Справа № 2а-1472/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Зубкова С.О.
при секретарі Білецькому Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ялтинської міської Ради Автономної республіки Крим, комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» про скасування рішення, зобов’язання вчинити дії та інше,
в с т а н о в и в:
25.02.2010 року Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
скасувати рішення № 1967 від 12.11.2009р. виконкому Ялтинської міської Ради Автономної республіки Крим про оформлення права власності на нежитлове приміщення – АДРЕСА_1, та видачу свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_1;
зобов’язати Відповідача-2 - комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», за власний рахунок виготовити та видати власнику ОСОБА_1, новий технічний паспорт на житлове приміщення - АДРЕСА_1;
зобов’язати Відповідача-1 - виконком Ялтинської міської ради АР Крим, постановити нове рішення про оформлення права власності та за власний рахунок оформити і видати власнику ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на житлове приміщення - АДРЕСА_1, загальною площею відповідно до нового технічного паспорту «БТІ».
зобов’язати Відповідача-2 - комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», за власний рахунок провести правову реєстрацію, оформити та видати власнику ОСОБА_1 реєстраційне посвідчення про реєстрацію права власності на житлове приміщення - АДРЕСА_1, загальною площею відповідно до нового технічного паспорту «БТІ»;
стягнути з Відповідачів понесені нею судові витрати.
Відповідач-1 в судове засідання свого представника не направив, про час та місто розгляду справи повідомлений належним чином, згідно поштового повідомлення ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду та позовну заяву з додатками отримав 15.03.2010 р., крім того повідомлявся телеграмою, яку згідно повідомлення отримав 13.03.2010 р.
Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про час та місто розгляду справи повідомлена належним чином, згідно поштового повідомлення ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду та позовну заяву з додатками отримала 16.03.2010 р., крім того повідомлялася телеграмою, яку згідно повідомлення отримала 13.03.2010 р.
Відповідач-2 в судове засідання свого представника не направив, про час та місто розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заперечення проти позову, посилаючись на наступне:
будівництво апартаментів визначалося п.3.3 та п.6.2.5. ДБН В.2.2-2008 «Будинки та споруди. Готелі.» у відповідності з вимогами ДТСУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення.»;
житлом фізичної особи, відповідно до ст.379 ЦК України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для постійного проживання та збудованого з урахуванням вимог ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення»;
перевід приміщення з нежитлового в житлове здійснюється за рішенням виконавчого комітету місцевої ради, а спір з приводу такої відмови виконкому виконати такій перевід відсутній.
Крім того, Відповідач-2 надіслав до суду клопотання про закриття провадження по справі, посилаючись на те, що в одній позовній заяві об`єднанні декілька вимог, які належать розглядати у порядку різного судочинства:
про визнання АДРЕСА_1 житловим приміщенням - квартирою;
про зобов`язання КП Ялтинської міськради «БТІ» за власний рахунок виготовити та видати новий технічний паспорт на житлове приміщення - АДРЕСА_1, яке повинне розглядатися Окружним адміністративним судом АР Крим.
В судовому засіданні представник Позивача підтримав позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі та пояснив наступне:
Позивач 12.01.2006р. уклала Договір з ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» за № 0436/283-39(р) про пайову участь у фінансуванні будівництва комплексу «Приморський парк» у м.Ялта. ДБН В.2.2.-20:2008 введені в дію з 01.04.2009р., а ДТСУ 4527:2006 є чинними з 01.10.2006р. Посилання на визначення терміну «апартаменти» у даних нормативних документах є незаконним у зв`язку з тим, що вони введені в дію після укладання Договору. П.2.12 ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розробки, погодження і затвердження проектної документації для будівництва» забороняє коригування робочої документації у зв`язку введення нових нормативних документів. Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи;
відповідно до змісту Договору, укладеного між Позивачем та ТОВ «Фірма
«Консоль ЛТД», АДРЕСА_1 був запроектований, як житлове приміщення, і його загальна проектна площа була обрахована відповідно до СНіП 2.08.01-89 «Жилые здания», які діяли до введення в дію ДБН В.2.2-15-2005 з 01.01.2006р. Технічний висновок від 26.11.2009р. ялтинської філії ДП «Головний територіальний науково-дослідницький і проектний інститут «КримНДІпроект» без яких-небудь зауважень підтвердив відповідність АДРЕСА_1 вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.», що робить його придатним для постійного проживання. Відповідно до вимог ст.379 ЦК України таке приміщення можна вважати житлом фізичної особи, тобто квартирою. Відповідно до ст.4. ЖК Української РСР, ж итлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях, утворюють житловий фонд, до якого включаються житлові будинки (частини будинків) та квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд). ;
Позивач не переводить приміщення з нежитлового фонду до житлового, що передбачає окреме звернення до виконавчого комітету місцевої ради (наприклад, у випадках переобладнання чи перепланування приміщень). У позові йдеться про визнання новозбудованого приміщення житловим і скасування незаконного рішення виконкому Ялтинської міськради, яким воно визнано нежитловим.
Крім того Представник позивача надав заперечення до клопотання Відповідача-2 по закриттю провадження по справі і просив їх залишити без задоволення, ґрунтуючись на наступному:
Позивач ніколи не перебувала у договірних відносинах з виконкомом Ялтинської міської ради і вказаний суб`єкт владних повноважень не діяв відносно неї у правовідносинах, які склалися, як суб`єкт господарювання. Надання АДРЕСА_1 статусу нежитлового приміщення – це прямий наслідок незаконного рішення виконкому Ялтинської міської ради № 1967 від 12.11.2009р. Зобов`язання Відповідача-2 за власний рахунок виготовити та видати новий технічний паспорт на житлове приміщення - АДРЕСА_1, також є наслідком незаконного рішення міськвиконкому. Таке рішення було прийняте Відповідачем-1 на підставі позитивного висновку, який підготовив Відповідач-2.
Відповідно до п.1 ст.21 КАС України Позивач має право заявляти кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.
Відповідач-2 не є органом державної влади. Це комунальне підприємство, яке належить органу місцевого самоврядування - Ялтинський міський раді, що вбачається також з назви підприємства.
Пункт 3. розділу ІІ. «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1878-VI від 11.02.2010р. встановлює, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на
нерухоме майно. Посилання на п.5 розділу ІІ. «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж Закону України є незаконним, тому що такий пункт відсутній. Таким чином підстав для передачі справи до окружного адміністративного суду АР Крим не має.
Вислухавши пояснення представника Позивача дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позивач уклала з ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» 12.01.2006р. Договір за № 0436/283-39(р) про пайову участь у фінансуванні будівництва комплексу «Приморський парк» у м.Ялта з метою отримання по закінченню будівництва своєї частки у вигляді 2-кімнатного АДРЕСА_1 з балконом загальною проектною площею 90,67 кв.м.. У аб.2 п.3.2. Договору уточнюється, що під загальною площею квартири розуміється сумарна площа житлових та підсобних приміщень квартири, яка обчислюється згідно додатків № 1,2 до СНиП 2.08.01-89 «Жилые здания» з урахуванням площ лоджій, балконів, веранд, терас із відповідними коефіцієнтами. У п.4.1. Договору вказано, що планування цього приміщення повинно відповідати проектній документації. До Договору додаються 4 аркуші креслень з робочого проекту: поверхових планів, фасаду та вертикального розрізу будинку. На плані другого поверху, де розташовано АДРЕСА_1, в експлікації, вказано перелік приміщень з площами, які відносяться до квартири № 3. Наявність цього переліку приміщень свідчить про те, що АДРЕСА_1 був запроектований відповідно до вимог СНиП 2.08.01-89 «Жилые здания»», як квартира. Термін «апартамент» присутній і в назві об`єкту на кресленнях з робочого проекту. Про житлове приміщення (квартиру) йдеться й у п.3.3., 3.14. Договору з посиланням на ч.2.ст.382. ЦК України «Квартира як об`єкт права власності». Із змісту Договору та додатків до нього видно, що Позивач уклала цей Договір на будівництво житла, розуміючи під терміном «апартамент» ізольовану «квартиру поліпшеного типу з балконом». Іншого в изначення цього терміну у д ержавних нормативних документах України з питань будівництва та Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» на день підписання Договору не було. Термін «апартамент» вживався також і в рішеннях Ялтинського міськвиконкому.
Свої зобов’язання Позивач виконала вчасно і в повному обсязі, сплативши грошові кошти в строк і в повному обсязі. Цей факт підтверджується довідкою ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» за № 699 від 22.12.2006р. Після прийняття об`єкта в експлуатацію, який був збудований з дотриманням усіх проектних вимог, Позивач отримала від ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» саме те ізольоване приміщення з балконом, саме тою ж площею, саме на тому ж поверсі, саме в тому ж будинку і саме за тою ж адресою, про які йшлося у Договорі.
Згідно пп.6.1.а) п.6. Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002р., оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, в т.ч.:
фізичним та юридичним особам при представленні договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта
проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та акта приймання-передавання цього об'єкта.
Для оформлення права власності на житлове приміщення - АДРЕСА_1, Позивач надала пакет необхідних документів до Відповідача-2 у відповідності п.1.13., п.2., п.3. Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002р. Відсутність будь-яких зауважень з боку Відповідача-2 свідчило про те, що Позивач надала всі необхідні документи ї вони відповідали всім чинним вимогам. Підставою для встановлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1 був позитивний висновок КП Ялтинської міськради «БТІ» від 17.09.2009р., який підготовлений всупереч вимогам п.3.5. Тимчасового положення, відповідно до якого реєстрації підлягають виключно заявлені права, якщо вони відповідають законодавству України та наданим правовстановлюючим документам; забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності. Відповідач-2 у позит ивному висновку зазначив, що на спірне приміщення заявлені права власності, як на нежитлове.
12.11.2009 р. виконком Ялтинської міської ради прийняв рішення № 1967 про оформлення права власності на нежитлове приміщення - АДРЕСА_1, загальною площею 75,9 кв.м., не дивлячись на те, що Позивач сплатила гроші за площу, яка майже на 14,77 кв.м більша, ніж та, що вказана в рішенні. Таким чином, Відповідач-1 безпідставно позбавив Позивача права власності на площу балкону .
Згідно з цим рішенням Відповідача-1 та на підставі п.Д.4, Д.5 додатку «Д» до державних будівельних норм України (ДБН) В.2.2-9-99 «Громадські будинки. Основні положення.», які введені у дію з 01.01.2000р. наказом Державного комітету з будівництва та архітектури України № 187 від 04.08.1999р. та додатку 9 до інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету з будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001р., загальна площа нежитлового приміщення – АДРЕСА_1 обчислювалася в межах внутрішніх опоряджених поверхонь зовнішніх стін та перегородок, до якої не включалася площа зовнішнього балкону із будь-яким коефіцієнтом.
Рішення № 1967 виконкому Ялтинської міської ради АР Крим від 12.11.2009р. є незаконним і таким, що порушує житлові права та право власності Позивача на нерухоме майно, охоронювані статтею 41. Конституції України. Внаслідок такого рішення о Позивач отримала у власність замість житлового приміщення нежитлове меншою площею .
Згідно ст. 47 Конституції України гарантується створення державою умов, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло.
Згідно ст. 42 Конституції України гарантується к ожній особі право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Державні органи та установи не мають права втручатись у господарську діяльність суб`єктів господарювання, в т.ч. заднім числом змінювати наслідки виконаних умов Договорів.
Таке рішення виконавчого комітету Відповідача-1 постановлене не у порядку цивільних правовідносин, які передбачають рівність суб`єктів, а саме в
адміністративному порядку, тобто в порядку підпорядкування, коли Позивач, як пересічна громадянка, не має можливості впливати на рішення суб`єкту владних повноважень – виконкому Ялтинської міської ради. Рішення Відповідача-1 є обов`язковим як для Позивача, так і для цілого кола інших суб’єктів: КП «БТІ», експлуатаційної контори, лікарні, реєстраційної служби МВС, інших міських та республіканських установ і підприємств, тощо, та в подальшому може суттєво вплинути на її життя та життя її родини.
Як вбачається з наданих документів, ні Позивачем, ні Відповідачем-1, ні Відповідачем-2, ні Третьою особою не оспорюється саме право власності ОСОБА_1 на приміщення – АДРЕСА_1.
Позивач не згодна з правовим статусом апартаменту, як нежитлового, яке було присвоєно йому рішенням виконкому Ялтинської міської ради в порядку п.10 частини б) «Делеговані повноваження» ст.30. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до законодавства про місцеві органи самоврядування та законодавства в галузі містобудування (в частині визначення статусу приміщення), орган місцевого самоврядування є органом здійснення владних управлінських функцій.
У подальшому Позивач мала намір проживати в цьому апартаменті-квартирі постійно. Придатність для постійного проживання АДРЕСА_1, підтверджується технічним висновком ялтинської філії ДП «Головний територіальний науково-дослідницький і проектний інститут «КримНДІпроект» - об’ємно-планувальне рішення АДРЕСА_1 відповідає вимогам діючих норм ДБН В 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». Відповідно до цих державних будівельних норм житлове приміщення – це опалюване приміщення, розташоване у наземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання; може мати літне приміщення (балкон, лоджію, терасу); а к вартира – це комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу.
При теперішніх обставинах зробити це неможливо, оскільки зареєструватися за цією адресою Позивач і члени її родини не зможуть, а рівень вартості комунальних послуг став відповідати вартості комунальних послуг для нежитлових приміщень (офісів, магазинів, тощо).
Згідно ст. 55 Конституції України гарантується кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є
захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, у контексті зазначених положень, справою адміністративної юрисдикції, яку можна передати на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, де хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкту (суб'єктів), а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Згідно пп.1 п.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Необхідною та достатньою ознакою суб'єкта владних повноважень у тих правовідносинах, у яких саме виник спір, є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій.
Згідно п п.7 п.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно пп.1 п.1 ст. 18 КАС України встановлює, що місцевим загальним судам як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Згідно п. 2 ст.19 КАС а дміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача .
Згідно п.1 ст.21 КАС України Позивач може заявляти кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 47, 55 Конституції України ст.382. ЦК України, ст. 2, 71, 158-163 КАС України суд
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Скасувати рішення №1967 від 12.11.2009р. виконкому Ялтинської міської Ради Автономної республіки Крим про оформлення права власності на нежитлове приміщення – АДРЕСА_1, та видачу свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_1.
Зобов’язати комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» за власний рахунок виготовити та видати власнику ОСОБА_1, новий технічний паспорт на житлове приміщення - АДРЕСА_1.
Зобов’язати виконком Ялтинської міської ради АР Крим постановити нове рішення про оформлення права власності та за власний рахунок оформити і видати власнику ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на житлове приміщення - АДРЕСА_1, загальною площею відповідно до нового технічного паспорту «БТІ».
Зобов’язати комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» за власний рахунок провести правову реєстрацію, оформити та видати власнику ОСОБА_1 реєстраційне посвідчення про реєстрацію права власності на житлове приміщення - АДРЕСА_1, загальною площею відповідно до нового технічного паспорту «БТІ».
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3000 грн. 00 коп. за технічний висновок, 3 грн. 40 коп. судового збору, а всього підлягає стягненню 3003 грн. 40 коп. у рівних частках з виконкому Ялтинської міської Ради Автономної республіки Крим та комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації».
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя