Справа № 22ц-1173/2006                         Головуючий у першій інстанції -

Кашпур О. В.

Категорія - цивільна         Доповідач - Мельниченко Ю.В.

УХВАЛА

Іменем України

26 липня 2006 року                                                                  м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.

суддів        Мельниченка Ю.В., Ішутко В.М.

при секретарі          Мехед Т.О.

з участю представника позивача, відповідача та його представника

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 27 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2006 року ОСОБА_1 пред"явив позов до ОСОБА_2, у якому просив стягнути на його користь 5100 грн. та понесені по справі судові витрати. Свої вимоги він обґрунтовував тим, що 27.05.05р. на підставі розписки в рахунок оплати вартості житлового будинку АДРЕСА_1, ним було передано відповідачу 5100 грн. Проте, угода купівлі-продажу не відбулася, а вказаний об"єкт нерухомості відповідачем проданий третім особам.

Оскаржуваним рішенням суду ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказане рішення місцевого суду та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. При цьому він посилається на те, що суд першої інстанції не встановив факту укладення між сторонами договору купівлі- продажу будинку з дотриманням обов"язкової нотаріальної форми, встановленої ст.657 ЦК України, тому висновки суду про те, що одержана грошова сума є завдатком, який залишається у відповідача, є помилковим. Оскільки сторони домовились укласти договір купівлі-продажу будинку, але відповідно його не оформили, то передана в рахунок виконання договору сума визнається авансом і повертається в тому розмірі, в якому вона надавалася. Суд першої інстанції належним чином не встановив характеру правовідносин, що виникли, не визначився з правовою нормою, якою ці правовідносини врегульовані, а також при відсутності належних та допустимих доказів укладення договору купівлі-продажу (існування основного зобов"язання), дійшов висновку про наявність завдатку.

Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно визначивсь, що надана позивачем грошова сума відповідачці є саме завдатком, оскільки була надана на підтвердження зобов"язання і на забезпечення його виконання - покупку житлового будинку, згідно вимог ст.570 ЦК України. Такий висновок суду відповідає матеріалам справи і чинному законодавству.

Наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 4) підтверджується отримання відповідачкою грошової суми від позивача як завдатку з зазначенням правових наслідків порушення або припинення зобов"язання, забезпеченого завдатком, а саме: в разі відмови відповідачки ОСОБА_2 продати будинок позивачу ОСОБА_1 відповідачка зобов"язувалась повернути позивачу суму завдатку в подвійному розмірі і в разі відмови позивача від покупки житлового будинку завдаток залишається у ОСОБА_3, як то передбачає ст.571 ЦК України.

Згідно зазначеної розписки, укладення договору купівлі-продажу житлового будинку повинно було відбутись до 01.07.2005 року . Але з вини позивача до зазначеного строку такий договір укладений не був, між відповідачкою та іншою особою 12.07.2005 року був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, а завдаток правомірно залишивсь у відповідачки ОСОБА_3. В матеріалах справи відсутні будь - які докази про те, що угода купівлі - продажу належного ОСОБА_3 будинку не відбулась з вини останньої.

Колегія  суддів вважає рішення  суду першої інстанції законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,

суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 27 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.