нею не пропущений.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, Законами України „Про соціальний захист дітей війни”, ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп,  

                                                              вирішив:        

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з врахуванням її права на підвищення пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням фактично отриманих сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі на користь ОСОБА_2 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя ____________