Справа № 2-356/10

РІШЕННЯ

 Іменем   України

07 липня 2010 року         Красноградський районний суд Харківської області  у складі:

головуючої -           судді  Гусар П.І.

при секретарі -                   Івашкіній Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді  позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування і виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, -

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації, в якому просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати незаконними дії та бездіяльність відповідача щодо недоплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 1999-2009 роки у відповідності до ч. 5 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Крім того позивач просить зобов’язати відповідача здійснити йому виплату компенсації в зв’язку з несвоєчасною виплатою частини належної  йому допомоги з 1999 року по момент здійснення виплати заборгованості та зобов’язати відповідача в майбутньому нараховувати та виплачувати йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

       В позові ОСОБА_1,   зазначив, що він є учасником бойових дій і відповідно до ч.5 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №367-ХІV від 25.12.1998 року, який набрав чинності з 01.01.1999 року, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Але всупереч цього Закону в 1999 році відповідач йому зазначену грошову допомогу не сплачував, а в 2000-2009 роках зазначена допомога виплачувалася не в повному обсязі.

      Позивач подав до суду заяву, в якій позов підтримав і просив розглянути справу у його відсутність.

      Відповідач подав до суду заперечення на позов, в яких просив розглянути справу у відсутність їх представника і відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. Позивач як учасник бойових дій має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи вимоги ст.95 Конституції України та Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів виплат, компенсацій і допомог. Фінансування витрат пов’язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно ст.17 вказаного Закону в межах бюджетних асигнувань, встановленими затвердженими кошторисами. У відповідності до ст.17-1 цього Закону виплати здійснюються до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

        Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

         Позивач є учасником бойових дій і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідченняНОМЕР_1від 05.09.1997 року (а.с. 8).

          У відповідності до ч.4 ст.12 ЗУ “України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року, яка набрала чинності 27.05.1999 р., учасникам бойових дій повинна виплачуватися щорічна разова грошова допомога до 5 травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

 Порядок виплати вказаної допомоги врегульовано статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - «Виплата разової грошової допомоги». Головним розпорядником бюджетних коштів з питання виплати щорічної допомоги до 05 травня є органи праці та соціального захисту населення, які здійснюють виплату до 30 вересня відповідного року.

           Фінансування витрат пов’язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у відповідності до ст.17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

             З метою реалізації Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині виплат щорічної одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій відповідач керувався відповідними статтями Закону України “Про Державний бюджет” на відповідні роки та постановами Кабінету Міністрів України №183 від 12.03.2008 року та № 211 від 18.03.2009 року, що підтверджується листами Управління праці та соціального захисту населення Красноградської РДА.

           Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.97 №4-зп у справі набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими  актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному, з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одноредметний акт, який діяв у часі раніше.

           Стосовно виплат щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 1999-2006 роки.

           Згідно довідки УПСЗН Красноградької РДА функції разової грошової допомоги до 5 травня передані до них з березня 2001 року, а тому немає можливості надати інформацію про виплати за 1999 рік. Таким чином відсутні будь-які докази про порушення відповідачем прав позивача у 1999 році.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Право позивача на соціальний захист гарантується Конституцією України (ст.46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Закони України “Про Державний бюджет України” на відповідні роки були прийняті пізніше за Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України. Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні спорів про перерахунок щомісячної разової грошової допомоги до 5 травня за 2000-2006 роки застосуванню підлягають норми Закону України “ Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

       Враховуючи, що Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік фактично змінювалися положення Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, який діяв у часі раніше, пріоритетними в цьому випадку є положення Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік, якими встановлювалися розміри такої допомоги.

           Стосовно виплат щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2009 роки.

Згідно довідки УПСЗН Красноградської РДА № 05-30/2156 від 09.06.2010 року була виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня:

2007 рік – 280 гривень ( 16.07.2007 р.)

2008 рік – 310,0 гривень (22.04.2008 р.)

2009 рік – 340,0 гривень (23.04.2009 р.)

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” на 2007 рік було зупинено дію частин 5 ст.ст.12,13,14,15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які визначали кратність виплат щорічної грошової допомоги до 5 травня залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) ст.29 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ч.5 ст.ст. 12-15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня, передбачену ч.5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з 09.07.2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності ст.29 Закону України “Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідну допомогу.

   ЗУ “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року ч.5 ст.12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” була викладена в такій редакції: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом України “Про державний бюджет України”

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.20 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, передбачену ч.5 ст. 12 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.20 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Таким чином з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року застосуванню підлягає редакція статті 12 ЗУ “Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” яка була чинною до внесення змін до ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та  ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, а саме, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно в періоди з 01.01.2007 року до 08.07.2007 року та з 01.01.2008 року до 21.05.2008 року закони України “Про Державний бюджет на 2007 рік” та “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено право осіб, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином право на отримання щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, мають особи, які взагалі не отримали її з різних причин до 5 травня, у разі їх звернення за отриманням такої допомоги після поновлення дії норм цих законів у зв’язку з визнанням неконституційними змін до них, у строк до 30 вересня відповідного року.

Враховуючи, що вказана допомога була виплачена позивачу в 2007 році – 16.04.2007 р., а в 2008 році - 21.04.2008 р., то суд не вбачає підстав для перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня, яка має разовий характер, так як відповідач діяв правомірно на підставі діючого на той час закону.

Законом України “Про Державний бюджет на 2009 рік” зміни до ст. 12 ЗУ “Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не вносилися.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік позивачеві підлягає застосуванню ст.12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а не Постанова Кабінету Міністрів України №211 від 18.03.2009 року “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

   За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

   З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

            У відповідності до ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України “Про Державний бюджет” на відповідний рік.

В ст. 54 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік” зазначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що
визначаються залежно від прожиткового  мінімуму,  встановлюються
відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими
актами Кабінету Міністрів України.

          У 2009 році прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення встановлений  в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року.

Таким чином вимоги позивача щодо перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня за 2009 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком підлягають задоволенню.

Разом з тим вимоги позивача щодо зобов’язання здійснити виплату індексації в зв’язку з несвоєчасною виплатою частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати” задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 цього Закону компенсація громадянам втрат частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим законом. Оскільки позивачу щорічна разова грошова допомога до 5 травня відповідно до ч.5 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не нараховувалась, внаслідок чого порушень строків її виплат не було, а тому немає підстав для задоволення вказаних вимог позивача.

           Керуючись ст.ст.19,46, 64, 124,152 Конституції України, ст.ч.5 ст.12, ст.17, 17-1 Закону України “Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.ст. 10,11, 60, 209, 212-215,218  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

         Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації  Харківської області  задовольнити частково.

        Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня  ОСОБА_1 за 2009 рік у відповідності до положення ч. 5 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого у відповідності до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням фактично виплачених сум у 2009 році.

         В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

         Стягнути з УПСЗН Красноградської РДА   витрати на інфомаційно-технічне забезпечення судового процесу Красноградського районного суду Харківської області за позовом ОСОБА_1 в розмірі 37 (тридцять сім) грн.  на р/р 31216259700300, МФО – 851011, одержувач: УДК у Красноградському районі, код ЄДРПОУ – 24134389 та держмито на користь держави в сумі 08 (вісім) грн. 50 коп.,  які перерахувати на розрахунковий рахунок № 31410537700301, МФО – 851011, одержувач: УДК у Красноградському районі 22090100,  код одержувача  – 24134389, банк одержувача – ГУДКУ в Харківській області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

              Суддя