Справа №2-234/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем             України

  07  червня  2010 року

Літинський  районний  суд  Вінницької  області

        в складі:  головуючого  судді: Сільченко О.В.

                при  секретарі: Скоропад О.В.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  смт.Літина  цивільну  справу  за  позовом   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  про визнання  договору  купівлі-  продажі  квартири дійсним, стягнення   шкоди та  стягнення  моральної  шкоди;

                                                                         В С Т А Н О В И В:

         22.02.10 р.  цей  позов  заявлено  до  суду.

         Під  час  розгляду  справи  позивач  та  її представник ОСОБА_4  змінили  позовні  вимоги, відмовившись  від   позову  в  частині  визнання  договору  купівлі- продажу  дійсним та  стягнення  моральної  шкоди  та  вимагали  стягнути  з  відповідачів  кошти  в  сумі 48460 грн, що  в  еквіваленті  складає  6000 доларів США,  які  позивач  сплатила  відповідачам  за  покупку  у  них  квартири  в АДРЕСА_1  та  судові  витрати.

       Позивач та  її представник  пояснили, що   у  2006  році   позивач   почитала  у  газеті  голошення  про  те,  що ОСОБА_2  продає квартиру. Вони зустрілися  та  домовилися  про  умови  купівлі- продажі  квартири. Так як  на  квартиру  не  було  правовстановлюючих  документів, то  ОСОБА_2  пообіцяла  зареєструвати  позивача  у  своєму  будинку,  а  після  оформлення  документів на  вквартиру, оформити  договір  належним чином.

      Домовившись  про таке,   позивач ОСОБА_1  передала   відповідачам  ОСОБА_2  в   тій  квартирі  6000 доларів США,  що  в  еквіваленті  складає 48460 грн. та  отримала  ключі  від  квартири.

       Представник  позивача  та  позивач  пояснили, що  у  квартирі  потрібно було  зробити  ремонт, а  тому  позивач  в  ній  не жила.

       Пізніше  позивач  виїхала  жити  до  чоловіка  у  Львівську  область,  а  в  квартирі  став  жити ОСОБА_5  з  дозволу  ОСОБА_1.

       На  даний  момент  ОСОБА_2  не  визнають того, що  продали  квартиру позивачеві, а  тому  із  відповідачів  позивач  вимагає  стягнути  48460 грн. як  кошти, які  вона  заплатила  ОСОБА_2  за  квартиру.

       ОСОБА_1  пояснила, що  часитина  коштів, які  врона  заплатила  ОСОБА_2,  у  неї  було, а  частиину  коштів  вона  отримала  кредит, що  підтверджується  вредитними договорами.

       Відповідач  ОСОБА_2  позову  не визнала та  пояснила,  що  ОСОБА_1  вона  знає, так як  перебуває  у  дружніх  стосунках  із  її сестрою. ОСОБА_1  проживала  у  своєї  сестри ОСОБА_6, яка  попросила  її  прописати   ОСОБА_1

        ОСОБА_2  пояснила, що  коли  дізналася, що  ОСОБА_1  виїхала  до Львівської  області, а  в  її квартирі  без  дозволу  проживає  стороння  людина, то  подала  позов  до  суду  про  її виселення.

    Відповідач  ОСОБА_3  позову  не  визнав  та  пояснив, що   квартиру  вони  не  продавала, так як  у  них  є  діти, які  з часом  мають  в  ній  жити,  відповілдно, від  ОСОБА_1  ніяких  грошей  не  могли  брати.

     Представник  відповідачів   ОСОБА_7  в  судовому  засіданні позову  не  визнала та  пояснила, що  в  його задоволенні  слід   відмовити, так  як  ніяких  доказів  про  укладення  договору купівлі- продажу  мож ОСОБА_3  та ОСОБА_1  у  справі  немає. Немає  ніяких  доказів  передачі  ОСОБА_1  коштів  ОСОБА_3.  Такий  договір  має  укладатися  у  письмовій  формі  та  відповідним чином  посвідчуватися. Крім цього, судом  за  відповідних  умов, може  бути визнано дійсним письмовий  договір  купівлі -  продажу, який  нотаріально  не посвідчений,  однак  такого  письмового договору  між  сторонами також  немає.

   Крім  цього, представник  відповідачів  вимагала  відмовити  у  зродоволенні  позову із тих підстав, що  позивачем  пропущено  строк  позовної давності.

      Свідок  по  справі   ОСОБА_8  в  судовому  засіданні  пояснила, що   поживає  у  квартирі  напрати  квартири  ОСОБА_3. Вона зверталася  до  ОСОБА_3  щоб ті  запдлатили  за  надані  послуги  комунгоспом щодо  викачки  каналізації, на що  ОСОБА_2,  відповіла, що  квартиру продала. Свідок  пояснила, що  знає про те, що  ОСОБА_1  мала  передати  ОСОБА_2  6000 доларів США  за  покупку  квартири, але  чи  передала чи  ні- вона  не знає. У  цьому  договорі  про  продажу  квартири  брала  участь  сестра  ОСОБА_1  ОСОБА_6

     Свідок  по  справі  ОСОБА_9  пояснила, що   знає про те, що  ОСОБА_2  продали  квартиру ОСОБА_1  за 6000 доларів. Домовленість  про  купівлю- продаж  квартири  відбувалося  у  неї  в  квартирі. До  цього  мала  безпосереднє  відлношення  сестра  ОСОБА_1  ОСОБА_6,  яка також  знає про  ці  обставини. Свідок  ОСОБА_9  пояснила, що  сторони  домовлялися  про  покупку- продаж  квартири, але  факту передачі  грошей  ОСОБА_1  ОСОБА_2  вона  не  бачила.

    Свідок  ОСОБА_5  пояснив, що, не маючи  де  жити, він  шукав  квартиру. ОСОБА_9  йому  порадила  звернутися  до  ОСОБА_1 Він  зврнувся  до  ОСОБА_1, яка дозволила  йому  проживати  у  АДРЕСА_1. Він  зробив  в  ній  ремонт, але  після  цього ОСОБА_2  його виселила  з  квартири.

   Свідок  по справі ОСОБА_10 пояснила, що  ОСОБА_1  не знає  та  про  прождаж  квартири  Конозююками  теж  нічого не знає.

      Свідок  ОСОБА_11  пояснила, що  знає про те, що  ОСОБА_2.  мала  намір  продати  квартиру за 6000 доларів США. Вона  запитувала  ОСОБА_2.  про  ціну  квартири, але  ОСОБА_2  їй  нічого не відповіла. ОСОБА_11  пояснила, що  була  присутня  при  розмові  про  продаж  квартири ,  але  передачу  грошей  не бачила.

     Свідок  ОСОБА_12  в  судовому  засіданні  пояснив , що  про  договір купівлі- продажі  квартири між  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  нічого не знає.

    Свідок  по справі  ОСОБА_6  пояснила, що  являється  сестрою  позивача. Сестра  приїххала  до  неї  у 2006 р.  та  у  неї  проживала.  Маючи  дружні  стосунки  із  ОСОБА_2, вона  попросила  її щоб  та  прописала  сестру  до  свого будинку. Для  купівлі  квартири  коштів  у  сестри  не  було. Про  кредит, який  брала  сестра, вона  нічого  не знає. Про те, що  ОСОБА_2  продавала  квартиру, а  її сестра  ОСОБА_1  купувала- вона  нічого не  знає. Передачу  грошей  її сестою ОСОБА_1  ОСОБА_2  вона  не  бачила  та  про це  нічого не знає.

    Свідок  по справі  ОСОБА_13   пояснив, що  із  позивачем  вони  шлюб  розірвали, але  проживають  разом.  ОСОБА_1  приїхала  у  Літин у 2006 р.   та  знайшла  для  купівлі  квартиру. Він  приїздив  у  Літин  і  вони  разом  оглянули  квартиру  та  домовилися  з  ОСОБА_2  про  її покупку  за 6000 доларів США.  Гроші  ОСОБА_2  передавали  у   цій  же  квартирі, де  були  присутні  ОСОБА_3, ОСОБА_6  та  він  з  ОСОБА_1  Квартиру  не оформили, так як  на  неї  відсутні  документи.

   З»яувавши  позиції  сторін,  паояснення  свідків, дослідивши  матеріали  справи, суд  вважає, що  у  задоволенні  позову  слід  відмовити  з  таких  підстав.

    Відмовившись  від  позовних  вимог  в  частині  визнання  договору  купівлі- продажу  квартири  дійсним та  стягнення  моральної  шкоди,  позивач  та  її предстапвник,  вимагали  стягнути  з  відповідачів  кошти   в   сумі 48460  грн.  як   шкоду, заподіяну  внаслідок  того, що  позивач  передала відповідачам  вказані  кошти  за   купівлю  квартири, але   відповідачі  квартиру  не  продали, залишивши  в  себе  вказані  кошти.

    Відповідно до ст. 203, 205, 208  ЦК України  правочин  має  вчинятися  у  формі, встановленій  законом;  правочин  може  вчинятися  усно або  в  письмовій  формі; сторони  мають  право  обирати  форму  правочину, якщо  інше  не  встановлено законом; у  письмовій  формі  належить  вчиняти  правочини  фізичних   осіб між  собою  на  суму, що  перевищує  у  двадцять  і  більше  разів  розмір  неоподаткованого  мініміму доходів  громадян.

    Відповідно до  ст. 657 ЦК України  договір  купівлі- продажу будинку (квартири)  або  іншого  нерухомого  майна  укладається  у  письмовій  формі  і  підлягає  нотаріальному  посвідченню  та  державній  реєстрації.

    Отже,  в  судовому  засіданні  достовірно встановлено, що  між  позивачем  та  відповідачами  не  укладався  та  нотаріально  не  посвідчувався  письмовий   договір  про купівлю -  продаж квартири, що  підтверджується  поясненнями  сторін  та  відсутністю  такого договору, що  спростовує  доводи  позивача  та  його представника  про купівлю-продаж  квартири.

   З  пояснення  сторін  судом  встановлено, що   про  передачу  грошей  за  купівлю  квартири між  сторонами  ніяких  письмових  документів (розписки ,  договору  довільної  форми і т.п.) не  складалося, а  відтак- такі  документи  відсутні, що  суперечить  вказаним   вище нормам.    

   Позивач  та  її представник  вимагають стягнути з  відповідачів  48460  грн.   шкоди,  однак , відповідно до  ст 1166 ЦК  України  майнова  шкода, завдавна  майну  фізичної  особи  відшкодовується  у  повному обсязі особою, яка  її завдала.

  При  відсутності   письмових  доказів  про  передачу  вказаних  коштів  позивачем  відповідачам та  враховуючи  пояснення  свідків  по  справі, жоден з  яких  не  вказує  на те, що  позивач  передала 6000 доларів США  відповідачам,  суд  рахує, що  завдана  шкода  не  доведена,   а  тому  підстави  для  її стягнення  відсутні.

  Суд  критично  відноситься  до  доводів  позивача  та  її представника  про те, що  позивач передавала  кошти  відповідачам, що  підтверджується  кредитним  договором,   через те, що   наявність  кредитного договору  ніяк  не  стверджує  передачу  грошей  позивачем  відповідачам.

   Хоч  позивач  та  її представник  відмовилися  від позовних  вимог  в  частині  визнання  договору- купівлі  продажу  дійсним  на  підставі  ч.2 ст.220 ЦК України, однак  суд  звертає  увагу  на те, що  у  вказаній  нормі  йдеться  про  підтвердження  письмовими  доказами щодо домовленості  про  усі  істотні  умови  договору,   а  письмових  доказів  справа  не  містить.

    За  відсутності  будь-яких  письмових  доказів,    суд  критично  відноситься  до  пояснень  ОСОБА_13, який  пояснив, що  ОСОБА_1  передала 6000 доларів США  відповідачам  у  квартирі, яка була  предметом  купівлі- продажу, так як  ОСОБА_13  проживає  однією  сім»єю  із  позивачем  та  є  зацікавленою  особою.

   Пояснення  свідків  ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11  в  частині, що  вони  знали про те, що   ОСОБА_1  домовилася  із  ОСОБА_3  про   купівлю- продаж  квартири за 6000 доларів США,  суд  оцінює  як  такі, що  не  підтверджують факту передачі  позивачем   вказаних  коштів  відповідачам.

   Відповідно до ст 174 ЦПК України     позивач  може  відмовитися  від  позову, зробивши  усну  заяву;  у  разі  відмови   позивача  від  позову  суд   постановляє  ухвалу  прпо  закриття  провадження  у  справі.  

     Враховуючи, що  позивач  та  її представник  відмовилися  від  позовних  вимог  в  частині  визнання  джоговору  купівлі – продажі  квартири  дійсним  та  стягнення  моральної  шкоди, то  в  цій  частині  провадження  в  справі  слід  закрити.

    Керуючись  ст. 174, 212-215 ЦПК  України;

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

          Провадження  в  справі  за  позовом   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  про визнання  договору  купівлі-  продажі  квартири дійсним, стягнення   шкоди та  стягнення  моральної  шкоди  в  частині  визнання  договору  купівлі- продажі  квартири  дійсним  та  стягнення  моральної  шкоди  закрити.

          В  задоволення  позову   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  про  стягнення  коштів  у  розмірі  48460  грн. відмовити.

          Рішення  може  бути  оскаржене  до  апеляційного  суду Вінницької  області  через  Літинський  районний  суд  на  протязі 20-ти  днів  з  дня  подання  заяви  про його

оскарження,  яка  може  бути  подана  протягом 10-ти  днів  з дня  оголошення  рішення.

    Рішення  суду  надруковано в  нарадчій  кімнаті  в  одному  примірнику.

                    Суддя: