Справа № 2а-1207/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Зубкова С.О.
при секретарі Білецькому Б.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення грошових коштів,
в с т а н о в и в :
19.01.2010 року позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 2 групи у зв’язку з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 2006-2008 роки в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, вказуючи, що нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було здійснено в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України . Крім того, представник відповідача наполягає на застосуванні строків позовної давності.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позивач до 15.05.2009 р. був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. З 15.05.2009 р. позивач є учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інвалідом 2 групи.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції до 28.12.2007 р. щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Листом відповідача від 25.08.2009 р., наданим на звернення позивача з питання нарахування щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти
мінімальних заробітних плат у задоволенні його вимог було відмовлено.
Згідно ст. 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Разом з тим згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач з клопотанням про поновлення строку звернення до суду не звертався, доказів поважності пропуску вказаного строку не надав, згідно наданих судових рішень позивачу було відомо про порушення його прав ще у 2007 році.
Таким чином суд вважає, що у позові треба відмовити у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 100, 160-163 КАС України суд
п о с т а н о в и в :
У позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення грошових коштів відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя