ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 327/10

   В И Р О К

Іменем України

24 березня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави  у складі:

      головуючого - судді                                             Савченка А.Г.

      при секретарі                                                       Загорулько О.С.

            за участю прокурора                     Гринь О.В.

    захисника                             ОСОБА_1

             підсудного                             ОСОБА_2    

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню  

    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця  АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, студента Полтавського нафто-геолого-розвідувального технікуму, судимого

    14 грудня 2009 р. Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком на один рік

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,            

в с т а н о в и в :

    Е п і з о д № 1. 25 жовтня 2009 р., приблизно о 16 год., підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в парку по вулиці Соборний Майдан в м. Полтаві, шляхом вільного доступу із поверхні лавки таємно викрав мобільний телефон «Nokia-3120» вартістю 212 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «life» варістю 7 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 15 грн., який належить потерпілому ОСОБА_3, завдавши йому збитку на загальну суму 234 грн.

    Е п і з о д № 2. 27 грудня 2009 р., приблизно о 14 год. 15 хв., він же, перебуваючи в приміщенні магазину «Універсам-Полтава», що по вулиці Калініна, 45/4 в м. Полтаві, з прилавку торгової точки ТОВ «М.С.Л.»  повторно, таємно викрав білети державних лотерей «Свято грошей» в кількості 7 шт. вартістю 10 грн. кожна на суму 70 грн., «Живі гроші» в кількості 24 шт. вартістю 10 грн. кожна на суму 240 грн., «250000 миттєво» в кількості 11 шт. вартістю 10 грн. кожна на суму 110 грн., завдавши ТОВ «М.С.Л.» якому вони належить, збитку на загальну суму 420 грн.

    Викраденим майном в кожному разі розпорядився на власний розсуд.

    Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердивши факт його скоєння за вказаних вище обставин. Збитки завдані злочином в обох випадках відшкодував. Запевнив суд про недопустимість подібної поведінки в майбутньому.

    Представник цивільного позивача ОСОБА_4 в суді та потерпілий ОСОБА_3, чиї показання були досліджені в порядку ст. 306 КПК України (а. с. 66) підтвердили факти заволодіння їх майном підсудним за вказаних вище обставин. При цьому вони зазначили, що збитки підсудним їм відшкодовані, а тому претензій матеріального характеру до підсудного вони не мають і від цивільного позову відмовились.

Оскільки фактичні обставини справи і розмір цивільного позову ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

          Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто за ч. 2 ст. 185 КК України.

          Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку.

          Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не знеаходить.

          Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного  та обставини, що впливають на призначення покарання.

          Суд враховує, що вчинений підсудним злочин відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України являється злочином середньої тяжкості.

          При призначенні покарання суд також враховує, що підсудний раніше вчинював умисні, в тому числі аналогічні злочини, має непогашену судимість та невідбуте покарання за попереднім вироком, позитивну характеристику його особи, обставини, що пом’якшують та відсутність тих, які обтяжують покарання, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке в повній мірі відповідатиме його меті, а саме виправленню підсудного, його вихованню та соціальній реабілітації.

    Суд вважає, що покарання підсудному повинно бути призначено за правилами ч. 4 ст. 70 та ч. 1 ст. 71 КК України, тобто як за сукупністю злочинів, так і за сукупністю вироків, оскільки перший злочин він вчинив до постановлення попереднього вироку, а останній після цього.

          Цивільний позов по  справі не заявлено.

          Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК.

          Керуючись статтями   321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

          ОСОБА_2:

- по епізоду № 1 за ч. 2 ст. 182 КК України до позбавлення волі строком на два роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК  України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2009 р. у виді позбавлення волі строком на чотири роки.    

- по епізоду № 2 за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі строком на чотири роки один місяць частково приєднавши до призначеного покарання невідбуте покарання за попереднім вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2009 р.

Строк відбування покарання рахувати з 24 березня 2010 р.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого у виді підписки про невиїзд змінити на взяття під варту, взявши його під варту негайно в залі суду.

          Речові докази – мобільний телефон, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 (а. с. 86-87), повернути йому ж, ксерокопію паспорту зберігати при справі, лотерейні білети повернути за належністю.

        Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Суддя                                                                                                    А.Г.Савченко