донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

07.06.2006 р.                                                                                     справа №16/429

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

О.В.  Стойка

суддів

Діброви  Г.І., Шевкової  Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:

Кравцова В.І. за довіреністю,

від відповідача: від відповідача 2 від третьої особи 1 від третьої особи 2 від третьої особи 3

Биковський С.М. за довіреністю не з»явився, не з»явився Високовський Є.Ю. за довіреністю не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімекс-плюс" м.Полтава

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від	27.02.2006 року

по справі

№16/429

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімекс-плюс" м.Полтава

до за участю третіх осіб

1.Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь-металургійний завод" м.Донецьк 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Промметал" м.Дніпропетровськ 1. Донецька залізниця м.Донецьк 2.Відкрите акціонерне товариство  "Донецький металургійний завод" м.Донецьк 3.Закрите  акціонерне товариство «Міні металургійний завод «Істіл»м.Донецьк

про	стягнення 54 636 грн. 47 коп.

В С Т А Н О В И В:

          У листопаді 2005р. до господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімекс-плюс" м.Полтава (позивач) із позовом до Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь-металургійний завод" м.Донецьк (відповідач 1) про стягнення   54 636,47 грн., яка складається  з  45 899, 90грн основного боргу,  1 205, 61 грн.   індексу інфляції ,  430,07  грн.  3 %  річних, 6 856,55 грн.   неодержаного  прибутку , 180,09 грн.   індексу  інфляції  від  суми неодержаного  прибутку ,   64,24 грн. 3  % річних  від  суми  неодержаного  прибутку .

          Ухвалою від  01.12.2005р. за  ініціативою господарського суду до участі у справі було залучено Донецьку залізницю м.Донецька у  якості третьої особи (третя особа 1)  та Відкрите акціонерне товариство  "Донецький металургійний завод" м.Донецьк у якості  відповідача (відповідач2).

          Ухвалою від 18.01.06р. до участі у справі було залучено у якості третьої особи Відкрите акціонерне товариство  "Донецький металургійний завод" м.Донецьк (третя особа 2).

          У процесі розгляду справи позивач, не змінюючи предмету позову, уточнив позовні  вимоги, просив визнати належним відповідачем саме відповідача 1, оскільки він без достатних підстав набув майно позивача та посилаючись на ст.ст.1212,1213 ЦК України просив стягнути спірну суму.

          Рішенням  господарського суду Донецької області від 27.02.2006 р.  у задоволені  позовних  вимог до відповідача 1 відмовлено за необґрунтованістю та з залученого відповідача 2  стягнуто  вартість  поставленого  вантажу у сумі 45 278 грн. на підставі Договору №16/02 від 16.02.2005 року, що був укладений між сторонами.

          Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення  господарського суду скасувати та задовольнити позов до Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь-металургійний завод" м.Донецьк з якого стягнути спірну  суму боргу.

          В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом порушені  норми матеріального права та  висновки суду не відповідають дійсним обставинам  справи.

          Представник ЗАТ "Донецьксталь-металургійний завод" м.Донецьк вважає рішення суду законним  та  обґрунтованим, а  апеляційну  скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

          Представники ТОВ «Промметал»,  ВАТ «ДМЗ» та ЗАТ «Мініметалургійний завод «Істіл»у судовому засіданні апеляційної  інстанції  пояснили, що вважають рішення господарського суду законним та  обгрунтованим.

          Представник третої особи 1 до судового засідання апеляційної  інстанції не з»явився, про  причини не явки  судову колегію не повідомив, хоча  був повідомленим належним чином про  час, місце та дату слухання, через що судова колегія вважає за необхідне розглянути справу у його відсутності.

Ухвалою від 19.04.06р. до участі у справі  у якості  третьої особи було залучено ЗАТ «Міні металургійний завод «Істіл»м.Донецьк, який в обґрунтування  своєї позиції  заперечував  підстави зазначення  його в спірній залізничній накладній у якості вантажоотримувача.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню  за  наступних  підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2005р. по  залізнодорожній накладній   № 43897611  зі станції  Супрунівка  ПЗД через  відправника  ДНМ-4  (код  94 99)  на підставі Договору №4516 був відправлений полувагон  № 65382210 з  брухтом   чорних  металів    в  кількості   брутто 73 100  кг, з  урахуванням  тари  24 000 кг, нетто  49 100  кг  на  адресу   ЗАТ “Мініметалургійний  завод  “  Істіл”.  

Відповідно  до приймально –здавального  акту форми №69 від 09.03.2005р. №02293 відповідач 1  прийняв  та розвантажив   полувагон  металобрухту №65382210 на загальну суму 45899,90 грн.

Згідно з поясненнями відповідачів та третіх  осіб вказаний товар був отриманий відповідачем 1 через відмову третьої особи 3 отримати вказаний товар та відповідного повідомлення відповідача 2 (що вказаний власником товару  у залізничній накладній).

За приписами ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач у якості доказу права  власності на спірний металобрухт  посилається на  Договір купівлі-продажу №21П/05 від 10.01.05р.,  сертифікат якості від 27.02.05р., акт походження металобрухту та Договір №4516, відповідно до якого ДНМ-4 здійснює перевезення вантажу  позивача.

Зазначені документи не  можуть  бути прийняті судовою колегією, як  докази  права  власності, оскільки в зазначеному Договорі позивач виступає у якості продавця майна, а не покупця.

Відповідно до вказаної залізничній накладної власником вантажу був вказаний ТОВ „Промметал”.

Також зазначення  на зворотній стороні  квитанції про  приймання вантажу №43897611 у якості власника –позивача, судовою колегією до  уваги не приймається, оскільки зазначений напис зроблений саме  позивачем, а будь-якими нормативними документами напис на зворотній стороні даної кватианції взагалі  не передбачений.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачи 1 та 2 знаходяться в договірних стосунках з приводу поставки лому чорних металів ДСТУ 4121-2002 за Договором від 01.01.2005 року, на підставі якого  відповідачем 1 був отриманий спірний полувагон.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1212, ст. 1213 ЦК України, на які посилається позивач в обгрунтовання своїх вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки відповідач 1 отримав вказаний полувагон за вищевказаним Договром з відповідачем 2, будь-які договірні стосунки між першим та позивачем відсутні, є безпідставними та такими, що не засновані на законі вимоги позивача про стягнення суми боргу, річні, інфляційні, суму неодержаного прибутку.

Крім того, відповідно до ст.625 ГК України, ст.ст.224,225 ГК України, вказаний предмет позову випливає при наявності порушення договірних зобов”язань, яких між даними сторонами не встановлено.

За таких підстав є законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги до первісного відповідача задоволенню не підлягають за безпідставністю, в цій частині рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга-без задоволення.

Разом з тим, є таким, що прийнятий з порушенням вимог процесуального законодавства – вимог ст.83 ГПК України, рішення суду в частині задоволення позовних вимог за рахунок відповідача 2, оскільки при цьому суд першої інстанції самостійно  змінив  підставу та предмет позову. Вимоги про  стягнення вартості поставленого вантажу за Договором №16/02 від 16.02.05р. позивачем не заявлялися, тому  в цій частині процесуальні права позивача є порушеними.

Оскільки підстави та предмет позову позивача залишилися незмінними, а факт безпідставного отримання відповідачем 2 майна позивача в судовому засіданні не встановлений, в задоволенні позову за рахунок відповідача 2 також слід відмовити.

За таких підстав, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2006 року у справі №16/429 підлягає  частковому скасуванню в частині стягнення  вартості  поставленого вантажу з відповідача 2 на підставі  ст.104 ч.1 п.4 ГПК через порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття неправільного рішення. Отже апеляційна скарга підлягає частковому задовленню, але в цій частині слід прийняти нове рішення, яким в задволенні позову відмовити.  

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімекс-плюс" м.Полтава на рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2006 року у справі №16/429 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2006 року у справі №16/429 скасувати у частині стягнення  вартості поставленого вантажу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметал" м.Дніпропетровськ.

Прийнтяи в цій частині нове рішення.

          У задоволені  позовних  вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімекс-плюс" м.Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметал" м.Дніпропетровськ відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2006 року у справі №16/429 залишити  без змін.

Судові  витрати за  подання  апеляційної  скарги  покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімекс-плюс" м.Полтава.

Головуючий          О.В.  Стойка

Судді:          Г.І.  Діброва

          Т.А.  Шевкова

          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС