Справа № 11-512 -2006 р. Головуючий у 1 інстанції негода А.М..
Категорія -121.2 КК Доповідач Гром Л.М.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
2006 р. липня 27 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого Навозенко Л.С.
суддів Гром Л.М., Акуленко С.О.
за участю прокурора Надточій О.О.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну
справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ічнянського
районного суду від 16 травня 2006 р.
Цим вироком
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і жителя АДРЕСА_1 , українця , громадянина України , з неповною середньою освітою , не одружений , працюючий ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий:
07.09.1997 р Ічнянським райсудом за ст.. 140 ч. 1 КК до 1 року виправних робіт
18.01.1999 р. Пирятинським райсудом
Полтавської обл.. за ст.. 140 ч. 2 , 29 КК
до 2 років виправних робі
22.08.2000 р тим же судом за ст.. 140 ч. 2
КК до 1 року позбавл.волі;
31.10.2002 р. Ічнянським райсудом за ст..
1е85 ч. З , 71 КК до 3 років 1 міс.
позбавл. волі засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України на 9 корів позбавлення волі.
На підставі ст.. 96 КК України застосовано відносно ОСОБА_1 примусове лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_1 за лікування потерпілої 135 грн. Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому , що 9 лютого 2006 р. близько 19 години , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння в приміщення житлового будинку в АДРЕСА_2, під час сварки зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , яка виникла на побутовому ґрунті, умисно наніс їй удар кулаком в голову , від чого остання упала на підлогу. Коли ОСОБА_2 спробувала піднятися , ОСОБА_1 знову вдарив її кулаком в голову і продовжував її побиття до тих пір , доки в останньої не почала сильно текти кров. Внаслідок побиття ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла в приміщенні Ічнянської ЦРЛ 12 лютого 2006 р. В апеляції:
Засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду відносно його змінити , пом'якшити призначене судом покарання , вказуючи на те , що він не бажав смерті матері. Суд призначаючи покарання не врахував його данні про особу а також сімейний стан, наявність малолітньої дитини на утриманні.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 , що підтримав доводи апеляції та просив зменшити міру покарання , прокурора , що вважав вирок зміні не підлягає , перевіривши матеріали справи в повному обсязі, судова колегія підстав для задоволення апеляції не знаходить. Винність засудженого ОСОБА_1 у скоєні ним інкримінованого йому злочину за обставин наведених у вироку , підтверджується зібраними по справі доказами , які досліджені в судовому засіданні. В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 вину свою визнав частково і показав , що матір не бив , а тільки сильно штовхнув , після чого вона впала на підлогу. Ударів їй ніяких не наносив. Смерті матері не бажав . Не зважаючи на часткове визнання своєї вини винність ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в доказах по справі. Так , свідок ОСОБА_3 показала , що 9 лютого 2006 р. у вечорі до неї пришов сусід ОСОБА_1 і повідомив , що побив матір і просив викликати допомогу. Вона повідомила про це фельдшера ОСОБА_4 і викликала медичну допомогу.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала , що за повідомленням ОСОБА_3 прийшла до будинку ОСОБА_2 та побачила останню побиту і потім її забрала карета швидкої допомоги. ОСОБА_1 був стані алкогольного сп'яніння та висловлював незадоволення , що не вбив матір.
Крім того , вина засудженого ОСОБА_1 підтверджується і іншими матеріалами справи , зокрема його явкою з повинною на а.с. 9 де він визнавав , що наносив удари кулаком в голову потерпілій ОСОБА_2 , бо був сильно п'яний; протоколом огляду місця події ( а.с. 11-13 ) з якого вбачається , що у будинку АДРЕСА_2 у першій кімнаті біля дивану виявлені сліди схожі на кров ;протоколом відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 52-54) за участю ОСОБА_1 який розповідав про обставини побиття потерпілої.
Згідно висновкам судово - медичної експертизи на трупі ОСОБА_2 маються тілесних ушкодження у вигляді множинних синців волосяного покрову голову , області обличчя , лівої верхньої кінцівки , які мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Ушкодження у вигляді забитих ран волосяного покрову голови , області обличчя , правої кисті , які мають ознаки легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми: забою речовини головного мозку , які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя і знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті та які могли виникнути в результаті дії твердих тупих предметів з обмеженою вдаряючою поверхнею , в т. числі дії кулаків та взутих ніг сторонньої особи.
Для виникнення вище описаних тілесних ушкоджень необхідно було не менш 19 тупих твердих предметів і виникнення останніх в результаті падіння з висоти власного зросту малоймовірне. Згідно висновкам судово - психіатричної експертизи ( а.с. 88-90) у ОСОБА_1. не виявлено будь-яких ознак психічної хвороби , він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння, в даний час будь -яких ознак психічної хвороби не виявлено , він здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для справи , та давати про них правильні свідчення , і примусові заходи медичного характеру йому не показані.
За таких підстав суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 2 КК України. При обранні міри покарання засудженому суд врахував характер та ступень суспільної небезпечності вчиненого злочину , дані про особу , скоєня злочину у стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку. Підстав для пом'якшення призначеного судом покарання судова колегія не вбачає.
Між тим суд першої інстанції без підстав призначив засудженого ОСОБА_1 згідно вимог ст. 96 КК України примусове лікування від алкоголізму, оскільки за вимогами даної статті призначається примусове лікування до особи , що має хворобу , яка становить небезпеку для здоров'я інших осіб. За висновками експерта останній страждає на хронічний алкоголізм 2 ст. та потребує примусового лікування від алкоголізму і таке захворювання за вимогами ст. 96 КК не може вважатися , що засуджений має захворювання , яке є загрозою для здоров'я інших осіб. На підставі наведеного посилання суду на ст. 96 КК України підлягає виключенню з вироку.
Істотних порушень норм кримінально - процесуального законодавства , щоб потягли за собою без умовне скасування вироку не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Ічнянського районного суду від 16 травня 2006 р. щодо ОСОБА_1 змінити , виключити з вироку вказівку суду про застосування відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 96 КК України примусового лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі.
В інший частині вирок залишити без змін.
Акуленко С.О. Навозенко Л.С. Гром Л.М.