Справа №2-1412/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010 року Дергачівський районний суд
Харківської області
у складі: головуючого судді Манич В.П.
при секретарі Булах С.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дергачі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” в особі Харківської філії ПАТ АБ „Укргазбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач – ПАТ АБ „Укргазбанк” звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості , посилаючись на те, що ОСОБА_1 уклав з ПАТ АБ „Укргазбанк” в особі начальника Відділення №8 Харківської філії ВАТ АБ „Укргазбанк” Марусич Ольги Іванівни, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк”, що підтверджується Статутом кредитний договір №7/08-8 від 07.07.2008 р. Згідно умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 5000,00 доларів США на строк з 07 липня 2008 року по 06 липня 2009 року із сплатою відсотків у розмірі 22% річних. Відповідно до п.п.3.3.1 п.3.3 Кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язався здійснювати повернення кредиту на рахунок НОМЕР_1 в ХФ АБ „Укргазбанк” щомісячно 1-го по 10-е число кожного місяця , починаючи з серпня 2008 року в розмірі не менше 1/12 від суми кредиту, що становить 417,00 доларів США, а 06 липня 2009 року 413,00 доларів США. У підпункті 3.3.3 пункту 3.3 Кредитного договору позичальник зобов’язався сплачувати відсотки за користування кредитом, виходячи з 22% річних на рахунок НОМЕР_1 не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем нарахування відсотків. У разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 27% , починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості; у разі виникнення простроченої заборгованості зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом сплачувати пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення. Банк свої зобов’язання відповідно до Кредитного договору виконав: відкрив позичальнику позичковий рахунок та надав кредитні кошти у сумі 5000,00 дол.США. Отримання позичальником кредитних коштів підтверджується заявою ОСОБА_1 на видачу готівки від 07 липня 2008 року та випискою по рахунку за період з 07.07.2008 р. по 20.11.2009 р. Позичальник в свою чергу з квітня 2009 р. припинив сплачувати заборгованість за кредитом та нараховані проценти за кредит. Станом на 20.11.2009 р. заборгованість позичальника перед банком на загальну суму становить 2705,89 дол.США, а саме не погашено кредит у сумі 2313,72 дол.США , не погашені проценти за користування кредитними коштами у сумі 392,17 дол.США (згідно розрахунку). Відповідачем порушені вимоги ст.ст.526, 530, 536, 1049, 1054 ЦК України, відтак банк отримав право звернутися до суду за захистом порушених прав Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено, що „за порушення строків повернення кредиту та/ або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання зобов’язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості”. У зв’язку з порушенням позичальником взятих за Кредитним договором зобов’язань, передбачених п.3.3 цього договору Банк, керуючись п.5.3 цього договору, нарахував позичальнику пеню, що становить 4444, 12 грн.: у тому числі 4097,66 грн: за прострочення кредитних зобов’язань ; 346,46 грн. – за прострочення сплати відсотків (згідно розрахунку). Позичальник не тільки не виконав зобов’язань за кредитним договором у строк, а й надалі ухиляється від погашення заборгованості та сплати штрафних санкцій. Про це свідчить те, що вимога Банку від 13.04.2009 р. №15 про сплату сум заборгованості та штрафних санкцій отримана ОСОБА_1 , але була проігнорована (відповідь Банком не отримана). В забезпечення вимог кредитора ХФ АБ „Укргазбанк” з дружиною позичальника – ОСОБА_3 (поручитель) було укладено Договір поруки №07/08-8-1 від 07.07.2008р. , також фінансовим поручителем за виконання зобов’язань ОСОБА_1 виступив ОСОБА_2 згідно до договору поруки. Пунктом 1.2 Договорів поруки №1,2 передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання або неналежне виконання
зобов’язань – в повному обсязі. В порядку Розділу 2 Договору поруки №1 Банком було направлено поручителю ОСОБА_2 письмову вимогу №2 від 06.01.2009р. на перерахування заборгованості позичальника за кредитним договором . Відповідно до п.2.2 Договору поруки поручитель повинен
- 2 -
перерахувати суму заборгованості позичальника не пізніше 2-х днів з дати письмової вимоги, але ОСОБА_2 таке зобов’язання не виконав та не повідомив Банк про причину невиконання. Поручителю ОСОБА_3. також була відправлена претензія(вимога), але від виконання зобов’язань за договором поруки вона теж ухиляється. У відповідності до вимог п.5.3 Кредитного Договору за порушення строків повернення кредитних коштів або сплати процентів, комісій позичальник повинен сплатити банку неустойку (пеню) від дня виникнення заборгованості до повного погашення, тому пеня також продовжує нараховуватись. Відтак сума позову буде збільшена на суму нарахованих процентів та пені від дня подачі позову по день прийняття рішення. Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором в доларах США, а не в національній валюті України, обґрунтовані тим, що кредит був наданий позичальнику у доларах США. Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Звертає увагу суду, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Пункт 1.3 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ №49 від 08.02.2000 року визначає, що використання іноземної валюти як засобу платежу – це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об’єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права. Статтею 47 „Закону про банки і банківську діяльність” встановлено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: 1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; 3) розміщення залучених коштів від свого імені , на власних умовах та на власний ризик. Правлінням Національного банку України 29 грудня 2008 року було прийнято постанову №469 „Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів”, на підставі якої Національним банком запроваджено проведення аукціонів з цільового продажу іноземної валюти за гривні з метою задоволення потреб клієнтів банків резидентів – фізичних осіб, а також резидентів – фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності (малий бізнес), які обумовлені необхідністю погашення заборгованості за кредиторами в іноземній валюті. Тобто, Національним банком України, що є головним органом валютного регулювання та контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, визнається правомірність виконання позичальниками банків своїх зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті. Також , на сьогоднішній день існує судова практика з цього питання, а саме: Ухвала Верховного Суду України від 02.06.2005 року у справі за позовом ВАТ АБ „Укргазбанк” до ОСОБА_6 про стягнення боргу . Необхідно зазначити, що оскільки для сплати судового збору вказаний рахунок у національній валюті, то ХФ АБ „Укргазбанк” розраховано судовий збір у національній валюті.
Ціна позову на 20.11.2009 року становить 2705,89 доларів США та 4444, 12 грн. згідно розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 станом на 20.11.2009 р. Розрахунок судового збору зроблено на дату подачі позову по курсу НБУ – 798,10 грн. за 100 доларів США, що встановлений Національним банком України. Судовий збір за подачу позову становить суму 260,40 грн. ( 2705,89 дол. США х 7,9810(курс)х1% + 4444,12 грн.х 1% = 260,40 грн.
Просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість за Кредитним договором на загальну суму 2705,89 дол.США та пеню у сумі 4444, 12 грн., з яких: прострочений кредит – 2313,72 дол.США, прострочені відсотки – 392, 17 дол.США, пеня по простроченому кредиту у сумі 4097,66 грн., пеня по простроченим відсоткам – 346,46 грн.; просить покласти на відповідачів витрати за сплату судового збору в сумі 260,40 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.
В судове засідання представник позивача за довіреністю Борсукова І.В. не з`явилася, згідно телефонограми просить справу розглянути за її відсутністю. В попередніх судових засіданнях позов підтримала, наполягала на його задоволенні .
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися.
В наданих до суду заявах від 07.06.10 р. просять справу розглядати за їх відсутністю, з позовом згодні.
Суд, дослідивши матеріали справи, як докази у справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 07.07.2008 р. між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем ПАТ АБ „Укргазбанк” в особі начальника Відділення №8 Харківської філії ВАТ АБ „Укргазбанк” Марусич
- 3 -
Ольгою Іванівною, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк” був укладений кредитний договір №7/08-8.
Згідно умов кредитного договору банк(позивач) надав позичальнику (відповідачу) кредит в сумі 5000,00 доларів США на строк з 07 липня 2008 року по 06 липня 2009 року із сплатою відсотків у розмірі 22% річних.
Відповідно до п.п.3.3.1 п.3.3 Кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язався здійснювати повернення кредиту на рахунок НОМЕР_1 в ХФ АБ „Укргазбанк” щомісячно 1-го по 10-е число кожного місяця , починаючи з серпня 2008 року в розмірі не менше 1/12 від суми кредиту, що становить 417,00 доларів США, а 06 липня 2009 року 413,00 доларів США.
У підпункті 3.3.3 пункту 3.3 Кредитного договору позичальник зобов’язався сплачувати відсотки за користування кредитом, виходячи з 22% річних на рахунок НОМЕР_1 не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем нарахування відсотків. У разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 27% , починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості; у разі виникнення простроченої заборгованості зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом сплачувати пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення.
Банк(позивач) свої зобов’язання відповідно до Кредитного договору виконав: відкрив позичальнику позичковий рахунок та надав кредитні кошти у сумі 5000,00 дол.США. Отримання позичальником кредитних коштів підтверджується заявою ОСОБА_1 на видачу готівки від 07 липня 2008 року та випискою по рахунку за період з 07.07.2008 р. по 20.11.2009р.
Позичальник(відповідач) в свою чергу з квітня 2009 р. припинив сплачувати заборгованість за кредитом та нараховані проценти за кредитом. Станом на 20.11.2009 р. заборгованість позичальника перед банком становить 2705,89 дол.США, а саме не погашено кредит у сумі 2313,72 дол. США , не погашені проценти за користування кредитними коштами у сумі 392,17 дол. США (згідно розрахунку).
Відповідачем порушені вимоги ст.ст.526, 530, 536, 1049, 1054 ЦК України, відтак банк отримав право звернутися до суду за захистом порушених прав.
Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено, що „за порушення строків повернення кредиту та/ або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання зобов’язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості”.
У зв’язку з порушенням позичальником взятих за Кредитним договором зобов’язань, передбачених п.3.3 цього договору Банк, керуючись п.5.3 цього договору, нарахував позичальнику пеню, що становить 4444, 12 грн.: у тому числі:
4097,66 грн. - за прострочення кредитних зобов’язань ;
346,46 грн. – за прострочення сплати відсотків (згідно розрахунку).
Позичальник не виконав зобов’язань за кредитним договором у строк, і надалі ухиляється від погашення заборгованості та сплати штрафних санкцій, про що свідчить відсутність відповіді на письмову вимогу(претензію) позивача від 13.04.2009 р. №15 про сплату сум заборгованості та штрафних санкцій, яка була отримана ОСОБА_1
В забезпечення вимог кредитора ХФ АБ „Укргазбанк” з відповідачкою – ОСОБА_3 (поручителем) було укладено Договір поруки №07/08-8-1 від 07.07.2008р. та відповідачем (поручителем) за виконання зобов’язань ОСОБА_1 ОСОБА_2 згідно договору поруки.
Пунктом 1.2 Договорів поруки №1,2 передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання або неналежне виконання зобов’язань – в повному обсязі.
В порядку Розділу 2 Договору поруки №1 Банком було направлено поручителю ОСОБА_2 письмову вимогу №2 від 06.01.2009р. на перерахування заборгованості позичальника за кредитним договором .
Відповідно до п.2.2 Договору поруки поручитель повинен перерахувати суму заборгованості позичальника не пізніше 2-х днів з дати письмової вимоги, але ОСОБА_2 таке зобов’язання не виконав та не повідомив Банк про причину невиконання.
Поручителю ОСОБА_3. також була відправлена претензія(вимога), але від виконання зобов’язань за договором поруки вона теж ухиляється.
У відповідності до вимог п.5.3 Кредитного Договору за порушення строків повернення кредитних коштів або сплати процентів, комісій позичальник повинен сплатити банку неустойку (пеню) від дня виникнення заборгованості до повного погашення.
Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором в доларах США, а не в національній валюті України, обґрунтовані тим, що кредит був наданий позичальнику у доларах США.
- 4 -
Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.
Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Пункт 1.3 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ №49 від 08.02.2000 року визначає, що використання іноземної валюти як засобу платежу – це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об’єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.
Статтею 47 „Закону про банки і банківську діяльність” встановлено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: 1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; 3) розміщення залучених коштів від свого імені , на власних умовах та на власний ризик.
Правлінням Національного банку України 29 грудня 2008 року було прийнято постанову №469 „Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів”, на підставі якої Національним банком запроваджено проведення аукціонів з цільового продажу іноземної валюти за гривні з метою задоволення потреб клієнтів банків резидентів – фізичних осіб, а також резидентів – фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності (малий бізнес), які обумовлені необхідністю погашення заборгованості за кредиторами в іноземній валюті. Тобто, Національним банком України, що є головним органом валютного регулювання та контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, визнається правомірність виконання позичальниками банків своїх зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті.
За ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу .
У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Так, згідно ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
За ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У відповідності до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суду надані докази, що підтверджують існування вказаної заборгованості позичальника – ОСОБА_1 та поручителів (відповідачів по справі) перед ПАТ АБ „Укргазбанк”, а тому суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 58-60, 113, 209 ЦПК України, ст. 192, 526, 536, 553, 554, 559 , 1049, 1046, 1048, 1054 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” в особі Харківської філії ПАТ АБ „Укргазбанк” заборгованість за кредитним договором 7\08-8 від 07 липня 2008 року в сумі 2705,89 доларів США, пеню у сумі 4444, 12 грн., судовий збір 260, 40 грн. та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Заява на оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя - В.П.Манич
- Номер: 2-в/645/27/20
- Опис:
- Тип справи: на заяву про відновлення втраченого судового провадження
- Номер справи: 2-1412/2010
- Суд: Фрунзенський районний суд м. Харкова
- Суддя: Манич Валентина Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.09.2020
- Дата етапу: 07.09.2020
- Номер: 6/645/130/21
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1412/2010
- Суд: Фрунзенський районний суд м. Харкова
- Суддя: Манич Валентина Петрівна
- Результати справи: заяву (подання, клопотання, скаргу) повернуто
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.05.2021
- Дата етапу: 12.07.2021
- Номер: 6/645/176/21
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1412/2010
- Суд: Фрунзенський районний суд м. Харкова
- Суддя: Манич Валентина Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.08.2021
- Дата етапу: 05.08.2021