справа №2-1055/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

16 червня 2010 року        Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                          головуючого судді           Скрипник К.О.,

                                          при секретарі                     Берко Я.В.;

за участю помічника прокурора Саляк А.Б., позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 25 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська 04 березня 2009 року звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1, в якому зазначив, що на протязі тривалого часу із-за несправності сантехнічних приладів з вини відповідачки відбувалось залиття квартири ОСОБА_1, у зв’язку з чим стіни та стеля санвузла та кухні у квартирі позивачки приведені у непридатний стан та потребують ремонту. Попередня кошторисна вартість ремонтно-відновлювальних робіт від залиття квартири складає 1200 грн. Крім того діями відповідачки позивачці спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, у зв’язку з тривалим залиттям її квартири та відмовою відповідача відремонтувати приміщення. Просив стягнути  з відповідачки на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1200 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

В подальшому позивач збільшив суму матеріальної шкоди та просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 1606 грн.

В судовому засіданні помічник прокурора, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. В обґрунтування позовних вимог помічник прокурора посилався на обставини, викладені у позові.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що її вини у залитті квартири ОСОБА_1 немає, оскільки залиття відбувалось з АДРЕСА_1

Третя особа – КЖЕП № 25 у судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у відсутність їх представника.

Представник третьої особи - Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та не заперечував проти їх задоволення. У подальше судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 08 лютого 2007 року, 25 червня 2008 року, 10 жовтня 2008 року, 24 жовтня 2008 року майстрами КЖЕП № 25 ОСОБА_4, ОСОБА_5 та слюсарем сантехніком ОСОБА_6  були складені акти про проведення огляду АДРЕСА_2 (а.с.7-10).

Згідно вказаних актів, при обстеженні квартири були виявлені сліди залиття на кухні (кут на стінці між стелею та стіною), відслонення шпалер у куті. В санвузлі також маються сліди залиття (кут між стелею та стіною), кут покритий пліснявою, на стелі рижі плями. Залиття сталося з АДРЕСА_3 Причиною залиття є зламаний змішувач та каналізаційна система. Заявка на ремонт змішувача у АДРЕСА_3 на диспетчерську КЖЕП № 25 не поступала.  

В судовому засіданні сторони пояснили, що в квартирі 38 та в квартирі 57 була замінена труба (стояк) гарячої та холодної води, крім того в АДРЕСА_3 проводились ремонтні роботи на протязі 2007-2008 років.

Як пояснила позивачка, після заміни труби (стояка) в її ванній кімнаті зверху на стелі залишилися дірки з яких неодноразово виливалися нечистоти з АДРЕСА_3 та крім того відбувалися неодноразові залиття її квартири внаслідок несправності сантехнічних приборів, що знаходяться в санвузлі АДРЕСА_3, яка належить відповідачки.

Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка є майстром ремонтної групи КЖЕП №25, причиною залиття 08.02.2007 року було несправне пластикове з»єднання відводу унітазу до труби стояка. Пояснила, що вона та інші члени комісії обстежували всі квартири, а не тільки квартири сторін по справі, оскільки стояк є спареним. Пояснила, що при обстеженні АДРЕСА_2 візуально було видно, що вода тече саме з АДРЕСА_3 Дозволу на проведення ремонтних робіт, а саме, на заміну труби (стояка) холодної та гарячої води не надавалось КЖЕП №25.  

Суд критично ставиться до заперечень відповідачки стосовно того, що залиття відбувалось не з її квартири, оскільки суду не надано жодних доказів в підтвердження цих фактів. В той саме час, викладені в актах обставини, були повністю підтверджені показаннями допитаних у судовому засіданні у якості свідків робітників КЖЕП № 25, які складали вказані акти.

Крім того, згідно пояснень в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, який, зі слів відповідачки, є батьком її дитини, він самостійно робив всі сантехнічні роботи в квартирі відповідачки, а також роботи щодо заміни труб холодної та гарячої води,  також не заперечував той факт, що змішувач у ванній кімнаті відповідачки дійсно був поламаний.

Встановлено, що АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30 квітня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого у реєстрі за № 1-452 на праві власності належить ОСОБА_1 (а.с.6).

Квартира АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 16 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого у реєстрі за № 3003 належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.35, 36). У вказаній квартирі, згідно довідки КЖЕП № 25 проживають та зареєстровані ОСОБА_2 та її малолітня дочка ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34).

Отже, суд приходить до висновку, що внаслідок недбальства відповідачки щодо якості ремонтних робіт, які відбувалися в її квартирі, з її дозволу та відома, безвідповідальності до наслідків некваліфікованих сантехнічних ремонтних робіт в її квартирі, а сам свідок ОСОБА_7 пояснив, що він не має досвіду та спеціальних технічних знань,  до КЖЕПУ №25 щодо виклику майстра або слюсаря для виконання певних робіт не зверталися, відбулося неодноразове залиття квартири позивачки та заподіяна їй матеріальна шкода.

Відповідно до ст.151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов’язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку при будинкову територію.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідачка, як власник АДРЕСА_2 повинна відповідати за шкоду, яка заподіяна саме з її вини та відшкодувати позивачки  розмір збитків.

Ухвалою суду від 16 грудня 2009 року по справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Так, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 85-10 від 11 березня 2010 року Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.59-75),  дослідженням на місці були виявлені пошкодження у санвузлу, кухні та житловій кімнаті АДРЕСА_2. Дослідженням експерта підтверджений факт залиття АДРЕСА_2.

Згідно вказаного висновку, розмір збитків, спричинених залиттям АДРЕСА_2 на ж/м Червоний Камінь у м. Дніпропетровську на час проведення експертизи з урахуванням вартості матеріалів, згідно кошторисної документації складає 1606,80 грн.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

            Оскільки, судом встановлено, що залиття квартири ОСОБА_1 сталось з вини відповідачки і тому особою, яка заподіяла майнову шкоду ОСОБА_1 є ОСОБА_2, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки вартості відновлювальних робіт, що необхідно провести після залиття в квартирі АДРЕСА_2 у розмірі 1606,80 грн. законними, обґрунтованим та такими що підлягають задоволенню.

    Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Проаналізував доводи ОСОБА_1, враховуючи її похилий вік та стан здоров»я, суд вважає доказаним наявність у неї на протязі тривалого часу моральних страждань, оскільки внаслідок залиття квартири їй спричинена моральна шкода, яка складається з душевних страждань, які вона претерпіла, у зв’язку з неодноразовим залиттям та пошкодженням її квартири та відмовою відповідачки відшкодувати цю шкоду. Однак до суми 3000 гривень, суд відноситься критично та вважає, що моральна шкода у розмірі 1000 гривень є реальною з урахуванням вимог розумності і справедливості.

В силу ст. 88 ЦПК України, судові витрати, понесені ОСОБА_1 по сплаті послуг експерта у розмірі 803,04 грн. необхідно стягнути з відповідача. Також, у зв’язку з тим, що позивач був звільнений від сплати судових витрат при подачі позову, з відповідачки у дохід держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.  

Керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України,  2, 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 25 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири - задовольнити частково .

            Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 1606,80 гривень (одна тисяча шістсот шість гривень 80 копійок).

            Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1  моральну шкоду у розмірі 1000 гривень (одна тисяча гривень).

            Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 803,04 гривні (вісімсот три гривні 04 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривня (п’ятдесят одна гривня) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень (сто двадцять гривень).

В іншій частині позовних вимог - відмовити .

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя                                                                    К.О. Скрипник