Справа № 2-1411/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року м. Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі
головуючої-судді - Очиргораєвої О.М.,
при секретарі - Рибіній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Ромни цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Роменському районі Сумської області про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного Фонду та зобов»язання здійснити нарахування і виплату доплати до пенсії, як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 21 травня 2010 року звернулася до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що вона знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного Фонду України в Роменському районі, Сумської області і отримує пенсію за віком. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і тому на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені даним Законом.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідач зазначену допомогу їй не нараховує та не виплачує, посилаючись на відсутність надходжень з державного бюджету України. В зв»язку з цим прохає визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Роменському районі щодо не нарахування їй підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Роменському районі здійснити перерахунок його пенсії з її підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком , передбаченої ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року – в розмірі 703,87 грн, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року – в розмірі 715,23 коп, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року – в розмірі 1240,20 грн, з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року – в розмірі 476,10 грн, за квітень-травень 2010 року - 324 грн, з 01.06.2010 року по день ухвалення рішення в справі з з розрахунком щомісячного підвищення пенсії на 211,80 грн., а також стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Ромни на його користь 51 грн витрат оплати судового збору, 120 грн, витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 50 грн витрат на оплату послуг адвоката з підготуванням позовної заяви.
Позивач та представник відповідача Управління пенсійного Фонду в Роменському районі в судове засідання не з”явились, до суду надійшли заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність.
До суду надійшли заперечення Управління Пенсійного Фонду України в Роменському районів якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні вимог позивача мотивуючи тим, що доплату до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 році не проводили, так як дія названого Закону була зупинена Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік».
У 2008 році доплата проводилися відповідно до вимог чинного законодавства, а саме з 1 січня 2008 року пенсія була підвищена на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на суму 47 грн., з 1 квітня 2008 року, на суму 48 грн. 10 коп. з 1 липня 2008 року на суму 48 грн. 20 коп. і з 1 жовтня 2008 року на суму 49 грн. 80 коп.
У 2009-2010 роках відповідач продовжує виплачувати позивачу доплату до пенсії як «дитині війни» в сумі 49 грн., 80 коп. щомісячно.
Відповідач звертає увагу суду також на невизначеність на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладеного обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни» та джерел надходження цих коштів.
В судовому засіданні, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Отримує пенсію. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус «дитини війни». У зв’язку з цим позивач відповідно до ст. 6 названого Закону, має право на отримання доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Вказані обставини підтверджені копією паспорту (а.с.5), відміткою в посвідченні (а.с. 6). Про це не заперечує і відповідач.
Позивачці за 2007 доплата до пенсії відповідно до названого закону не проводилася.
З 1 січня 2008 року доплата до пенсії була виплачена позивачці у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме з 1 січня 2008 року 47 грн., з 1 квітня 2008 року 48 грн. 10 коп.,
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» п. 8 доплата до пенсії «дітям війни» склала з 22 травня 2008 р. – 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 р. – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня 2008 р. – 49 грн. 80 коп.
У 2009-2010 роках позивачка щомісячно отримувала доплату в сумі 49 грн. 80 коп., відповідно до постанови КМ України за № 530. Дані обставини доведені довідкою УПФУ в Роменському районі Сумської області.
Суд встановив, що мала місце виплата доплати до пенсії позивачки в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Суд дійшов до висновку, що невиплата відповідачем доплати передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до пенсії позивачки в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та виплата доплати з 1 січня 2008 року до пенсії позивачки в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є порушення конституційних прав позивачки.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 3 статті 2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України „Про міжнародне приватне право”. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Спір підлягає вирішенню на підставі ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, згідно з якими, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі коли закон, який був чинний до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії «дітям війни», встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно ч. 1 ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в редакції від 19 грудня 2006 року, « дітям війни пенсії. , підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком ».
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2007 рік.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України Управління Пенсійного Фонду України в Роменському районіСумської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивачки за 2008 рік.
Відповідно до п.п.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції.
«Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
З 01 січня 2008 року позивачу була нарахована та виплачена доплата до пенсії в сумі 47 грн., з 1 квітня 2008 року в сумі 48 грн. 10 коп.,
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» п. 8 доплата до пенсії «дітям війни» склала з 22 травня 2008 р. – 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 р. – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня 2008 р. – 49 грн. 80 коп. Виплата проведена в повному обсязі.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного Фонду України в Роменському районіСумської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
З 22.05.2008 року до 31 грудня 2008 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
До 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів.
Що стосується вимог позивача за 2009-2010 роки.
З січня 2009 року по грудень 2009 року включно позивачці виплачувалася доплата до пенсії як дитині війни в розмірі 49 грн. 80 коп. за кожен місяць.
Суд враховує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.
Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, вимоги позову за 2009 рік підлягають задоволенню.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про проведення виплат у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Суд враховує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.
Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, слід зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії і провести відповідні виплати позивачці за період з 01 січня 2010 року по день прийняття судом рішення, тобто по 29 червня 2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Щодо заперечення відповідача стосовно невизначення розміру мінімальної пенсії за віком.
Позивачка має статус «дитини війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вправі отримувати доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду справи законодавчо не визначено розмір мінімальної пенсії за віком відносно «дітей війни».
В пенсійному законодавстві розмір мінімальної пенсії за віком передбачено в ч. 1 ст. 28 Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інших розмір, немає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого визначеного на законодавчому рівні мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації визначених конституцією гарантій, визначеної ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином Управління Пенсійного Фонду України в Роменському районі Сумської області повинно було здійснити доплату до пенсії позивачці з розрахунку 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону. Питання стосунків між суб’єктами владних повноважень щодо механізму реалізації положень ст. 6 названого закону, отримання в повному обсязі фінансування на виконання ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за № 2195 не може погіршувати соціальний захист позивачки, розмір підвищення пенсії, гарантованих зазначеним Законом.
Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України при частковому задоволенні позову, суд стягує з відповідача на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 25 грн 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60 грн. та 25 (двадцять п»ять) грн витрат на оплату послуг адвоката з підготуванням позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 11, ст. 15 ч. 1, ст. ст. 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення”, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Роменському районі Сумської області про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного Фонду та зобов»язання здійснити нарахування і виплату доплати до пенсії, як дитині війни – задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Роменському районі щодо не нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Роменському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з її підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням виплат проведених у 2008 році, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з врахуванням виплат проведених у 2009 році, з 01.01.2010 року по 29.06.2010 року з врахуванням виплат проведених у 2010 році.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Роменському районі на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 25 (двадцять п»ять) грн 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 (шістдесят) грн. та 25 (двадцять п»ять) грн витрат на оплату послуг адвоката з підготуванням позовної заяви, всього 110 (сто десять) грн. 50 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя підпис…
Копія вірна:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О.М. ОЧИРГОРАЄВА
- Номер: 6/211/50/16
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1411/2010
- Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Очиргораєва Ольга Миколаївна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.03.2016
- Дата етапу: 29.03.2016
- Номер: 6/509/93/20
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1411/2010
- Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області
- Суддя: Очиргораєва Ольга Миколаївна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.03.2020
- Дата етапу: 19.03.2020
- Номер: 6/509/259/20
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1411/2010
- Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області
- Суддя: Очиргораєва Ольга Миколаївна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.12.2020
- Дата етапу: 23.12.2020