Справа № 2 -1645/10

РІШЕННЯ

І М 'Я М     У К Р А Ї Н И

    12 травня 2010 року Куйбишевський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого                                 судді Батманової В.В.,

при секретарі                                          Матвієнко О.О.

за участю позивача                             ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України Куйбишевського району м. Донецьку про перерахування пенсії відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з  цивільним позовом до управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька в частині відмови в перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру  прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з лютого 2010 року, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом третьої групи по захворюванню, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримує пенсію по інвалідності, розмір якої повинен бути не меншим ніж 6 мінімальних пенсій за віком. Позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії, але йому було відмовлено.

В судове засідання позивач з’явився та просив суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька провести  відповідні перерахунки.

Представник відповідача у судовому засідання не з’явився,  надав письмові заперечення та заяву про розгляд справи в його відсутності. В письмових запереченнях відповідач позов не визнав та повідомив суду, що виплати позивачеві здійснюються відповідно до вимог діючого законодавства.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька. З  01 січня 2004 року набрав чинності  Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, який визначає принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсій. Вказаним Законом передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Відповідно до ст. 4 ч. 3 вказаного Закону умови, норми і порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначено ст. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст. 8 п. 2 ч.1 вказаного Закону таке правило закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія ( щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мають право на призначення пенсії за Законом України « Про пенсійне забезпечення» - за умови , якщо вони не отримують пенсію з інших джерел. Право вибору пенсійних виплат и передбачено п. 10 вказаного Закону, який передбачає право кожної особи на різні види пенсій: за віком, по інвалідності тощо. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один із видів довічної пенсії за вибором цією особи. Це ж право передбачено п.13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У відповідності до основних положень щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціального захисту населення, визначених Законом України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя та здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Відповідно до розділу 8 вказаного Закону правила призначення та виплати пенсій та компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, ст..49, передбачається визначення пенсії особам, віднесеним до зазначених категорій. Відповідно до приписів ст.. 49 вказаного Закону передбачено, що з 01.01.2007 максимальний розмір пенсії або щомісячного грошового утримання  ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною, а також інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених або перерахованих в 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановлених п.1 ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на місяць. Такий самий порядок та розмір визначено для пенсій, призначених у 2006 році відповідно до Закону України № 3235 від 20.12.2005. У відповідності до ст.. 50 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи -  50 відсотків   мінімальної пенсії за віком і виплата вказаної пенсії відповідно до ст.. 53 вказаного Закону здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами ст.. 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам віднесеним до категорії 1 та у зв’язку із втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивачів як віднесених до категорії 1.

Частина 4 статті 54 спеціального Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

         Згідно ч.3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,   особам,   віднесеним   до категорії     1, 2, 3, 4,     розмір щомісячної    компенсації    сім'ям    за   втрату    годувальника    внаслідок Чорнобильської   катастрофи.   Перерахунок   пенсії   здійснюється   з   дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 гривень 91 копійка, та 22 грн. 30 коп., що визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року), не є прийнятними, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо. Якщо «порядок» відповідає на питання «як, яким чином», то «розмір» - «скільки».

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІП, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» затверджено на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, що втратили працездатність з 01.11.2009 – 573 гривні.

Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведеного розміру.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, як доведені.

На підставі ст.55 Конституції України, Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік», ст.. ст.. 50, 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України « Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 № 966-XIV, Закону України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-ІІІ, керуючись ст.ст. 4,5, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ::

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України Куйбишевського району м. Донецьку про перерахування пенсії відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»задовольнити .

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до ст.. ст.. 50, 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька перерахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 22.02.2010 з наступним перерахуванням її у відповідності зі змінами до діючого законодавства, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком із розрахунку шести прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, з врахуванням вимог ч.3 ст. 67 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька перерахувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, спричинену здоров’ю,  з 22.02.2010 відповідно до ст. 50 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку 50%  прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність з врахуванням вимог ч.3 ст. 67 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набуває чинності після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Куйбишевського районного

суду м. Донецька                             В.В.Батманова