У К Р А Ї Н А

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

  м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 221/10

    В И Р О К

Іменем України

21 січня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави  у складі:

      головуючого - судді                                             Савченка А.Г.

      при секретарі                                                       ЗагорулькоО.С.

            за участю: прокурора                     Букало А.М.

             підсудного                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню  

                                ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Макарцівка Полтавського району, мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює  по найму у приватного підприємця ОСОБА_2, судимого

    5 листопада 1993 р. Київським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 140, 17, ч. 3 ст. 140, 42 КК України (далі - КК) 1960 року на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна, звільненого 7 червня 1995 р. умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 28 днів;

   23 липня 1996 р. Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 140 КК 1960 р. на 1 рік 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 43 КК частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільненого 16 грудня 1997 р. по відбуттю строку покарання;

   21 грудня 1999 р. Ленінським районним судом м. Полтави за ч. ч. 2 і 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ч. 1 ст. 215, 42 КК 1960 р. на 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 4 вересня 2002 р. умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 9 днів;

   3 вересня 2004 року цим же судом за ч. ч. 2 і 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263, 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, 70 КК на 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначено 3 роки 2 місяці позбавлення волі, звільненого 17 жовтня 2006 р. умовно-достроково на невідбутий строк 23 дні;

   14 червня 2007 р. цим же судом за ч. 3 ст. 185 КК на 3 роки позбавлення волі, з звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Е п і з о д № 1. 19 вересня 2009 р., приблизно об 11-й год., підсудний ОСОБА_1, з метою крадіжки чужого майна шляхом розбиття скла у вікні, проник в будинок потерпілого ОСОБА_3, що по вулиці Софії Ковалевської, 55 у м. Полтаві, звідки повторно, таємно викрав музичний центр «Sony МНС-ЕС 68» вартістю 716 грн., чоловічий наручний годинник вартістю 50 грн., стерео магнітолу «Clatronic SR 757» вартістю 183 грн. та інше майно, яке належить потерпілим  ОСОБА_3 та ОСОБА_4, завдавши їм збитку на загальну суму 1269 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Е п і з о д № 2. 25 вересня 2009 р., приблизно о 21-й год., він же, з метою крадіжки чужого майна шляхом шляхом злому металоплатикової рами вікна, проник в будинок потерпілого ОСОБА_5, що АДРЕСА_1, звідки повторно, таємно викрав ноутбук марки «Dell» з підзарядним пристроєм, сумкою та документами на нього вартістю 6500 грн., фотоапарат «Canon Ixus 50» вартістю 650 грн., МР-3 програвач вартістю 400 грн. та інше майно, яке належить потерпілому, завдавши йому збитку на загальну суму 11380 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.  

Е п і з о д № 3.   2 жовтня 2009 р., приблизно о 10-й год., він же, з метою крадіжки чужого майна шляхом віджиму металопластикового вікна, проник в квартиру потерпілої ОСОБА_6, що по вулиці Садова, 22 в м. Полтаві, звідки повторно, таємно викрав DVD-програвач марки «LG» BK 767» з пультом дистанційного управління вартістю 250 грн., ТВ – тюнер з інструкцією до нього вартістю 600 грн., комплект золотих сережок та каблучки 585 проби вартістю 849 грн. 20 коп. і 651 грн.  20 коп. відповідно та інше майно, яке належить потерпілій, завдавши їй збитку на загальну суму 9350 грн. 40 коп. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Е п і з о д № 4. 8 жовтня 2009 р., приблизно о 15-й год., він же, з метою крадіжки чужого майна шляхом пошкодження замка на вхідних дверях, проник в будинок потерпілого ОСОБА_7, що АДРЕСА_2, звідки повторно, таємно викрав системний блок «Assus P5K» вартістю 850 грн., монітор марки «Samsung Sync Master 932 b» вартістю 650 грн., мультимедійну клавіатуру марки «Chicony» вартістю 95 грн. та інше майно,  завдавши потерпілому збитку на загальну суму 5830 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

В ході досудового слідства кожному із потерпілих підсудний частково відшкодував  завдані збитки шляхом повернення вкраденого.

Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в ході судового розгляду справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, показання яких були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (а. с. 45, 52), підтвердили факти викрадення у них майна підсудним у вказаному асортименті, за вказаних вище обставин та заподіяння їм збитків на вказані суми. Вони також зазначили, що в ході досудового слідства збитки їм частково відшкодовано шляхом повернення вкраденого. В зв’язку з цим потерпілі ОСОБА_3  та ОСОБА_4 претензій матеріального характеру до підсудного не мають. Кожний із них висловив своє відношення до покарання підсудного, зазначивши, що воно повинне бути призначене в межах санкції статті закону, за якою він притягається до кримінальної відповідальності.

Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, тобто за ч. 3 ст. 185 КК України.

          Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне часткове відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого.      

          Обставин, які  обтяжують покарання  підсудного, суд не знаходить.  Суд вважає зайвим посилання органів досудового слідства на таку обтяжуючу обставину як рецидив, оскільки в даному випадку вона врахована як кваліфікуюча, а тому виключає таке посилання з обвинувачення.

          Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

          Суд враховує, що вчинений підсудним злочин являється тяжким.

          Суд також враховує особу підсудного, який раніше неодноразово засуджувався за вчинення, в тому числі, і аналогічних злочинів та має не зняту і непогашену в установленому законом порядку судимість, визнав свою вину у вчиненні злочинів і щиро розкаявся в цьому, характеристику його особи, наявність обставин, що пом’якшують і відсутність тих, які обтяжують покарання, наявність на його утриманні малолітніх дітей, слабкий стан його здоров’я, викликаний наявністю у нього тяжких захворювань, позитивну характеристику за місцем його роботи і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке з урахуванням наведеного суд вважає за можливе застосувати близьким до мінімального, визначеного в санкції ч. 3 ст. 185 КК і яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

    По справі потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заявлені цивільні позови про відшкодування завданих їм злочинами матеріальної шкоди на суму 10608, 4060 та 9140 грн. відповідно.

          Вирішуючи цивільний позов потерпілих, суд керується статтями 28, 328 КПК України, статтями 23, 1166 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (далі - Постанова). При цьому суд виходить  з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

    Визначаючи суму, що підлягає стягненню з підсудного, суд керується положеннями п. 16 Постанови, згідно з яким «мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна».

    В добровільному порядку підсудним збитки були частково відшкодовані і ці суми потерпілими не включались в заявлені ними цивільні позови. Отже, суми, на які вони заявлені не включають тих сум, які підсудним відшкодовано.

          Виходячи із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, суд задовольняє цивільні позови потерпілих про відшкодування матеріальної шкоди повністю на заявлені ними суми, оскільки ними надані докази заподіяння їм матеріальної шкоди.

          Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.    

    Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

  ОСОБА_1  за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.    

Строк відбування покарання рахувати з 21 жовтня 2009 р., зарахувавши в нього час перебування засудженого під вартою, в зв’язку з обранням щодо нього запобіжного заходу у виді взяття під варту по цій справі.  

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 у виді  взяття під варту залишити без змін.

    Задовольнити заявлені по справі потерпілими цивільні позови і стягнути з засудженого на користь потерпілих ОСОБА_5 10608 (десять тисяч шістсот вісім) грн., ОСОБА_7 4060 (чотири тисячі шістдесят) грн. та ОСОБА_6 9140 (дев’ять тисяч сто сорок) грн. завданої їм підсудним матеріальної шкоди.

          Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Суддя                                                                                                    А.Г.Савченко