ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 225/10

    В И Р О К

Іменем України

30 березня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави  у складі:

      головуючого - судді                                             Савченка А.Г.

      при секретарі                                                       Загорулько О.С.

            за участю прокурора                     Мілаш С.П.

             підсудного                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню  

                                ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, вдівця, ніде не працює, судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

Е п і з о д № 1. 5 жовтня 2009 р. , приблизно о 12 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в магазині «Фокстрот», що по вулиці Шевченка, 29 в м. Полтаві,  повторно, таємно, намагався викрасти слухавку телефону «Panasonic KX-TG 8207 UAB» вартістю 695 грн., однак злочин не довів до кінця по причинах незалежних від його волі, оскільки при виході з магазину був затриманий працівниками служби охорони магазину.

Е п і з о д № 2. В один із днів середини грудня 2009 р., в денний час, він же, перебуваючи на території парку «Перемога» в м. Полтаві, без відповідного дозволу, шляхом привласнення знайденого придбав та носив з собою предмет колючої дії типу «Стилет», який відповідно до висновку експерта № 4 від 14 січня 2010 р. являється холодною зброєю колючої дії, виготовлений по типу «стилетів» саморобним способом.

Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, підтвердивши факти їх скоєння за викладених вище обставин.  

 Оскільки фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 по епізоду № 1 як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, не доведений до кінця по причинах незалежних від його волі, а саме затримання його після скоєння злочину працівниками служби охорони магазину, тобто за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а по епізоду № 2 як незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто  за ч. 2 ст. 263 КК України.

Кваліфікуючи діяння підсудного за вказаними статтями КК, суд керується положеннями ч. 1 ст. 275 КПК України про межі судового розгляду, згідно з якою розгляд  справи провадиться тільки відносно підсудних тільки в межах пред’явленого обвинувачення.

          Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.      

          Обставиною, яка  обтяжує покарання  підсудного, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    При визначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, дані, що характеризують підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі з звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

    Цивільний позов по справі не заявлено.

          Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

    Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

  ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 263 КК України і засудити його:

за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на один рік;

за ч. 2 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на два роки.

На підставі  ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі  ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

      Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

          Зарахувати в строк відбування покарання час його перебування під вартою з 23 лютого по 30 березня 2010 р. в зв’язку з обранням відносно нього цього запобіжного заходу по справі.    

        Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 у виді  взяття під варту змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

    Речовий доказ – слухавку, - повернути за належністю, а предмет, визнаний холодною зброєю, знищити.

          Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

          Суддя                                                                                                    А.Г.Савченко