АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2880/2010 Головуючий у 1-й інстанції - Цоток В.В.
Категорія – 57 Доповідач – Дуковський О.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
Головуючого - судді Вербицького В.С.
Суддів - Дуковського О.Л., Єгорової С.М.
при секретарі - Донець А.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2010 року.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання незаконною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та стягнення суми недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії. Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за 2009 рік.
Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2010 року позов задоволено. Суд дійшов висновку, що порушене право підлягає захисту та визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не проведення виплати позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм права. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що факт порушених прав позивача не підтверджений жодним доказом, проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано і правові підстави для проведення такого перерахунку відсутні.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки доводи апеляційної скарги не є істотними.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачам повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст..28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст..28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п.п.7 п.2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
За таких обставин, суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..6 ЗУ «про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.
Крім того, враховуючи положення ч.2 ст.152 Конституції України, та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд правильно визначив періоди, за які необхідно проводити перерахунок.
У справі „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст..ст. п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст..314 ч.1 п.1, ст..315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області відхилити, а постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-суддя: /підпис/
Судді:/підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду О.Л. Дуковський
Кіровоградської області