Справа №  2-1424/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

29 червня 2010 року                                                                       м. Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі

головуючої-судді - Очиргораєвої О.М.,

при секретарі - Рибіній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності Головного Управління Пенсійного Фонду в Сумській області  та зобов»язання здійснити нарахування і виплату доплати до пенсії, як дитині війни, -

 В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 25 травня 2010 року звернулася до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що вона знаходиться на обліку в Головному Управлінні пенсійного Фонду України в Сумській області і отримує пенсію за віком.  Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і тому на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені даним Законом.

Статтею 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Роменського міськрайонного суду були задоволені її вимоги відносно перерахунку пенсії з її підвищенням  на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

В подальшому відповідач зазначену допомогу їй не нараховує та не виплачує, посилаючись на відсутність надходжень з державного бюджету України. В зв»язку з цим прохає визнати незаконною бездіяльність Головного Управління  Пенсійного Фонду України в Сумській області щодо не нарахування їй  підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов»язати Головне Управління  Пенсійного Фонду України в Сумській області здійснити перерахунок її пенсії з її підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати  за 2009 рік – 1240 грн 20 коп, за січень-травень 2010 року – 793 грн 50 коп, з 01.06.2010 року по день ухвалення рішення в справі з розрахунку щомісячного підвищення пенсії на 211, 80 грн, а також стягнути з Управління  Пенсійного Фонду України в Роменському районі на його користь 51 грн витрат оплати судового збору та 120 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Позивачка та представник відповідача Головного Управління пенсійного Фонду України в  Сумській області в судове засідання не з”явились, до суду надійшли заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність.

До суду надійшли заперечення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Сумській області, де зазначено, що рішенням Роменського міськрайонного суду від 23 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені по 23 червня 2009 року і їй виплачувалася надбавка до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виплачувалася до 23 червня 2009 року, а також зазначено, що  питання про встановлення розміру підвищення дітям війни врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою встановлено, що надбавка до пенсії особам, які мають статус "Дитина війни" з 01.10.2008 року складає 49 грн 80 коп. Таким чином, виплати у 2009 році проводилась відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через  невизначеність на законодавчому рівні органу на який покладено обов’язок здійснення таких виплат   особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. Тому просив суд відмовити в задоволенні  вимог позивача.

В судовому засіданні, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Отримує пенсію. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус «дитини війни». У зв’язку з цим позивачка відповідно до ст. 6 названого Закону, має право на отримання доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Вказані обставини підтверджені копією паспорту (а.с.6), відміткою в посвідченні  (а. с. 7). Про це не заперечує і відповідач.

До 23 червня 2009 року позивачка щомісячно отримувала доплату в сумі 149 грн 40 коп, відповідно до рішення Роменського міськрайонного суду від 23 червня 2009 року. А з 24 червня  2009 року позивачка щомісячно отримуває доплату в сумі 49 грн. 80 коп., відповідно до постанови КМ України за № 530. Дані обставини доведені довідкою УПФУ в м. Ромни Сумської області.

    Суд встановив, що мала місце виплата доплати до пенсії позивачу в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

    Суд дійшов до висновку, що невиплата відповідачем доплати передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до пенсії позивачки в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та виплата доплати з 24 червня  2009 року до пенсії позивачки в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є порушення конституційних прав позивачки.  

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 3 статті 2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України „Про міжнародне приватне право”. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.  

       Спір підлягає вирішенню на підставі ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, згідно з якими, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

      Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону  чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності  Конституції  і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі коли закон, який  був чинний до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.

Відповідно до ч. 2  ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії «дітям війни», встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

      Відповідно ч. 1 ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в редакції від 19 грудня 2006 року, « дітям війни пенсії. , підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком ».

    Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Що стосується вимог позивача за 2009-2010 роки.

З січня 2009 року по 23 червня 2009 року включно позивачці виплачувалася доплата до пенсії як дитині війни в розмірі 149 грн. 40 коп. за кожен місяць, що підтверджується постановою Роменського міськрайонного суду від 23.06.2009 року (а.с. 8,9) та довідкою Головного УПФ України в Сумській області (а.с. 25)

А з 24 червня 2009 року по грудень 2009 року включно позивачці виплачувалася доплата до пенсії як дитині війни в розмірі 49 грн. 80 коп. за кожен місяць (а.с. 26).

Суд враховує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.

Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, вимоги позову з 24 червня 2009 рік підлягають задоволенню.

Суд враховує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідним Законом, який встановлює   доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, слід зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії і провести відповідні виплати позивачу за період з 01 січня 2010 року по день прийняття судом рішення, тобто по 29.06.2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

      Задовольняючи частково позовні вимоги, суд  виходить з того, що вимоги про проведення виплат у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Щодо заперечення відповідача стосовно невизначення розміру мінімальної пенсії за віком.

Позивачка має статус «дитини війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  вправі отримувати доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

На час розгляду справи законодавчо не визначено розмір мінімальної пенсії за віком відносно «дітей війни».

В пенсійному законодавстві розмір мінімальної пенсії за віком передбачено в ч. 1 ст. 28  Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого  нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інших розмір, немає.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої  цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого визначеного на законодавчому рівні мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації визначених конституцією гарантій, визначеної ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 24.06.2009 року по день ухвалення рішення, тобто по 29.06.2010 року.

Таким чином Головне Управління Пенсійного Фонду України в Сумській області повинно було здійснити доплату до пенсії позивачці з розрахунку 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».  

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону. Питання стосунків між суб’єктами владних повноважень щодо механізму реалізації положень ст. 6 названого закону, отримання в повному обсязі фінансування на виконання ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за № 2195 не може погіршувати  соціальний  захист позивачки, розмір підвищення пенсії, гарантованих зазначеним Законом.

Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України при частковому задоволенні позову, суд стягує з відповідача на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 25 грн 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 11, ст. 15 ч. 1, ст. ст. 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення”, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності Головного Управління Пенсійного Фонду в Сумській області  та зобов»язання здійснити нарахування і виплату доплати до пенсії, як дитині війни – задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в Сумській області щодо не нарахування  ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

             Зобов’язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з її підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати  з  24.06.2009 року по 31.12.2009 року з врахуванням виплат проведених у 2009 році та з 01.01.2010 року по 29.06.2010 року з врахуванням витрат проведених у 2010 році.

    В іншій частині позовних вимог – відмовити.

    Стягнути з Головного Управління Пенсійного Фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 25 (двадцять п»ять) грн 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі 60 (шістдесят) грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом  20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя підпис…

    Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                                       О.М. ОЧИРГОРАЄВА