Cправа  № 2 – 503/10

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м      У к р а ї н и

20  травня  2010  року                   Жмеринський   міськрайонний   суд   Вінницької   області

в  складі : головуючого судді   Заярного А.М.,

при  секретарі Гундерук Н.В.,

з участі прокурора Рудяка С.В,.

позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Сулими Л.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про оскарження дій та зобов’язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор 29.03.2010 року звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначив, що ОСОБА_1 є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на виплату ОСОБА_4, як особі, застрахованій в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, відповідачем щомісячної допомоги по догляду за дитиною у розмірі, який не відповідає вимогам ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», прокурор просив визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації щодо нарахування вказаної допомоги у заниженому розмірі за 2009 рік, а також зобов’язати відповідача провести за вказаний термін перерахунок недоплаченої допомоги по догляду за дитиною в розмірі у відповідності до визначеного законом розміру.

Прокурор в судове засідання з’явився, позовні вимоги уточнив та просив визнати незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області та зобов’язати провести нарахування недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 за 2009 рік відповідно до закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в наступних розмірах: січень – 427 грн., лютий – 427 грн., березень – 427 грн., квітень – 427 грн., травень – 427 грн., червень – 427 грн., липень – 427 грн., серпень – 427 грн., вересень – 427 грн., жовтень – 427 грн., листопад – 427 грн., грудень – 427 грн., а всього на загальну суму 5124 грн.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання з’явилася, уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, заявлений позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з’явилася. При попередньому розгляду справи були представлені письмові заперечення позову відповідачем із посиланням на виплату оспорюваної допомоги у відповідності до розміру, визначеному п.п.7,8 п.23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», яким визначено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці: з 1 січня 2008 року – 50 відсотками, з 1 січня 2009 року – 75 відсотками, з 1 січня 2010 року – 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн. Про визнання позову в подальшому не заявлено.

Вивчивши позовну заяву, заперечення позову, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст.15 ЦПК України суди  розглядають у порядку цивільного судочинства справи
щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації встановленого  гарантованого  державою  рівня  матеріальної підтримки сімей з дітьми у загальній системі соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Згідно ч.1 ст.13 даного Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

У відповідності до змісту ч.1 ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Таким чином, згідно вказаних норм при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною за основу її нарахування приймається прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В судовому засіданні встановлено, що розрахунок даної допомоги позивачці ОСОБА_1 відповідачем здійснено відповідно до внесених змін до вказаних норм Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», що підтверджено також письмовими запереченнями представника відповідача та довідкою останнього від 26.02.2010 року (а.с.5).

Обставини наявності у позивачки відповідного правового статусу щодо отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», представником відповідача не заперечені.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.8 ЦПК України, у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено в новій редакції ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», чим звужений розмір визначеної нею державної допомоги.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 Конституції України не допускається.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

За змістом положень частин 2 і 3 статті 22 Основного Закону України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 були визнані неконституційними, зокрема, положення п.23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Тому суд не приймає до уваги доводів представника відповідача щодо належного розрахунку щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, так як її виплата та перерахунок позивачці повинен бути здійснений за попередньо діючою редакцією норм ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Суд також не приймає доводів відповідача щодо відсутності коштів Державного бюджету на їх виплату, оскільки згідно змісту статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права."

Так, при розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).

Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань (п.23 рішення суду в справі "Бурдов проти Росії").

Враховуючи, що обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, судовий збір слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.5, 8, 10, 60, 61, 174, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст.3, 21, 22 Конституції України, ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,  ст. 13-15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області та зобов’язати провести нарахування недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 за 2009 рік відповідно до закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в наступних розмірах: січень – 427 грн., лютий – 427 грн., березень – 427 грн., квітень – 427 грн., травень – 427 грн., червень – 427 грн., липень – 427 грн., серпень – 427 грн., вересень – 427 грн., жовтень – 427 грн., листопад – 427 грн., грудень – 427 грн., а всього на загальну суму 5124 грн.

Судовий збір віднести за рахунок держави.      

Рішення набирає законної сили після закінчення строків його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання останньої, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

  С У Д Д Я:                                     (підпис)

З оригіналом вірно:

Суддя Жмеринського

міськрайоного суду                                                                         А.М. Заярний

Секретар: