Справа №2-709/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року                                 м. Чернівці

Першотравневий районний суд міста Чернівці у складі :

головуючого – судді Федіної А.В.  

    при секретарі              Вержак І.В.

        за участю представника позивача Куриш В.І.

        представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Чернівецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, відсотків за користування кредитом а також пені та за зустрічним позовом представника відповідача  ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Чернівецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” про визнання кредитних договорів недійсними,-    

 ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Чернівецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 в інтересах якої і за довіреністю діє ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, відсотків за користування кредитом, а також пені. Свої позовні вимоги обгрунтовував тим, що відповідач ОСОБА_4 в порушення умов генерального кредитного договору та укладених в рамках цього договору інших кредитних договорів не повертає банку отримані кошти.  

Позивач в позовній заяві вимагає стягнути з відповідача заборгованість в сумі  97854,43 дол. США, що станом на 03.12.2009 року що за офіційним курсом НБУ становить 781905,82 грн. За укладеним між позивачем і відповідачем ОСОБА_4 генеральним кредитним договором № 0106/06/МЦ від 17.01.2006 року та укладених в рамках цього договору кредитних договорів №0106/06/МЦ/4 від 27.06.2007 року, №0106/06/МЦ/5 від 25.06.2008 року ОСОБА_4 отримала у позивача кредитні кошти в сумі: 66 000 дол. США терміном на 36 місяців та 51 000 дол. США терміном на 35 місяців, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за цими договорами.  

Представник відповідача ОСОБА_2 в її інтересах заявив зустрічний позов до Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Чернівецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” про визнання кредитних договорів недійсними, оскільки при укладанні  генерального кредитного договору № 0106/06/МЦ від 17.01.2006 року та укладених в рамках цього договору кредитних договорів №0106/06/МЦ/4 від 27.06.2007 року, №0106/06/МЦ/5 від 25.06.2008 року щодо надання ОСОБА_4 кредитних коштів у доларах США банком були порушені правові норми, що регулюють порядок обігу грошової одиниці України – гривні. Крім того, ОСОБА_2 просить зобов’язати сторони повернути все одержане по недійсним кредитним договорам, а саме зобов’язати ОСОБА_4 повернути відповідачу -  Відкритому акціонерному товариству „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Чернівецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” різницю між отриманими та сплаченими за кредитними угодами сумами в розмірі 88029,48 дол. США рівномірними платежами з розстрочкою платежів на 120 місяців, починаючи з місяця набрання законної сили рішення суду по даній справі.    

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав його, наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі і на відмові в задоволенні зустрічних позовних вимог представника відповідача ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив залишити його без задоволення, свою зустрічну позовну заяву підтримав у повному обсязі і просив її задовольнити. Разом з тим, представник відповідача визнав, що ОСОБА_4 заборгувала банку на загальну суму 88029,48 дол. США, що є залишком за тілом кредиту, з урахуванням отриманих коштів за кредитом та сплачених відсотків.  

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, представника відповідача та представника позивача за зустрічним позовом, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за умовами генерального кредитного договору   № 0106/06/МЦ від 17.01.2006 року та укладених в рамках цього договору кредитних договорів №0106/06/МЦ/4 від 27.06.2007 року, №0106/06/МЦ/5 від 25.06.2008 року, укладених між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Чернівецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 остання  отримала кредит у сумі:

- 66 000,00 дол. США за кредитним договором №0106/06/МЦ/4 від 27.06.2007 року терміном на 36 місяців зі сплатою 14,5 % річних;

- 51 000,00 дол. США за кредитним договором №0106/06/МЦ/5 від 25.06.2008 року терміном на 35 місяців, зі сплатою 15 % річних.

Відповідно до умов кредитних договорів відповідач ОСОБА_4 зобов’язувалась повертати  суму  кредиту і сплачувати  нараховані відсотки  за користування кредитом згідно з графіком погашення кредиту. За прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.    

Відповідач ОСОБА_4, в порушення умов кредитних договорів свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим у неї утворилася прострочена заборгованість перед банком, і станом на 03.12.2009 року загальна заборгованість за кредитними договорами №0106/06/МЦ/4 від 27.06.2007 року, №0106/06/МЦ/5 від 25.06.2008 року становить 97854,43 дол. США, яка складається з: суми основного боргу за кредитними договорами – 88029,48 дол. США; суми нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитами – 8447,81 дол. США; суми пені за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань – 1377,14 дол. США.    

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ч.1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.  

 Відповідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.  

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” підлягають задоволенню. Стягненню підлягає з ОСОБА_4 на користь ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” сума 781905,82 грн.  що станом на 03.12.2009 року за офіційним курсом НБУ становить 97854,43,97 дол. США.  

Суд вважає, що не підлягають до задоволення зустрічні позовні вимоги відповідача, оскільки представник відповідача належними та допустимими доказами не довів наявність визначених законом підстав для визнання кредитних договорів недійсними. Так, представник відповідача в судовому засіданні визнав обставину про наявність заборгованості ОСОБА_4 перед банком в сумі  88029,48 дол. США, що є залишком за тілом кредиту з урахуванням отриманих коштів за кредитом та сплачених відсотків.    

Статтею 215 ЦК України визначено підстави визнання угод недійсними.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 та Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Чернівецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” уклали та в установленому порядку підписали генеральний кредитний договір № 0106/06/МЦ від 17.01.2006 року та уклали в рамках цього договору кредитні договори №0106/06/МЦ/4 від 27.06.2007 року, №0106/06/МЦ/5 від 25.06.2008 року тим, самим погодили всі істотні умови вказані у вищезазначених договорах, в тому числі розмір та валюту отриманих кредитів, а саме:

 - 66 000,00 дол. США за кредитним договором №0106/06/МЦ/4 від 27.06.2007 року терміном на 36 місяців зі сплатою 14,5 % річних;

- 51 000,00 дол. США за кредитним договором №0106/06/МЦ/5 від 25.06.2008 року терміном на 35 місяців, зі сплатою 15 % річних, що підтверджується п.п. 1.2, 2.2, 2.3  генерального кредитного договору №0106/06/МЦ від 17.01.2006 року, п.п. 1.1 кредитного договору №0106/06/МЦ/4 від 27.06.2007 року, п.п. 1.1, 3.3 кредитного договору №0106/06/МЦ/5 від 25.06.2008 року.

У відповідності до вимог ст. 192 Цивільного кодексу України, законним платіжним засобом,  обов'язковим до приймання  за номінальною вартістю на всій території України,  є грошова одиниця України - гривня. Іноземна  валюта  може  використовуватися  в   Україні   у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, Закон України «Про банки і банківську діяльність», зокрема статті 2, 47, 49 визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується і здійснюються на підставі банківської ліцензії. Кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

У відповідності до вимог ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання    має    бути    виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони  можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Посилання представника позивача по зустрічному позову ОСОБА_2  на відсутність банківської ліцензії у банку не підтверджено відповідними доказами.

Позивач, за зустрічним позовом всупереч ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надав доказів відсутності у відповідача генеральної чи індивідуальної ліцензії, наявність якої передбачена ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (далі по тексту - Декрет).  

Що ж до посилання  ОСОБА_2 на відсутність у нього такої ліцензії як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, то суд не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 5 Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.  

Крім того, суд враховує ту обставину, що відповідач за первісним позовом погодились з умовами укладених ним договорів, скріпивши їх своїм підписом та вчинила дії на виконання умов договорів, отримавши від Банку суму кредиту, виражену в доларах США, яку відповідач ОСОБА_4   зобов’язувалась повернути позивачу на умовах, визначених у кредитному договорі відповідно до ст. 1049 ЦК України.

Згідно копії банківської ліцензії, виданої Національним банком України 27.03.1992 року № 94 Банк має право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до копії дозволу №10-4 від 11 жовтня 2006 року, виданої Національним банком України, позивач має банківську ліцензію за №10 видану НБУ України на право здійснення операцій, визначених  п.п. 1-4 ч. 2 та ч. 4  ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком до даного дозволу, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” має право здійснювати операції з валютними цінностями, а саме: залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Таким чином, підстав для визнання генерального кредитного договору та кредитних договорів, укладених на його підставі недійсними  немає, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, як безпідставні та необґрунтовані.  

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд також стягує з відповідача   ОСОБА_4 на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в сумі 1 700,00 грн. і оплатою витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 120,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 192, 215, 524, 526, 530, 533, 610, 611 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 58, 60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Чернівецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” заборгованість по неповернутому кредиту, відсотків за користуванням кредитом та пені в розмірі 97 854,43 доларів США, що станом на 03.12.2009 року за офіційним курсом НБУ становить 781 905, 82 грн.    

Стягнути ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Чернівецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в  розмірі 1 700,00 грн. і оплатою витрат на ІТЗ судового процесу в  розмірі 120,00 грн.

В зустрічному позові представника відповідача ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі його Чернівецької обласної дирекції про визнання кредитних договорів   недійсними відмовити.  

 Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя Першотравневого

районного суду м. Чернівці                         А.В.Федіна