№ 2-33/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                         заочне

11 березня 2010 року  Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                        Зубкова С.О.

при секретарі                                 Білецькому Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Київспецкомплектгаз», третя особа ОСОБА_2 про визнання наказу недійсним та інше,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2003 року позивачка звернулась в суд    з позовом до відповідача про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Свої вимоги    мотивує тим,   відповідно до наказу по управлінню «Київспецкомплектгаз» від 25.12.1985 року № 153-к вона була зарахована на посаду економіста бухгалтерії з 25.12.1985 року. З    08.01.1986    року    її    було    переведено    на    посаду старшого    юрисконсульта    управління    (наказ    по    управлінню «Київспецкомплектгаз» від 06.01.1986 року № 3-к, а також відповідний наказ тресту Союзгазкомплект Мінгазпрому СРСР). За цим трудовим договором вона працювала на посаді юрисконсульта першої категорії по 17.10.2003 року. Позивачка посилалась на те, що відповідач 05.08.2003 року повідомив про надання їй щорічної відпустки з 20.08.2003 року, а 18.08.2003 року надав повідомлення про наступне звільнення, пославшись на скорочення посади через зменшення об'єму робіт. На примірниках зазначених повідомлень, що залишились у відповідача, вона залишила свій підпис з зазначенням дати. 16.10.2003 року відповідач ознайомив її з наказом по ВАТ «Київспецкомплектгаз» від 16.10.2003 року яким зобов'язав передати матеріали з претензійно договірної роботи голові правління ВАТ «Київспецкомплектгаз» ОСОБА_2 без зазначення терміну виконання, посилаючись на її звільнення за п. 1. ст. 40 Кодексу законів про працю України, але без зазначення дати звільнення, на якому вона залишила свій підпис як доказ ознайомлення з зазначенням дати 16.10.2003 року. 16.10.2003 року до її відома був доведений наказ від 17.10.2003 року № 18к про звільнення відповідно до п.1 ст. 40 Кодексу України у зв'язку зі скороченням та виплачена заробітна плата по день звільнення, компенсація за невикористану відпустку та вихідна допомога. Позивачка посилається на те, що своє звільнення вважає здійсненим без законних підстав та з порушенням встановленого порядку. Відповідач пов'язує її звільнення з скороченням посади юрисконсульта, посилаючись на значне зменшення обсягу робіт (повідомлення від 18.08.2003 року). В наказі про звільнення її від 17.10.2003 року відповідач зазначив підставою для припинення трудового договору з ініціативи роботодавця рішення правління ВАТ «Київспецкомплектгаз» (протокол № 29 від 07.08.2003р.) та надання згоди на звільнення позивачки профкомом ВАТ «Київспецкомплектгаз» (протокол від 07.08.2003 року). Однак посилання відповідача на зменшення об'єму робіт юрисконсульта є безпідставним, а навпаки є всі підстави заявити про недостатність робочого часу, що надається для здійснення трудових функцій. Разом з тим припинення трудового договору з ВАТ «Київспецкомплектгаз»' за ініціативою роботодавця порушує ії право, як особи, що брала участь у приватизації ВАТ «Київспецкомплектгаз» і має державні гарантії щодо заборони звільнення за ініціативою роботодавця (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного майна») та наносить шкоди ВАТ «Київспецкомплектгаз» у зв'язку з неможливістю продовжувати здійснення функцій юрисконсульта.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсягу і просила його задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з’явилися, про час та місто розгляду справи повідомлялися неодноразово за усіма адресами, вказаними позивачем. При попередньому розгляді справи представник відповідача та третя особа  ОСОБА_2 пояснювали, що дійсно 18.08.2003 року позивачка письмово, під розписку, була попереджена про наступне звільнена у зв'язку зі значним скороченням обсягу робіт та скороченням посади юрисконсульта. 17.10.2003 року відповідно до наказу № 18 к від 17.10.2003 року позивачка
була звільнена з роботи, згідно протокольного рішення засідання правління
Акціонерного товариства і погодженням з профкомом за п. 1 ст. 40 КЗпП
України, у зв'язку зі скороченням посади юрисконсульта 1 категорії.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до наказу по управлінню «Київспецкомплектгаз» № 153-к від 25.12.1985 року позивачка була зарахована на посаду економіста бухгалтерії з 25.12.1985 року.

Відповідно до наказу по управлінню «Київспецкомплекгтаз»' № 3-к від 06.01.1986 року позивачка з 08.01.1986 року була переведена на посаду старшого юрисконсульта управління і працювала за цим трудовим договором на посаді юрисконсульта першої категорії по 17.10.2003 року.

18.08.2003 року відповідач письмово під розписку, попередив позивачку
про наступне звільнення у зв'язку зі значним скороченням обсягу робіт та
скороченням посади юрисконсульта.

17.10.2003 року відповідно до наказу № 18 к від 17.10.2003 року відповідач звільнив позивачку з роботи, згідно протокольного рішення засідання Правління відповідача і за погодженням з профспілковим комітетом за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням посади юрисконсульта 1 категорії.

Згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно п. 1 ст. 14 Закону України «Про підприємства в Україні» право власника чи уповноваженого ним органу визначати штат і чисельність працівників.

Таким чином власник має право, на свій розсуд, вносити зміни до штатного розкладу, чисельність працівників певного фаху і кваліфікації, чисельність одних посад зменшити, здійснити звільнення працівників, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, чисельність інших посад.

Виконуючи вказівки, викладені в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 17.12.2004 р. суд вжив усіх можливих заходів по дослідженню додаткових доказів, багаторазово за клопотанням позивача оголошував у справі перерви, повідомляв про слухання неодноразово за усіма адресами, вказаними позивачем, усі розумні строки розгляду справи  давно спливли.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позивачка не довела той факт, що вона була звільнена з роботи не на законних підставах.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40 п. 1, 49-2, ст. 14 п. 1 Закону України „Про підприємства в Україні", ст.  10, 60, 213-215 ЦПК України, суд

                                                  в и р і ш и в :

У позові  ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Київспецкомплектгаз”, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та інше відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення  може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя