№ 2-а-853/10

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАІНИ

23 червня 2010 року                                     м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дацюк О.І.

при секретарі Таран Т.В.

за участі позивача ОСОБА_1, відповідача Подліпенка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу супроводження Управління Державтоінспекції УМВС України в Запорізькій області Подліпенка Олексій Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом  до інспектора ДПС взводу супроводження УДАІ УМВС України в Запорізькій області Подліпенка О.І.,  в якому вказав, що постановою від 30.03.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП за проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору. Посилаючись, що вказаного порушення він не скоював, діяв у відповідності з Правилами дорожнього руху, просить визнати дії інспектора неправомірними, скасувати постанову про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі за відсутністю складу правопорушення.

В судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов, пояснив, що на перехресті проїхав на мигаюче зелене світло першого світлофору та зупинився на червоне світло перед другим світлофором. Додатково просив поновити строк звернення з позовом, посилаючись, що вчасно не встиг отримати правову допомогу.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав, що відповідно до ПДД позивач повинен був зупинитися перед світлофором, але він проїхав на червоне світло на зупинився на пішохідному переході. Просив застосувати строк позовної давності та відмовити у позові.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено наступне.

30.03.2010 року інспектором ДПС Подліпенком О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за наступних обставин: 30.03.2010 року о 12.49 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗАЗ 110557, державний номер НОМЕР_1, на вул. Запорізькій у м. Запоріжжя проїхав на заборонений червоний сигнал світлофору та зупинився на пішохідному переході перед вул. Набережною, чим порушив вимоги п. 8.10 Правил дорожнього руху.

Зазначений протокол підписаний ОСОБА_1 з наступними поясненнями: «Правил дорожного движения не нарушал». Більш докладні пояснення відсутні.

30.03.2010 року на підставі протоколу винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень. Копію зазначеної постанови ОСОБА_1 отримав 30.03.2010 року.

В судовому засідання досліджено відеозапис порушення, допущеного ОСОБА_1, в якому зафіксовано, що позивач проїхав світлофор на червоне світло та зупинився на пішохідному переході перед другим світлофором. Пояснення ОСОБА_1 стосовно того, що перший світлофор несправний надумані та суперечать іншим доказам по справі.

Пункт 8.7.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДД) вказує, що червоний сигнал світлофору забороняє рух.

Відповідно до п. 8.10 у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися не ближче 10 м перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Таким чином, оцінивши у сукупності досліджені по справі докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення повністю доведена.

Стаття 122 ч. 2 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за проїзд на заборонений сигнал світлофора.

Стаття 33 КУпАП вказує, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 визначений мінімальний розмір штрафу, передбачений ст. 122 ч. 2 КУпАП, суд дійшов висновку, що при винесенні постанови інспектор ДПС Подліпенко О.І. діяв відповідно до вимог КУпАП, врахувавши всі обставини, тож постанову винесено цілком правомірно, а  підстави для задоволення позову відсутні.

Крім того, позивачем без поважних причин пропущений десятиденний строк для звернення з позовом, встановлений ст. 289 КУпАП, оскільки копію постанови він отримав 30.03.2010 року під розписку, а з позовом звернувся лише 05.05.2010 року. Зважаючи, що звернення до органів ДАІ зі скаргою поважною причиною пропуску строку не є, відповідь на скаргу позивачеві направлено 22.04.2010 року (штемпель на конверті), тож підстав для поновлення строку немає, а оскільки відповідач наполягав на застосування строку звернення з позовом, це є самостійною підставою для відмови у позові відповідно до ст. 100 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160-163, 185, 186 КАС України, —

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу супроводження Управління Державтоінспекції УМВС України в Запорізькій області Подліпенка Олексій Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання такої заяви, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                  О.І. Дацюк