донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.06.2010 р.                                                                       справа №42/184б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів 

за участю представників сторін:

від кредиторів:ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 24.09.97р.

Горобець У.К. за дов. (ВАТ "Донецькобленерго")

не з'явився (Філія "Кальміуське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Донецьк")

від боржника:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Кальміуське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Донецьк", м. Донецьк  

на ухвалу господарського суду Донецької області

від28.04.2010 року

по справі№42/184б

за заявою кредитораФізичної особи - підприємця  ОСОБА_1, м. Донецьк

до боржника

розпорядник майнаТовариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕСПЛАСТ", м. Докучаєвськ Донецької області

Єсін Б.Ю.

провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.04.2010р. визнані вимоги кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “АНТАРЕСПЛАСТ” м. Донецьк, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у загальній сумі 25 923 494,25 грн., окремо 839,67 грн. - пеня, що складаються з вимог:

Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка –2 036, 24 грн. –грошові зобов’язання четвертої черги, окремо 30,07 грн. –пеня;

TNP INDUSTRIES S.A., м. Панама, республіка Панама –15 851 600, 00 грн. –грошові зобов’язання четвертої черги;

Товариства з обмеженою відповідальністю „Паритет Пак” м. Дніпропетровськ –182 200,50 грн. –грошові зобов’язання четвертої черги;

Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Кальміуське відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Донецьку” –9 871 663, 99 грн. –грошові зобов’язання першої черги;

Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Еврика” –4 093,52 грн. –грошові зобов’язання четвертої черги, окремо 809,60 грн. –пеня;

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк –11 900,00 грн. - грошові зобов’язання четвертої черги;

Приписано:

- розпоряднику майна окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав;

- розпоряднику майна протягом 10 днів після винесення ухвали повідомити кредиторів про місце та час проведення зборів  і організувати їх проведення;

- збори провести за місцем знаходження боржника відповідно до ст.16 Закону України    “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

-          Рішення про створення та склад комітету кредиторів подати до господарського суду;

- розпоряднику майна до дня судового засідання 09.06.10 надати суду аналіз фінансово –господарського стану боржника з висновками  щодо можливості введення однієї з подальших процедур банкрутства (санація, ліквідація);

-           Комітету кредиторів до дня судового засідання 09.06.10 надати клопотання щодо введення подальшої процедури банкрутства.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Ухвала суду мотивована положеннями ст.ст. 14,15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та тим, що заявлені кредиторами вимоги (з урахуванням заяв про зменшення) визнані боржником та розпорядником майна в повному обсязі, та включені до реєстру вимог кредиторів.

Кредитор, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Кальміуське відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Донецьку” , не погоджуючись з ухвалою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування , так як вважає, що дану ухвалу прийнято з порушенням норм  матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в порушення ч. 1,2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд оскарженою ухвалою визнав вимоги TNP INDUSTRIES S.A., м. Панама, республіка Панама в сумі 15851600,00грн., однак в матеріалах справи відсутні докази

направлення безпосередньо TNP INDUSTRIES S.A., м. Панама, республіка Панама, як конкурсним кредитором , до господарського суду письмової заяви з вимогами до ТОВ «АНТАРЕСПЛАСТ». Конверт , який було направлено на адресу господарського суду з відміткою пошти 16.04.10р.  , на думку скаржника , не можна вважати вищеозначеним доказом  , оскільки  в якості відправника на ньому позначено ОСОБА_1 Крім того , посилається на те , що в матеріалах справи відсутні  і інші докази своєчасного звернення даного кредитора з заявою до боржника.  При цьому , до направленої  заяви не було додано :

- доказів направлення заяви про визнання кредитором боржнику та розпоряднику майна;

- доказів сплати державного мита з підтвердженням зарахування у дохід  бюджету України;

- доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу для кредиторів , що приєднуються до справи про банкрутство .

В зв’язку з чим , на думку скаржника , суд першої інстанції  на підставі положень ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повинен був  повернути   заяву кредитору без розгляду.

Крім того , заявник апеляційної скарги посилається на те , що означеним вище кредитором не доведено у встановленому законом порядку та засобами сам факт наявності заборгованості.  

   До нинішнього судового засідання представники Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕСПЛАСТ»та Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Кальміуське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Донецьк” не з”явилися. Поважних причин нез’явлення суду не повідомлено. Про час та місце проведення судового засідання сторони були сповіщені належним чином.

Розпорядник майна, Єсін Б.Ю., у відзиві проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам та матеріалам справи.  

Кредитор, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1                        м. Донецьк заперечує проти доводів скаржника та просить залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін.

    Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України -  справа розглядається  за наявними в ній  матеріалами.

     Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.

Ухвалою від 25.12.09 за заявою Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “АНТАРЕСПЛАСТ” м. Донецьк.

Постановою суду від 05.01.10 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура 3 місяці до 05.04.10 та призначений ліквідатор –фізична особа –підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк.

Ухвалою суду від 25.02.10 процедура ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю “АНТАРЕСПЛАСТ” м. Донецьк припинена; введена процедура розпорядження майном боржника та призначений  розпорядник  майна  по справі арбітражний   керуючий   Єсін Б.Ю.

В газеті “Голос України” № 48 від 18.03.10 заявник опублікував оголошення про порушення справи про банкрутство.

Після публікації даного оголошення до суду з письмовими заявами з вимогами до боржника у визначений ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строк звернулись:

-  Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка;

- TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама;

- Товариство з обмеженою відповідальністю „Паритет Пак” м. Дніпропетровськ;

- Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Кальміуське відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Донецьку”;

- Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Еврика” м. Донецьк.

Всі кредиторські заяви розглянуті розпорядником майна та керівником боржника, визнані кредиторські вимоги включені до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.04.2010р. визнані вимоги кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “АНТАРЕСПЛАСТ” м. Донецьк, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у загальній сумі 25 923 494,25 грн., окремо 839,67 грн. - пеня, що складаються з вимог:

Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка –2 036, 24 грн. –грошові зобов’язання четвертої черги, окремо 30,07 грн. –пеня;

TNP INDUSTRIES S.A., м. Панама, республіка Панама –15 851 600, 00 грн. –грошові зобов’язання четвертої черги;

Товариства з обмеженою відповідальністю „Паритет Пак” м. Дніпропетровськ –182 200,50 грн. –грошові зобов’язання четвертої черги;

Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Кальміуське відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Донецьку” –9 871 663, 99 грн. –грошові зобов’язання першої черги;

Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Еврика” –4 093,52 грн. –грошові зобов’язання четвертої черги, окремо 809,60 грн. –пеня;

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк –11 900,00 грн. - грошові зобов’язання четвертої черги;

Приписано:

- розпоряднику майна окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав;

- розпоряднику майна протягом 10 днів після винесення ухвали повідомити кредиторів про місце та час проведення зборів  і організувати їх проведення;

- збори провести за місцем знаходження боржника відповідно до ст.16 Закону України    “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

-          Рішення про створення та склад комітету кредиторів подати до господарського суду;

- розпоряднику майна до дня судового засідання 09.06.10 надати суду аналіз фінансово –господарського стану боржника з висновками  щодо можливості введення однієї з подальших процедур банкрутства (санація, ліквідація);

-           Комітету кредиторів до дня судового засідання 09.06.10 надати клопотання щодо введення подальшої процедури банкрутства.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, та не відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства та обставинам справи з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як підтверджено матеріалами справи , заявник опублікував оголошення про порушення справи про банкрутство в газеті “Голос України” № 48 від 18.03.10р.( т. 2 а.с. 5).

А від так , граничний строк подачі документів , позначених у ч. 1 ст. 14 означеного Закону  ,   закінчився 18.04.10р. , як про це вірно зазначено скаржником в апеляційній скарзі.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Як було встановлено судом першої інстанції , у встановлений Законом термін із заявами про визнання кредитором до боржника звернулися :          Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка; TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама; Товариство з обмеженою відповідальністю „Паритет Пак” м. Дніпропетровськ; Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Кальміуське відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Донецьку”; Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Еврика” м. Донецьк.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Тобто, у справі про банкрутство завдання господарського суду у попередньому засіданні полягає в перевірці заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на предмет їх відповідності чинному законодавству.

За приписами ст. 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє всіх кредиторів.

Отже, господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та вправі перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.

Під конкурсними кредиторами згідно із абзацом шостим ст. 1 Закону про банкрутство слід розуміти кредиторів за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, або тих, що визнані як конкурсні згідно з цим Законом і зобов'язання яких не забезпечені заставою майна боржника.

Тож, незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Також, виходячи з системного аналізу норм Закону про банкрутство, вимога щодо безспірності грошових вимог кредитора встановлена цим Законом лише для грошових вимог ініціюючого кредитора (ініціюючих кредиторів) та не передбачена для грошових вимог конкурсних кредиторів.

Більш того, відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

У зв'язку з чим, визнані боржником вимоги конкурсного кредитора не підлягають визнанню та включенню судом до реєстру вимог кредиторів автоматично.

Місцевий господарський суд, затверджуючи поданий реєстр вимог кредиторів, виходив з того, що всі кредиторські  заяви розглянуті  розпорядником майна та керівником боржника, визнані кредиторські вимоги включені до реєстру вимог кредиторів.

Проте , судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості  затвердження вимог , як кредитора TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама з оглядом на наступне.

В силу ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

При цьому ,  заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Як вбачається з матеріалів справи , у підтвердження своїх майнових вимог TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама було надано разом з заявою  про вимоги до боржника ( т. 2 а.с. 130)  ксерокопію  простого векселю  серії АА 1900087, виданого 12.11.09р. зі строком оплати 12.12.09р. на суму 2000000,00дол.США, ксерокопія  Акту пред’явлення векселя до оплати від 12.11.09р.  підписаного  представниками TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама та Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕСПЛАСТ»м.Докучаєвськ Донецької області та Довіреність б/н від 22.03.10р.на ім’я ОСОБА_1 видану у місті Панама.

Згідно ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"  вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до приписів ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні"  видача переказних і простих векселів можлива лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; а на момент видачі простого векселя векселедавець повинен мати перед особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобовязання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.  

За приписами ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні"  умова проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково має відображатися у відповідному договорі.

Від так , судова колегія вважає , що TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама  не було надано , а судом першої інстанції не було досліджено первинні документи на підставі яких виникли зобов’язання між TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕСПЛАСТ»м.Докучаєвськ Донецької області. Крім того , судом першої інстанції не було досліджено правомірність видачі простого векселю та відповідність його вимогам та приписам Закону.

Крім того , матеріали справи , як про це позначено вище , містять в собі ксерокопію  Акту пред’явлення векселя до оплати від 12.11.09р.  підписаного  представниками TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама та Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕСПЛАСТ»м.Докучаєвськ Донецької області, однак судом першої інстанції не досліджено питання правомірності такого пред’явлення та наявності факту оплати за пред’явленим векселем.

При цьому , судова колегія вважає необхідним зауважити , що  згідно зі ст. 44 Уніфікованого закону відмова в акцепті або  в платежу  повинні бути підтверджені автентичним  документом  (протест  у  неакцепті або у неплатежі). Таким документом в Україні є вексель, опротестований нотаріусом у встановленому Законом порядку (ст. 8 Закону України  "Об обращении векселей в Украине").

Доказів здійснення вищеозначених дій TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама також не надано.

    Як про це вже було позначено вище , Заяву з вимогами до боржника було подано та підписано  ОСОБА_1 –представником за довіреністю. До заяви додано  довіреність  

б/н від 22.03.10р. з приміткою про видачу довіреності у м. Панама за підписом Міс ОСОБА_2 від імені та за Дорученням Alpha Capital Management LTD. Разом з тим, з посвідчення (а.с. 144, 145 т.2) або будь-якого іншого документу не вбачається, що вказана особа є належним представником компанії TNP INDUSTRIES S.A.

                 З цього приводу судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

 Відповідно до   статті  13  Закону  України  "Про  міжнародне приватне право"   документи,  видані  уповноваженими органами   іноземних   держав  у  встановленій  формі,  визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено

законом.

Способом оформлення   іноземних   офіційних   документів    є проставляння  апостиля - спеціального штампа,  який проставляється на офіційних документах,  які  надходять  від  держав  -  учасниць Конвенції,  що  скасовує  вимогу  легалізації  іноземних офіційних документів  (Гаага, 05.10.61).

У Роз’ясненнях Президії Вищого господарського  суду України від 31.05.02р. № 04-5/608 позначено , що Господарський суд приймає як докази офіційні документи, що походять  з  інших держав,  за умови їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України.

Консули України легалізують іноземні документи,  що подаються до  офіційних   органів   України,   відповідно   до   статті   54 Консульського  статуту  України,  затвердженого  Указом Президента України від 02.04.94 N 127/94.

Посвідчення консулами     зазначених    документів    означає встановлення і засвідчення справжності підписів на цих  документах і відповідності їх законам держави перебування.

Легалізація іноземного  документа  є  необхідною  умовою  для подання його як доказу у судовому процесі,  але не виключає у разі необхідності  перевірки  з  боку   суду   з   метою   встановлення правильності вміщених у ньому відомостей по суті.

Міжнародними договорами України  про  правову  допомогу  може передбачатися   надання   іноземних   офіційних   документів   без консульської легалізації.  Зокрема,  без  будь-якого  спеціального засвідчення  приймаються  на території інших держав - учасниць СНД документи,  які видано  або  засвідчено  установою  чи  спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою та скріплено офіційною печаткою на території  однієї  з  держав  - учасниць СНД (стаття 6 Угоди).

Таким чином,  господарський суд має право  приймати  іноземні офіційні   документи  без  консульської  легалізації  у  випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага,  1961),  якою передбачено спрощений порядок  засвідчення  документів  шляхом   проставлення   на   них спеціальної  печатки  -  апостиля,  ратифікована  Верховною  Радою України відповідно до Закону України  від  10.01.2002  N  2933-III   "Про  приєднання  України до Конвенції,  що скасовує вимогу  легалізації  іноземних  офіційних  документів"  і  діє  на території України з часу набрання чинності зазначеним Законом.

Як вбачається з Переліку держав - учасниць Гаазької конвенції , що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів  станом на 10.11.09р.  Панама входить до складу таких держав. Таким чином , документи , що були видані в цій країні для пред’явлення в Україні  можуть мати статус документу за умовами здійснення відповідних дій визначених положеннях Гаазької Конвенції від 1961р.

Разом з тим , відповідно до частини  3 Конвенції , що скасовує вимогу легалізації  іноземних офіційних документів ( Гаазька конвенція) , дотримання процедури проставляння апостиля не може вимагатися державами-учасницями Конвенції , якщо існують угоди між

двома або декількома державами , які відміняють або спрощують дану процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Однак , особою , яка вважає себе представником TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама за наданою довіреністю , такої угоди не надано та судовою колегією наявність означеної угоди не встановлено.

         Таким чином , з урахуванням вищенаведеного , судова колегія вважає , що у ОСОБА_1 відсутні повноваження щодо представництва TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама за наданою довіреністю на території України та безпосередньо в даному судовому процесі.

На підставі викладеного, судова  колегія дійшла висновку, що  ухвала господарського суду  частково не відповідає  фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надані апеляційні скарги є  підставами для її  часткового скасування.

Керуючись ст.ст. 103,104, 105, 106  Господарського процесуального кодексу України , суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Кальміуське відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Донецьку” на ухвалу  господарського суду Донецької області від 28.04.2010р.у справі № 42/184б - задовольнити частково .

Ухвалу господарського суду Донецької області від 28.04.2010р.у справі № 42/184б –скасувати частково в частині визнання вимог кредитора TNP INDUSTRIES S.A. м. Панама, республіка Панама.

Справу передати для розгляду   Господарського суду Донецької області.

 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

          Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.

           Повний текст постанови підписаний 30.06.10р.

Головуючий          

Судді: