Справа №2-3755/10р.

                           Р І Ш Е Н Н Я

                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 червня 2010 року Київський районний суд м.Полтави в складі :

    Головуючого судді – Турченко Т.В.

    При секретарі          -  Сова О.О.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради про визнання права власності на гараж за спадщиною після померлого чоловіка, -

                               В С Т А Н О В И В :

27 квітня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради про визнання права власності на гараж за спадщиною після померлого чоловіка. Свій позов обґрунтовувала тим, що у 1985 році рішенням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м.Полтави її чоловіку ОСОБА_2 було дозволено залишити цегляний гараж по АДРЕСА_1 у тимчасове користування. Даним гаражем вона користується по сьогоднішній день. В 1993 році її чоловік помер і вона звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадщини на гараж, який був у користуванні чоловіка і зараз знаходиться у її користуванні. Крім рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м.Полтави від 20.06.1985 року №536 інших правовстановлюючих документів у неї не було. Просила суд визнати за нею право власності на гараж за спадщиною після померлого чоловіка, який розташований по АДРЕСА_1.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала.  Просила суд позов задовольнити.

Представник виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради Пеляк В.В. не заперечує проти задоволення позову.

Представник ПП ПБТІ «Інвентаризатор» Махиня М.В. в судове засідання не з»явилась, але надала суду лист, в якому просила слухати справу у її відсутності. Покладаються на розсуд суду у вирішенні даної справи.

    Суд вважає можливим слухати справу у відсутності представника ПП ПБТІ «Інвентаризатор» Махині М.В.

    Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, представника виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради Пеляк В.В., вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (а.с.7).

Під час перебування в шлюбі ОСОБА_2 згідно рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м.Полтави від 20.08.1985 року №536 «Про надання місць для будівництва та встановлення гаражів для автомашин, які належать громадянам на праві приватної власності» (а.с.9), враховуючи згоду мешканців будинку було дозволено залишити цегляний гараж побудований в блоці з господарськими сараями, в тимчасове користування за адресою АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер (а.с.6).

Після смерті чоловіка позивачка звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадщини, але в зв»язку з тим, що на гараж були відсутні правовстановлюючі документи, оформити спадщину на гараж вона не змогла.

На даний час позивач користується належним гаражем і бажає визнати за собою право власності на даний гараж.

Відповідно до статті 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги за законом після померлого ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1.

Відповідно до Звіту про технічний огляд і оцінку стану будівельних конструкцій будівель та споруд та інженерних мереж гаражу, розташованого поряд з будинком по АДРЕСА_1 в м.Полтаві, виконаного приватним підприємцем ОСОБА_5 (а.с.12-31), після аналізу отриманих даних при візуальному огляді, вимірах приладами, контрольних вимірів конструктивних елементів, відповідно до ознак, наведених у нормативних документах з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації будівель та споруд, затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.1997 року за №32/288, стан несучих конструкцій гаражу, розташованого по АДРЕСА_1 – задовільний. Конструкції не придатні для подальшої експлуатації, дефекти чи ушкодження, що знижують несучу здатність конструкцій гаражу по АДРЕСА_1 – відсутні. Гараж по АДРЕСА_1, який експлуатує ОСОБА_1 відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки та споруди».

Згідно Висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 26.02.2010 року за №538/172-кг (а.с.10), розглянувши звіт про технічний огляд і оцінку стану будівельних конструкцій гаража, розташованого поряд з будинком по АДРЕСА_1 в м.Полтаві, розробленого приватним підприємцем ОСОБА_5, порушень вимог чинного санітарного законодавства не виявлено.

Відповідно до листа Відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності Київського району м.Полтави від 22.02.2010 року №448 (а.с.11)  відділення не заперечує проти розташування та подальшої експлуатації існуючого гаражу за адресою: АДРЕСА_1, при умові дотримання діючих вимог нормативно-правових актів України з питань пожежної безпеки.  

    Згідно частини 2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

    Таким чином, у суду є всі підстави задовольнити позов позивача ОСОБА_1.

     На підставі вищевикладеного та керуючись ч.2 ст.328, ст. 392, ст.1261 ЦК України, ст.4-14, 213-215  ЦПК України, суд, -

                             В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити.

Визнати право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після померлого ОСОБА_2, а саме: на гараж за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.  

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                            Т.В.Турченко