АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Чорного В.І.
Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,
при секретарі : Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.04.2010 року по справі за позовом МКП житлово – експлуатаційної контори № 7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово – комунальні послуги,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2009 року МКП житлово – експлуатаційна контора № 7 (далі МКП «ЖЕК № 7) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати житлово – комунальних послуг, мотивуючи тим, що відповідачам надана для проживання квартира АДРЕСА_1, який знаходиться на обслуговуванні МКП «ЖЕК № 7». Однак за відповідачами рахується заборгованість з оплати житлово – комунальних послуг за період 01.01.2006 року по 01.11.2009 року, що складає : квартирна плата (експлуатаційні витрати) 2217,13 грн., холодне водопостачання 633,70 грн., вивіз сміття 63,60 грн., на загальну суму 3153,95 грн. Тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за житлово – комунальні послуги, яку останні в добровільному порядку не відшкодовують.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 квітня 2010 року позов МКП «ЖЕК № 7» задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення яким відмовити МКП «ЖЕК № 7» в задоволенні позовних вимог та зобов’язати позивача укласти договір та зробити перерахунок боргу за житлово – комунальні послуги.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги.
Встановлено, що відповідно до рішення виконкому Вінницької міської ради № 975 від 27.04.2009 року МКП «ЖЕК № 7» є виконавцем послуг з утримання будинку № 5- А по вул. В. Порика.
ОСОБА_1, є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1, в якій зареєстровані та проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
За правилами ст. 64, 66 – 68 ЖК УРСР, наймач та члени його сім’ї, що проживають разом з ним, несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, в тому числі обов’язки по платі за користування житлом та платі за комунальні послуги у визначені строки. Повнолітні члени сім’ї несуть з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями.
Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово – комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.
Згідно оборотної відомості (а.с. 5-6) заборгованість за період 01.03.2007 року по 01.11.2009 року складає 3153,95 грн.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення позовних вимог прийнявши до уваги, що несвоєчасна оплата за житло та комунальні послуги призвели до виникнення заборгованості, яку відповідачі зобов’язані сплатити.
Твердження в апеляційній скарзі на те, що позивач надає послуги не в повному обсязі та з порушенням порядку та періодичності надання послуг, при цьому приховуючи дійсні розцінки за житлово – комунальні послуги, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що величина нарахування за послуги з утримання будинків та при будинкової території обчислювалась відповідно до рішення Вінницької міської ради № 1779 від 28.07.2006 року, № 750 від 27.03.2008 року, № 962 від 27.04.2009 року, а величина тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення за спірний період часу проводилась відповідно до Постанови № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» за показниками загальнобудинкового лічильника, який в подальшому був знятий. З 01.09.2007 року по теперішній час нарахування за холодну воду проводиться по нормам споживання, тому і міститься така розбіжність на послуги з водопостачання та водовідведення, на що вказує в скарзі апелянт.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Судді :
З оригіналом вірно :