ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 268/10

    В И Р О К

Іменем України  

4 лютого 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

      головуючого - судді                                           Савченка А.Г.

      при секретарі                                                       Загорулько О.С.

    за участю: прокурора                     Гринь О.В.

підсудного                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві кримінальну справу  по обвинуваченню

                            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                        уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, ніде не працює, судимого

    16 серпня 1995 р. Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 229-6 КК України (далі - КК) 1960 р. на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільненого 19 липня 1996 р. по відбуттю покарання;

   27 серпня 1998 р. цим же судом за ч. 2 ст. 229-6 КК 1960 р. на 2 роки позбавлення волі, звільненого 5 листопада 1999 р. на підставі ст. 4 Закону України «Про амністію» від 16 липня 1999 р.;  

   21 березня 2001 р. Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 229-6 КК 1960 р. на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 12 грудня 2002 р. умовно-достроково на невідбутий строк 7 місяців 28 днів;

   7 квітня 2004 р. Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 185 КК на 3 роки позбавлення волі, з звільненням від відбування покарання відповідно до ч. 1 ст. 75 КК  з випробуванням з іспитовим строком  на 2 роки;

   29 березня 2007 р. цим же судом за ч. 2 ст. 309 КК на 3 роки позбавлення волі, з звільненням від відбування покарання відповідно до ч. 1 ст. 75 КК  з випробуванням з іспитовим строком  на 2 роки

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,            

в с т а н о в и в :

          2 липня 2009 р., в денний час, підсудний ОСОБА_1 в одній із лісопосадок біля с. Марківка Полтавського району Полтавської області незаконно придбав, шляхом зривання, голівки дикоростучої рослини маку та перевіз їх на маршрутному таксі до місця свого проживання. Приблизно о 17-1 годині того ж дня він шляхом подрібнення та термічної обробки, повторно, умисно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований в кількості 5 мл, з якого 1,5 мл вжив шляхом ін’єкції, а залишок в кількості 3,5 мл незаконно без мети збуту зберігав при собі, помістивши в медичний шприц об’ємом 10 мл.

В цей же день, приблизно о 23-й годині,  під час проведення огляду квартири за місцем проживання підсудного у нього було вилучено медичний шприц об’ємом 10 мл, наповнений до позначки 3,5 мл особливо небезпечним наркотичним засобом – опієм ацетильованим, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,224 г, який підсудний ОСОБА_1 незаконно  виготовив та без мети збуту зберігав для власного вживання.    

          Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав  повністю, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. При цьому він зазначив, що наміру збувати наркотичний засіб він не мав і зберігав його виключно для цілей власного вживання до 2 липня 2009 р., коли він у нього був вилучений під час обшуку працівниками міліції.

    Оскільки фактичні обставини справи  ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

          Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати як незаконне   придбання, виготовлення, перевезення  і зберігання без мети збуту  особливо небезпечного наркотичного засобу – опію ацетильованого, вчинене повторно, тобто  за ч. 2 ст. 309  КК України.

          Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного,  суд не знаходить.    

          Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

          Суд враховує, що скоєний підсудним злочин відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

          Суд враховує також мету та обставини вчинення підсудним злочину,  відсутність тяжких наслідків від вчиненого, характеристику особи підсудного, обставини, що пом’якшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують.

Все це, на думку суду, знижує  ступінь небезпечності його особи для суспільства.

З огляду на це суд вважає за можливе, зважаючи на характер вчиненого ним злочину, застосувати до нього покарання у виді позбавлення волі близьке до мінімального, визначеного в санкції ч. 2 ст. 309 КК, яке буде необхідним й достатнім  для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

    При призначенні покарання суд також враховує, що підсудний перебуває на обліку в наркологічному диспансері як особа, що страждає захворюванням на наркоманію.  

          Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 81 КПК України.

            Керуючись статтями   321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_1 за  ч. 2 ст. 309 КК України на  два роки позбавлення волі.

    Строк відбування покарання рахувати з 3 грудня 2009 р., зарахувавши в нього час перебування засудженого під вартою в зв’язку з обранням відносно нього запобіжного заходу у виді взяття під варту по цій справі.

            Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 у виді взяття під варту залишити без змін.

          Речові докази по справі знищити (а. с. 39).

          Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя                                                                                                   А.Г.Савченко