Справа № 2-244  

за 2010 рік  

Р І Ш Е Н Н Я  

І м е н е м  У к р а ї н и  

  29 червня 2010 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:  

головуючого – судді                                        Борисенко В.В.  

при секретарі –                                                 Мриц Н.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності та виділ частки в спільній сумісній власності,  

  В С Т А Н О В И В:  

  15.03.2010р. позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 24.10.2003р. між нею та відповідачем укладено шлюб, зареєстрований Судововишнянською міською радою Мостиського району за актовим записом № 40. 02.03.2010р. рішенням Мостиського районного суду Львівської області їхній шлюб розірвано.  

Зазначала, що в вересні 2004р. за їх спільні кошти відповідачем було придбано автомобіль марки «Опель Вектра», 1997 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1, який фактично є їхньою спільною сумісною власністю.    

Вказувала, що з моменту набуття права власності на зазначений транспортний засіб і до сьогодні відповідач одноособово ним користується. При розірванні шлюбу в позовній заяві відповідач вказував, що спільно нажитим майном поділиться у добровільному порядку, проте на даний момент не має наміру цього робити, що змушує її звернутися до суду із даним позовом. Оскільки відповідач одноособово користується належним їм майном, вважає за можливе виділити її частку із спільної сумісної власності з компенсацією вартості такої в порядку, передбаченому законодавством. Ринкова вартість вказаного автомобіля становить 8000 доларів США, або станом на момент подання позову – 64000 гривень.  

З огляду на усе вищенаведене, просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право спільної сумісної власності на легковий автомобіль марки «Опель Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1997р.в., виділити її частку із спільної сумісної власності в розмірі 1/2 частини та зобов’язати відповідача компенсувати в порядку, передбаченому законодавством, вартість її частки в спільній сумісній власності  в розмірі 4000 доларів США або 32 000 гривень.  

Вимоги позивачкою зменшено в судовому засіданні з огляду на надходження висновку експерта, згідно з яким вартість автомобіля на момент розгляду справи становить 30912 гривень. Просить суд окрім інших позовних вимог зобов’язати відповідача компенсувати їй половину вартості автомобіля.  

Відповідач в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позовних вимог, проте не в змозі на даний момент оплатити вартість частки позивачки у спільному майні, з огляду на що просить суд відстрочити йому сплату такого на три місяці.  

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що сторони з 24.10.2003р. по 02.03.2010р. перебували між собою у шлюбі, який розірвано рішенням Мостиського районного суду Львівської області. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 виданого  28.09.2004р., за відповідачем у справі було зареєстровано транспортний засіб марки «Опель Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1997 р.в., бежевого кольору. Даний транспортний засіб був придбаний за спільні кошти сторін у справі, що ними не оспорюється у судовому засіданні.      

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 1366 від 21.06.2010р. ринкова вартість спірного автомобіля з врахуванням його стану на момент експертного огляду 11.06.2010р. в цінах на момент завершення експертизи з технічної точки зору становить 30912 гривень.  

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін; копією свідоцтва про одруження сторін у справі; копією заочного рішення Мостиського районного суду Львівської області про розірвання шлюбу між сторонами; витягом із журналу карток власників транспортних засобів, висновком судової автотоварознавчої експертизи № 1366 від 21.06.2010р. та іншими матеріалами справи.  

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Згідно ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.  

Стаття 70 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.  

Сторони не оспорюють рівності часток в належному їм на праві спільної сумісної власності автомобілі. Таким чином частка кожного з них у спільній сумісній власності становить 15456 гривень (30912:2).    

  Згідно ч.5 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Відповідач в судовому засіданні не подав доказів на підтвердження внесення ним відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду і до судового засідання така сума не була передана ним позивачці.  

  Беручи до уваги усе вищенаведене, суд вважає, що оскільки спірний автомобіль був придбаний за час шлюбу між сторонами, що ними не оспорюється, його слід визнати спільною сумісною власністю подружжя і визнати за позивачкою право власності на 1/2 такого, оскільки частки майна дружини та чоловіка є рівними.  

В частині виділення автомобіля відповідачу з присудженням грошової компенсації за частку у майні подружжя позивачці, позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідач не передав позивачці грошову компенсацію за її частку у майні подружжя і така сума не перерахована ним на депозитний рахунок суду в порушення вимог ст.71 СК України.    

Виходячи з вимог ст.88 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача в користь позивачки слід стягнути понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.  

Оскільки на транспортний засіб, що є спільною сумісною власністю подружжя, було накладено арешт, такий підлягає скасуванню.  

Керуючись ст.ст.60, 63, 70-71 Сімейного кодексу України, ст.372 ЦК України, ст.ст.10, 11, 79, 88, 154, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -  

  У Х В А Л И В:  

  Позов задоволити частково.  

  Визнати автомобіль марки «Опель Вектра 1.8», 1997р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3, бежевого кольору, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.  

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.  

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 154 (сто п’ятдесят чотири) гривні 56 коп.  сплаченого нею судового збору та 57 (п’ятдесят сім) гривень 96 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 212 (двісті дванадцять) гривень 52 коп..  

Скасувати забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автомобіль марки «Опель Вектра 1.8», 1997р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3, бежевого кольору, згідно ухвали суду від 16.03.2010р..  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України (20 днів), рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.      

  Суддя                                                     В.В. Борисенко  

З оригіналом згідно:  

  Суддя                                                    В.В. Борисенко  

  Рішення набрало законної сили «__»______________ 20__ р.  

Суддя                                                     В.В. Борисенко