Справа № 11-531/06                                   Головуючий у 1 інстанції Кобилецький

Категорія ст.307 ч. 2 КК                            Доповідач Навозенко Л. С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27  липня  2006  року  колегія  суддів  судової  палати  з  кримінальних  справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого Навозенко Л. С. суддів Акуленко С. О., Гром Л. М. з участю прокурора Надточій О. О. засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1

на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від ЗО травня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_2 громадянин України, неповною середньою освітою, нежонатий, не працюючий, житель

АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не

судимий, -засуджений за ст. 315 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі; за ст. 309 ч. 2

КК України до 3 років позбавлення волі; за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років

позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна засудженого.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна засудженого.

ОСОБА_2,     ІНФОРМАЦІЯ_2,   уродженець   м.   Ніжина,   громадянин   України,   з

середньою освітою, нежонатий, не працюючий, житель

АДРЕСА_2, раніше не судимий, -засуджений за ст. 317 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до З років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засуджений звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_4 покладені обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

З ОСОБА_1   стягнуто 146 грн. 46 коп. судових витрат.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Судом ОСОБА_1  визнаний винним в тому, що влітку 2004 року шляхом неодноразових вмовлянь, розповідей про позитивні наслідки від вживання наркотичних засобів неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, схилив останнього до вживання наркотичних засобів.

В листопаді 2005 року на полі, розташованому поблизу с. Талалаївка Ніжинського району, ОСОБА_1 незаконно назбирав коробочки маку, які перевіз в м. Ніжин, подрібнив та зберігав без мети збуту.

29 грудня 2005 року ОСОБА_1 за пляшку горілки та продукти харчування зі згоди господаря будинку АДРЕСА_3  ОСОБА_4, який надав приміщення для виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу, в будинку останнього виготовив 38,7 г особливо небезпечного наркотичного засобу ацетильованого опію та 630 г наркотичного засобу - екстракційного опію для власного вживання, з якого 1,5 мл мав намір збути ОСОБА_3.  В цей же день працівники міліції в будинку АДРЕСА_3   виявили та вилучили 1 кг 053 г макової соломки, 38,7 г ацетильованого опію, вага сухого залишку якого становить 1,935 г та 630 г екстракційного опію, вага сухого залишку якого становить 15,75 г.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, посилається на те, що на його думку порушений процесуальний закон оскільки суддя який давав санкцію на його арешт і розглядав справу по суті. Крім того засуджений вказував, що ОСОБА_3  його обмовив. Просить в усьому розібратись та прийняти рішення по справі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію і просив вирок суду змінити, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.  Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1  у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.  В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 винним себе визнав частково і пояснив, що він дійсно вживає наркотичні засоби і виявлені у нього наркотики він використовував для особистих потреб. Засуджений вказував, що він не схиляв неповнолітнього ОСОБА_3 до вживання наркотичних засобів, а також не збував наркотики.  Але з цими доводами засудженого погодитись не можна. Сам засуджений в ході досудового та судового слідства, а також в апеляційному суді підтвердив, що неодноразово виготовляв наркотичні засоби як для себе так і для неповнолітнього ОСОБА_3 . Крім того він не заперечував, що під час затримання в будинку засудженого ОСОБА_4, де він виготовляв наркотичні засоби знаходився і ОСОБА_3, який чекав поки він виготовить наркотики з тим, що вколотись. Засуджений ОСОБА_1  підтвердив, що ОСОБА_3  необхідно було 1,5 мл наркотику щоб уколотись, а також повідомив що у ОСОБА_3  така норма і він завжди йому давав саме таку кількість наркотичного засобу.

Враховуючи наведені вище свідчення самого засудженого та враховуючи свідчення ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що засуджений збував наркотичні засоби останньому і у суду не було підстав не довіряти свідченням ОСОБА_3 та його матері про те, що саме засуджений схилив неповнолітнього ОСОБА_3  до вживання наркотиків.

У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину, правильно застосований матеріальний закон та дії засудженого кваліфіковані за ст. ст. 315 ч.2, 309 ч. 2, 307 ч. 2 КК України.

Міра покарання засудженому Туманянцю призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєних злочинів, даних про особу засудженого. Врахувавши всі обставини справи суд призначив засудженому покарання в межах мінімальної санкції закону. Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області відносно ОСОБА_1 - без змін.