Справа № 2-2057/10

0531

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 р.                                                                                                       місто Донецьк  

                              Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

                головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

                                  при секретарі  Іванченко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька  про зобов’язання виконати дії, -

                                                 В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача по не нарахуванню йому щомісячну доплату як «дитині війни» з 01.01.2008 р., зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., як дитині війни, мотивуючи тим, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 р. йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2008-2009 р. р. йому така допомога не виплачувалася.  

В судове засідання позивач  не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з’явився, надав судові заяву про розгляд справи у його відсутність та заперечення проти позову, посилаючись на те, що згідно зі ст. 7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок державного бюджету України. ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що фінансування витрат, які пов’язані з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то отже не вбачається будь-яких порушень законодавства з боку відповідача. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. у справі № 1-29/2007 визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71, ст. 111 ЗУ України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та ці положення втратили чинність. Таким чином, норми ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" є діючими з 09.07.2007 р. Також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого положення пункту 41 розділу ІІ ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". На підставі цього рішення втратила чинність нова редакція ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" Разом з тим, ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" не передбачено виплатити відповідно до ЗУ  "Про соціальний захист дітей війни". Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Для врегулювання ситуації, 28.05.2008 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячно довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., та з 1 жовтня - 49,80 грн. Отже, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Тому просить суд відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла з 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується до 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 1.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно, тому визнати протиправними дії останнього за зазначений період неможливо.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

А тому вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача провести йому нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2008 році підлягають частковому задоволенню, в зв'язку з чим відповідача слід зобов'язати призвести таке нарахування лише з 22 травня 2008 року.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48, 10 гривень, з 1 липня - 48,20 гривень, з І жовтня - 49,80 гривень.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльність відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 58 Закону України " Про державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність з 1.04.2008 року встановлено - 48І грв, з 1.07. - 482 грв., з 1.10 - 498 грв. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму , встановлюються відповідними законами, цим Законом, та нормативно - правовими актами КМ України.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 22017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Постановляючи судове рішення у даній справі, слідує виходити з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право, на пенсійне забезпечення, передбачені статтями І, 3, частиною 2 статті 6. статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною І статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8- рп/ 2005 від 11 жовтня по справі № 3-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідно складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних, законів за статтею 22 Конституції України.

Враховуючи, що позивачу, починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення: до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачцу 715,23 грн. (481 грн. х 30% : 31 х 10 днів - 481 грн. х 10% : 31 х 10 днів ) + (481 грн. х 30% - 481 гри. х 10 % )+ (482 грн. х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % ) +( 498 грн. х 3 х 30 % - 498 гри. х 3 х 10%).

Згідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи та місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Пpo соціальний, захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується до 30 % мінімальної пенсії за віком.

На час розгляду справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне врахування". Згідно цієї норми мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, відповідає такому мінімум, який був на кінець 2008 р.

Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » , керуючись принципом верховенства права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2009 р. засновані на законі, є обґрунтованими, в зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з яками суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період 22.05.2008 р. - 31.12.2008 р. та 2009 рік.

На підставі ст.82 ЦПК України суд вважає можливим звільнити відповідача, який є державним органом, від сплату судового збору в доход бюджету.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення п. 28 р. ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 82, 212, 214-215 ЦПК України, -  

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька  про зобов’язання виконати певні дії – задовольнити частково.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла на цей період, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., за виключенням сум, фактично отриманих за цей час.

В задоволенні іншої частини позовних вимог  – відмовити.  

Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька від сплати судового збору в доход бюджету.

Рішення  може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Куйбишевський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення  та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подачі заяви про оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву подано не було. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений законом, постанова набирає законної сили, після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Куйбишевського районного

суду м. Донецька                                             Н.М. Ларіонова