Справа № 1-224/10

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      30 червня 2010 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді В.О. Шульги, при секретарі Ю.В. Кириленко з участю прокурора С.М. Думал, захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальну справу за звинуваченням :                

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  с. В'юнне Роменського району Сумської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1,  не судимого,

      у вчиненні злочинів передбачених  ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 15  ч.1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

    3 квітня 2010 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_2, в стані  алкогольного сп’яніння,  біля АДРЕСА_2  помітив автомобіль ГАЗ – 23   р. № НОМЕР_1, належний ОСОБА_3, з якого вирішив викрасти  речі. Втілюючи свій намір, ОСОБА_2 підійшов до автомобіля і переконавшись в таємності своїх дій відчинив незамкнені водійські дверцята, після чого сів в автомобіль і намагався заволодіти касетною автомагнітолою вартістю 112 грн., розкладним  знаком аварійної зупинки вартістю 22 грн. з чохлом  вартістю 10 грн., чоловічою парасолькою  вартістю 65 грн., автомобільною медичною  аптечкою  вартістю 56,5 грн. і  поліетиленовим пакетом вартістю 2 грн.  Всього, маючи на меті крадіжку  чужого майна ОСОБА_2,  намагався заволодіти  майном ОСОБА_3 на  суму 267,5 грн.,  але, з причин,  що не залежали від його волі, довести свій умисел до кінця не зміг, так як злочин було виявлено і припинено ОСОБА_3, а самого   ОСОБА_2  затримано.

    25 квітня 2010 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_2, в стані алкогольного сп'яніння,  з метою заночувати прийшов до будинку  ОСОБА_4  по АДРЕСА_3. Виявивши що в будинку нікого немає, ОСОБА_2, вибив віконне скло, проник у будинок  і без  дозволу господаря залишився в приміщенні до того часу, поки не був виявлений господарем.

          В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_2 свою вину в незаконному проникненні до житла та у  замаху на таємне викрадення чужого майна  визнав повністю. Суду пояснив, що 3 квітня  2010 року він був у нетверезому стані. Йому потрібні були гроші і він вирішив вчинити крадіжку речей з автомобіля. Він побачив на вулиці автомобіль «Волга», підійшов до нього,  відкрив незамкнені дверцята і заліз в середину. Вкрасти він збирався все що було в автомобілі, але його затримали.  З вартістю речей, які  намагався викрасти з  автомобіля,  він згоден.  25 квітня 2010 року він був нетверезий і прийшов до будинку ОСОБА_4,  щоб заночувати. Коли виявив відсутність господаря, вибив скло у вікні, проник у будинок і заночував  там.  У вчиненому розкаюється.  

      Крім повного визнання ОСОБА_2 вини, доведеність його вини у вчиненні інкримінованих злочинів, підтверджена й сукупністю зібраних у справі доказів,  які ніким не оспорюються. Покази самого винного суд визнає щирими і добровільними  та покладає їх в основу вироку.

      Дії   ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.3 ст. 15  ч. 1 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна  та за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення  до житла.

      Призначаючи ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного,  обставини що пом’якшують та обтяжують покарання.

      Обставинами,  які пом’якшують покарання  винного, суд визнає щире каяття, визнання вини, стан здоров'я.

      Обставиною, що обтяжує покарання суд  визнає  вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.  

      За таких обставин, з урахуванням особи ОСОБА_2, який позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд  приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_2 і запобігання  скоєння останнім нових злочинів буде  покарання  в межах, що передбачені санкціями частин статей, якими передбачена відповідальність за інкриміновані  йому злочини.  

      Витрати  на проведення товарознавчого  дослідження стягненню з ОСОБА_2 не підлягають, оскільки  висновок спеціаліста не є доказом у справі, а експертиза не проводилася.

      Доля речових доказів у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 81 КПК України.  

          Запобіжний захід  ОСОБА_2 залишити обраний в ході досудового слідства  підписку про невиїзд.

    Керуючись ст. ст. 323-324  КПК України, -

З А С У Д И В :

      ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів  передбачених ч. 3 ст. 15  ч. 1 ст. 185 КК України  і ч. 1 ст. 162 КК України.

      Призначити  ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 162 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень; за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України покарання у виді  громадських робіт  строком 240 (двісті сорок) годин. Згідно ч. 1 ст. 70 КК України,  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання  у виді  громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

      Речові докази по справі – автомагнітолу  «PIONER», знак аварійної зупинки у чохлі, чоловічу парасольку, поліетиленовий пакет,автомобільну медичну аптечку, що передані на зберігання ОСОБА_3 повернути власнику – ОСОБА_3. Чоловічу в'язану шапку, що передана на зберігання ОСОБА_2, повернути власнику – ОСОБА_2.

      Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили   залишити    підписку про невиїзд.

         На  вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

      СУДДЯ...                                      підпис.

            КОПІЯ ВІРНА:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                      В.О. ШУЛЬГА