ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 145/10

    В И Р О К

Іменем України

1 лютого 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави  у складі:

      головуючого - судді                                             Савченка А.Г.

      при секретарі                                                       Загорулько О.С.

            за участю: прокурора                     Антонова С.В.

             підсудного                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню  

                                ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, ніде не працює, судимого

   1 8 червня 2003 р. апеляційним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 140, 70 КК України (далі - КК)   на 6 років позбавлення волі. Ухвалою Верховного Суду України вирок суду змінено, дії в частині таємного викрадення чужого майна перекваліфіковано на ч. 2 ст. 185 КК. В іншій частині вирок залишено без змін. Звільненого 3 грудня 2004 р. умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 місяців 2 дні;

   9 червня 2009 р. Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 122 КК на 1 рік позбавлення волі, з звільненням від відбування покарання відповідно до ч. 1 ст. 75 КК з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;  

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Е п і з о д № 1. 15 квітня 2009 р., приблизно о 21-й год., підсудний ОСОБА_1, перебуваючи неподалік від ринку «Станіславський», що по вулиці Щепотьєва в м. Полтаві, повторно, таємно, шляхом вільного доступу із кишені потерпілого ОСОБА_2 викрав мобільний телефон «Nokia 6233» вартістю 1184 грн., з картою оператора мобільного зв’язку «МТС» вартістю 30 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 40 грн., завдавши потерпілому збитку на загальну суму 1254 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Е п і з о д № 2. 29 травня 2009 р., приблизно о 17 год. 30 хв., він же, перебуваючи на території автовокзалу, що по вулиці Великотирновській в м. Полтаві, повторно, таємно, шляхом вільного доступу із салону автобуса викрав  сумку потерпілого ОСОБА_3, в якій знаходились ноутбук «Aser Turion», вартістю 5600 грн., модем «Піпелнет» вартістю 600 грн., пристрій блютуз вартістю 80 грн., завдавши потерпілому збитку на загальну   суму 6280 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Е п і з о д № 3.   11 червня 2009 р., приблизно о 17 год. 30 хв., він же, в тому ж місці, повторно, таємно, шляхом вільного доступу викрав із салону автобуса викрав мобільний телефон «Sony Ericsson W 580i» вартістю 1040 грн. з картами оператора мобільного зв’язку «Life» вартістю 25 грн. та «МТС» вартістю 10 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 1 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_4, якій він належить, збитку на загальну суму 1076 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Е п і з о д № 4. 28 червня 2009 р., приблизно о 07 год. 20 хв., він же, перебуваючи в будинку № 56, що по вулиці Київське Шосе в м. Полтаві, повторно, таємно, шляхом вільного доступу із коридору будинку викрав велосипед «Ардіс» вартістю 550 грн., а також дві вудки телескопічні вартістю 60 грн. кожна, дві спінінгових вудки вартістю 40 грн. кожна та інше майно, завдавши потерпілому ОСОБА_5, якому воно належить збитку на загальну суму 1175 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Е п і з о д № 5. 28 серпня 2009 р., приблизно о 13 год. 00 хв., він же, перебуваючи на території ринку «Полімпекс», що біля зупинки громадського транспорту «Шевченка» по вулиці Фрунзе в м. Полтаві, повторно, таємно, шляхом вільного доступу із торгівельного контейнеру викрав жіночу сумку потерпілої ОСОБА_6 вартістю 40 грн., в якій знаходились  мобільний телефон «Nokia 6500» вартістю 1064 грн. з картою оператора мобільного зв’язку без вартості, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 30 грн., завдавши потерпілій збитку на загальну суму 1134 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Е п і з о д № 6. 19 вересня 2009 р., приблизно о 17 год. 00 хв., він же, перебуваючи на території автовокзалу, що по вулиці Великотирновській в м. Полтаві, повторно, таємно, шляхом вільного доступу із салону автобуса викрав жіночу сумку потерпілої ОСОБА_7, в якій знаходились мобільний телефон «Samsung E-360», вартістю 350 грн., з картою оператора мобільного зв’язку «МТС» вартістю 50 грн., гаманець вартістю 40 грн. з грішми в сумі 850 грн., завдавши потерпілій збитку на загальну суму 1290 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище.

Проаналізувавши показання підсудного у сукупності з іншими доказами по справі, суд приходить до висновку про їх повну узгодженість та відповідність між собою, а тому покладає їх в основу обвинувачення останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину, вважаючи його вину доведеною. При цьому суд виходить також з наступних доказів.

Е п і з о д № 1

Потерпілий ОСОБА_2, чиї показання були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 1 а. с. 21-22), підтвердив факт заволодіння його мобільним телефоном за викладених вище обставин. Крім того, він зазначив, що дійсно він повертався додому і перебував в нетверезому стані. Біля ринку «Станіславський», що по вулиці Щепотьєва в м. Полтаві, його хтось збив з ніг і після того як він впав, заволодів його мобільним телефоном «Nokia 6233». Внаслідок цього йому було завдано збитку на суму 1254 грн.

Свідок ОСОБА_8, показання якого були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 1 а. с. 45-46), підтвердив, що в один із днів середини квітня підсудний попросив його посприяти у продажі мобільного телефону «Nokia 6233». Він в свою чергу запропонував купити телефон своєму знайомому ОСОБА_9, який погодився і придбав його за 450 грн., що він підтвердив при допиті його в ході досудового слідства, показання про що були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 1 а. с. 48).

Відповідно до протоколу огляду від 13 червня 2009 р. (т. 1 а. с. 19) свідок ОСОБА_9 добровільно видав придбаний ним у підсудного мобільний телефон «Nokia 6233».

Згідно висновку товарознавчої експертизи   (т. 1 а. с. 28-34) вартість мобільного телефону «Nokia 6233» становить 1184 грн.

Проаналізувавши наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні цієї крадіжки чужого майна.

Е п і з о д № 2

Потерпілий ОСОБА_3, чиї показання були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 1 а. с. 67), підтвердив факт викрадення у нього з автобусу сумки з ноутбуком та заподіяння йому внаслідок цього матеріального збитку на суму 6280 грн.

Вирішуючи питання про доведеність вини підсудного по цьому епізоду його злочинної діяльності, суд виходить з того, що показання потерпілого про обставини викрадення у нього майна в повній мірі відповідають показанням підсудного, який не тільки визнав факт крадіжки, але й розповів про обставини її скоєння.

Повна відповідність показань підсудного і потерпілого про обставини скоєння злочину дає підстави суду визнати показання підсудного правдивими та такими, що відповідають дійсності і разом з показаннями останнього покласти їх в основу обвинувачення підсудного у скоєнні інкримінованого йому злочину.

Е п і з о д № 3

Потерпіла ОСОБА_4, показання якої були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 2 а. с. 83), підтвердила, що 11 червня 2009 р. із салону автобуса, на якому вона мала їхати в Лубни у неї із сумки, яку вона залишила на сидінні автобуса, було викрадено мобільний телефон «Sony Ericsson W 580i» вартістю 1040 грн. з картками оператора мобільного зв’язку «Life» вартістю 25 грн. та «МТС» вартістю 10 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 1 грн., внаслідок чого їй було завдано збитку на загальну суму 1076 грн. Зазначила, що претензій матеріального характеру до підсудного вона не має.

Із показань свідка ОСОБА_10., які були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 2 а. с. 98-99), слідує, що в один із днів середини червня 2009 р. у незнайомої йому особи він придбав мобільний телефон «Sony Ericsson W 580i», який в послідуючому продав своїй знайомій ОСОБА_11

Остання, показання якої були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 2 а. с. 101), підтвердила факт придбання цього телефону у свідка ОСОБА_10. за вказаних обставин. Вона також зазначила, що в послідуючому добровільно видала цей телефон працівникам міліції.

Факт вилучення у неї мобільного телефону «Sony Ericsson W 580i», який належить потерпілій, підтверджується протоколом огляду від 3 липня 2009 р. (т. 2 а. с. 74-76).

Згідно висновку товарознавчої експертизи  від 27 серпня 2009 р. вартість мобільного телефону «Sony Ericsson W 580i» становить 1040 грн. (т. 2 а. с. 90-94).

Проаналізувавши наведені докази з показаннями підсудного, суд приходить до висновку про їх повну відповідність між собою, а отже і про доведеність вини останнього у його вчиненні.

Е п і з о д № 4

Потерпілий ОСОБА_5, чиї показання були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 2 а. с. 32-33), підтвердив факт викрадення у нього із коридору будинку велосипеда «Ардіс» та іншого майна і заподіяння йому внаслідок крадіжки збитків на загальну суму 1175 грн. В ході досудового слідства викрадений у нього велосипед йому було повернуто (т. 2 а. с. 53), в зв’язку з чим претензій матеріального характеру до підсудного він не має і цивільний позов по справі не заявляв.

Свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_13, чиї показання були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 2 а. с. 54, 56), підтвердили, перший, що підсудний в кінці червня 2009 р. звернувся до нього з проханням посприяти в продажі велосипеда і він запропонував купити його ОСОБА_14, а остання, що вона дійсно на пропозицію ОСОБА_12 придбала цей велосипед у підсудного за 250 грн.

Відповідно до протоколу огляду від 24 липня 2009 р. (т. 2 а. с. 12) ОСОБА_13 добровільно видала придбаний нею у підсудного велосипед.

Згідно висновку експерта-товарознавця (т. 2 а. с. 36-41) вартість викраденого підсудним велосипеда становить 550 грн.

Аналіз наведених доказів дає підстави суду прийти до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні крадіжки чужого майна і по цьому епізоду його злочинної діяльності та прийняти показання, які він дав в суді як такі, що відповідають дійсності.

Е п і з о д № 5

Потерпіла ОСОБА_6, чиї показання були досліджені в порядку ст. 306 КПК України (т. 3 а. с. 21-22), підтвердила, що 28 серпня 2009 р. із торгівельного контейнеру на ЦКР у неї було викрадено жіночу сумку вартістю 40 грн., в якій знаходились  мобільний телефон «Nokia 6500» вартістю 1064 грн. з картою оператора мобільного зв’язку без вартості, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 30 грн. Внаслідок крадіжки їй було завдано збитку на загальну суму 1134 грн., але оскільки телефон їй повернуто, то вона не має претензій матеріального характеру до підсудного і цивільний позов не заявляє.

Із показань свідка ОСОБА_15, які були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 3 а. с. 43-44), слідує, що 2 вересня 2009 р. він біля ломбарду «Скарбниця» у невідомої особи придбав мобільний телефон «Nokia 6500», заплативши за нього 900 грн. Цей телефон він добровільно видав працівникам міліції 22 вересня 2009 р., свідченням чому є протокол огляду від цієї дати (т. 3 а. с. 30).

В ході досудового слідства потерпіла видала гарантійний талон до мобільного телефону «Nokia 6500», в якому зазначений номер ІМЕІ (т. 3 а. с. 24-26).

При співставленні номера ІМЕІ на гарантійному талоні, виданому потерпілою і вилученому в ході досудового слідства мобільному телефоні «Nokia 6500», встановлено, що вони співпадають, а отже суд вважає встановленим факт належності цього мобільного телефону потерпілій.

Згідно висновку експерта-товарознавця (т. 3 а. с. 30) вартість викраденого підсудним мобільного телефону «Nokia 6500» становить 1064 грн.

Аналіз наведених доказів дає підстави суду прийти до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні злочину і по цьому епізоду його злочинної діяльності.

Е п і з о д № 6

Потерпіла ОСОБА_7, чиї показання були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 3 а. с. 82), підтвердила факт викрадення у неї з салону автобуса з її жіночої сумки мобільного телефону «Samsung E-360», вартістю 350 грн., з картою оператора мобільного зв’язку «МТС» вартістю 50 грн., гаманця вартістю 40 грн. з грішми в сумі 850 грн., внаслідок чого їй було завдано збитку на загальну суму 1290 грн.

Відповідно до протоколу огляду від 21 вересня 2009 р. (т. 3 а. с. 64-72) підсудний добровільно видав викрадений ним у потерпілої мобільний телефон «Samsung E-360».

В ході досудового слідства потерпіла надала копію гарантійного талону на мобільний телефон «Samsung E-360» (т. 3 а. с. 86-87), номер ІМЕІ на якому співпадає з номером ІМЕІ на телефоні, вилученому у підсудному, що є свідченням належності вилученого телефону потерпілій.

Згідно висновку експерта-товарознавця № 362 від 27 листопада 2009 р.  (т. 3 а. с. 92-97) вартість викраденого підсудним мобільного телефону «Samsung E-360» з урахуванням зносу становить 390 грн.

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні злочину і по цьому епізоду його злочинної діяльності. При цьому суд враховує повну відповідність показань підсудного іншим наведеним і дослідженим в ході судового розгляду справи доказам.

Отже, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного по всіх епізодах злочинної діяльності та у вчиненні інкримінованого йому злочину в цілому.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто за ч. 2 ст. 185 КК України.

Кваліфікуючи діяння підсудного за вказаною статтею, суд керується положеннями ч. 1 ст. 275 КПК України про межі судового розгляду, згідно з якою розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.

          Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також часткове добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого.      

          Обставин, які  обтяжують покарання  підсудного, суд не знаходить.

          Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

          Суд враховує, що вчинений підсудним злочин являється злочином середньої тяжкості.

          Суд також враховує особу підсудного, який раніше неодноразово засуджувався за вчинення, в тому числі, і аналогічних злочинів та має невідбуте покарання за попереднім вироком, визнав свою вину у вчиненні злочинів і щиро розкаявся у цьому, характеристику його особи, наявність обставин, що пом’якшують і відсутність тих, які обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

    Суд вважає, що покарання підсудному повинно бути призначено за правилами ч. 4 ст. 70 та ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки два із шести епізодів, вчинених ним злочинних діянь були скоєні до постановлення попереднього вироку, а інші, після постановлення вироку, але до повного відбуття ним покарання.

    По справі потерпілою ОСОБА_7 заявлений цивільний позов про відшкодування завданої їй злочином матеріальної та моральної шкоди на суму 850 та 1000 грн.  відповідно (т. 3  а. с. 85).

          Вирішуючи цивільний позов потерпілих, суд керується статтями 28, 328 КПК України, статтями 23, 1166, 1167 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (далі - Постанова). При цьому суд виходить  з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

    Визначаючи суму, що підлягає стягненню з підсудного, суд керується положеннями п. 16 Постанови, згідно з яким «мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна».

    В добровільному порядку підсудним повернуто потерпілій мобільний телефон «Samsung E-360» і його вартість в суму заявленого цивільного позову нею не включалась.

          Виходячи із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, суд задовольняє цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди повністю на заявлену ним суму, оскільки нею надані докази заподіяння їй матеріальної шкоди.

    Суд вважає, що злочинними діями підсудного потерпілій була завдана також моральна шкода, яка полягає в перенесених нею моральних стражданнях і емоційних переживаннях, яких вона зазнала внаслідок вчинення відносно неї злочину, в порушенні звичайного ритму її життя, створення емоційної напруги в сім ’ ї тощо. Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню, суд виходить із засад розумності та справедливості і вважає, що заявлена нею сума в 1000 грн. підлягає стягненню з засудженого на її користь.

          Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

    Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

  ОСОБА_1:

- по епізодах № 1-2 за ч. 2 ст. 185 КК України на один рік  шість місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за попереднім вироком Октябрського районного суду м. Полтави  від 9 червня 2009 р.  у виді двох років позбавлення волі;

- по епізодах № 3-6 за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік дев ’ ять місяців позбавлення волі.

Остаточне покарання визначити відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України у виді двох років трьох місяців позбавлення волі, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуте покарання за попереднім вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 9 червня 2009 р.    

Строк відбування покарання рахувати з 2 грудня 2009 р., зарахувавши в нього час перебування під вартою в зв’язку з обранням щодо нього запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Задовольнити заявлений по справі потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов і стягнути з засудженого на її користь 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. матеріальної та 1000 (одна тисяча) грн. моральної шкоди.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 у виді  взяття під варту залишити без змін.

          Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Суддя                                                                                                    А.Г.Савченко