Копія
Справа 2-280/10/1605
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2010 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
Головуючої судді Кривчун Т.О.,
при секретарі Сапі А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гребінківському районі Полтавської області (далі – УПФУ в Гребінківському районі) про зобов”язання провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до УПФУ в Гребінківському районі, посилаючись на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі також-базовий, спеціальний Закон, Закон №2195-ІУ) з 01.01.2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зазначає, що постановою суду від 24.06.2009 року, яка набрала законної сили, зобов”язано УПФУ в Гребінківському районі провести перерахунок та виплатити недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що, рішеннями Конституційного Суду України (КСУ) №6-рп/2007 від 09.07.2007 та №10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вважає, що, оскільки положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2009-2010 роки не зупинялися та не скасовувалися, він має право на одержання недоплаченої йому як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за період із 01.01.2009р. по 30.04.2010р.
У зв’язку з цим прохає зобов”язати УПФУ в Гребінківському районі здійснити перерахунок та виплатити йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009р. по 30.04.2010р.-
У судове засідання позивач не з»явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, надіслали письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
У наданих суду письмових запереченнях відповідач прохає відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що після визнання рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. та №10-рп2008 від 22.05.2008 норм ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено дію та внесено зміни до ст.6 Закону №2195-ІУ щодо виплати надбавки до пенсії дітям війни, неконституційними, Верховною Радою України не було прийнято законодавчого акту з питання визначення величини мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення дітям війни.
Вважають, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений статтею 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон №1058-ІУ) застосовується тільки для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до цього Закону, а визнання рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. норми ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою було зупинено дію ст.6 Закону №2195-ІУ, неконституційною, не надає підстав застосовувати показник мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону №1058-ІУ як розрахункову величину для визначення розмірів соціальної допомоги, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Зазначають, що з 2008 року та станом на даний час позивачу як дитині війни нараховується та виплачується щомісячна державна соціальна допомога у відповідності до постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” в таких розмірах: з 01.01.2008р. - в сумі по 47,00грн. щомісячно, з 01.04.2008р. - в сумі по 48,10грн., з 01.07.2008р. - в сумі по 48,20грн., з 01.10.2008р. та станом на 30.04.2010р.- в сумі по 49,80грн. щомісячно.
Вважають також, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, повністю і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що позивач має статус «Дитини війни» в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і ця обставина підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 13.11.2006 року (а.с.4).
Враховуючи зазначений статус позивача, він, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.
Зазначені зміни набрали чинності з 01.01.2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у редакції цього Закону від 18.11.2004р. №2195-ІУ, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Разом із тим, виплата підвищення до пенсії дітям війни (у т.ч. позивачу) після прийняття Рішення КСУ від 22.05.2008 за №10-рп2008 проводилася відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, пунктом 8 якої було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня-48,1 гривні, з 1 липня-48,2 гривні, з 1 жовтня-49,8 гривні. Даний факт підтверджується наявною в матеріалх справи довідкою УПФУ в Гребінківському районі від 21.06.2010р. №591/02-47.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок-20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У період, за який заявлені вимоги щодо перерахунку та виплати недоплаченої суми підвищення до пенсії позивачу як дитині війни розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, був таким:
498,00 грн.
573,00 грн. з 01.01.2009
з 01.11.2009 Закон України “Про Державний бюджет Укра їни на 2009 рік" від 26.12.2008р. №835-VI
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 06.11.2009р. № 1715-УІ
695,00грн.
706,00грн.
709,00грн. з 01.01.2010
з 01.04.2010
з 01.07.2010 Закон України “Про Державний бюджет Укра їни на 2010 рік" від 27.04.2010р. №2154-VI
Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялася.
Відповідно до ч.2 ст.54 Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними закорнами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
У відповідності до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Аналогічне положення містить ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», згідно якої надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Наведені норми передбачають встановлення в абсолютних нормах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, їх дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, нарахування та виплата у 2009 році та станом на 30.04.2010 року дітям війни (у т.ч. позивачу) підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні були здійснюватися територіальними органами Пенсійного фонду України у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Натомість, підвищення дітям війни (у т.ч. позивачу) до пенсії УПФУ в Гребінківському районі у 2009 та станом на 30.04.2010 року, було виплачено на підставі Постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 у розмірі по 49,80грн. щомісячно, що підтверджується вищезазначеними довідкою та наведеною в запереченнях на позовну заяву інформацією відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Гребінківському районі з заявою, в якій прохав провести перерахунок пенсії, підвищивши йому як дитині війни на 30% надбавку до пенсії з 01.01.2009 року, однак в проведенні перерахунку пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009р. йому було відмовлено.
Посилання відповідача на вказану вище постанову КМУ, згідно якої позивачу як дитині війни виплачувалася щомісячна державна соціальна допомога, суд до уваги не приймає, виходячи у т.ч. як із того, що, у даній постанові, всупереч положенням ст.6 Закону №2195-ІУ, Кабінет Міністрів України встановив розмір вказаного підвищення до пенсії, який не відповідає розміру, встановленому спеціальним Законом, так і з загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами.
Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовими актами (прийнятими на виконання закону), тому у разі виникнення колізії між їх нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору, суд дійшов висновку, що, при розрахунку підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону №2195-ІУ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого в законі про державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Стосовно доводів щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.
Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” покладено на Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області, за місцем проживання позивача.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.
Крім того, відповідачем не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку по нарахуванню та виплаті позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову.
Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставним.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.64,124,152 Конституції України, ст.ст.3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.11,15,60,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про зобов”язання провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, - задовольнити повністю.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року з урахуванням проведених виплат згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області на користь ОСОБА_1 8,50 (вісім гривень 50 коп.) грн. сплаченого судового збору та 37,00 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис Т.О.Кривчун
З оригіналом згідно:
Суддя
Гребінківського районного суду
Полтавської області Т.О.Кривчун