Р І Ш Е Н Н Я                        Справа № 2-о-166/10

                                                                  Ім’ям України                      

  01 липня 2010 року                                                                                                   м. Полтава

         Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого -  судді                                         Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                   Севідовій Л.Ю.,

за участю заявниці ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – виконавчий комітет Октябрської районної у м. Полтаві ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

         Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою у якій прохає встановити  факт  її проживання з грудня 2004 року і до теперішнього часу у кв. АДРЕСА_1.  

         В обґрунтування своїх вимог вказала, що народилася у м. Полтаві і з 1984 по 2000 рік мешкала з батьками у кв. АДРЕСА_1. У лютому 2000 року уклала шлюб із ОСОБА_2 та переїхала жити до нього у кв. АДРЕСА_2, де зареєструвалася. З грудня 2004 року припинила шлюбні стосунки із ОСОБА_2 і повернулася жити до батьків. Шлюб із ОСОБА_2 розірвала, але місце реєстрації не змінила. Планує укласти шлюб із громадянином Німеччини, на території Німеччині. У зв’язку з укладенням шлюбу у іншій державі їй слід надати до органів реєстрації шлюбу низку документів, у тому числі і докази того факту, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_2, вона мешкає окремо від нього. Цей факт слід довести з тих підстав, що за прийнятим у Німеччині загальним правилом, при спільному мешканні колишнього подружжя вважається, що їх шлюб розірвано фіктивно. На підтвердження факту її проживання з грудня 2004 року у кв. АДРЕСА_1 вона має відповідну довідку, видану кооперативом «Ізумруд», який є власником б. АДРЕСА_1, але достовірним доказом для органів виконавчої влади Німеччини є судове рішення. З метою укладення шлюбу у Німеччині прохає суд встановити факт її постійного проживання з грудня 2004 року і по теперішній час, у кв. АДРЕСА_1.  

         У судовому засіданні свою заяву підтримала, прохала її задовольнити у повному обсязі. Пояснення надала аналогічні тексту заяви. Додатково пояснила, що судове рішення, яке набрало законної сили, у Німеччині має загальну доказову силу, і для того, щоб довести факт не фіктивного, а дійсного розірвання нею шлюбу, при тому, що місцем її реєстрації є квартира її колишнього чоловіка, вона змушена довести його у судовому порядку.  

         Представник заінтересованої особа у судове засідання не з’явився, звернувся із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення заяви за умови підтвердження факту мешкання заявниці у кв. АДРЕСА_1 балансоутримувачем будинку (а.с. 14-15). З цих підстав суд розглянув справу та ухвалив рішення за відсутності представника заінтересованої особи.  

         Суд, заслухавши пояснення заявниці та свідків, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, прийшов до висновку про можливість задоволення заяви, виходячи з наступного.

         Згідно з вимогами ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.                  

         Судом встановлено, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є кв. АДРЕСА_2 (а.с. 5). Згідно із довідкою голови правління кооперативу «Ізумруд», який є балансоутримувачем б. АДРЕСА_1, ОСОБА_1 була зареєстрована у кв. АДРЕСА_1 з 1982 року по 14 травня 1994 року, але фактично проживала до 2000 року; починаючи грудня 2004 року і по теперішній час у цій квартирі проживає постійно (а.с. 6). Рішенням Октябрського районного у м. Полтаві суду від 19 жовтня 2007 року встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з грудня 2004 року фактично припинили шлюбні стосунки,  і шлюб між ними розірвано (а.с. 7). Про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 11 квітня 2008 року Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

         Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що з 1982 року, з часу побудови б. АДРЕСА_1, мешкає у ньому постійно. З цього ж часу, у одному під’їзді з нею, мешкає і ОСОБА_1 Вони разом ходили до школи, до коледжу, підтримують дружні стосунки. Після заміжжя, у 2000 році, ОСОБА_1 переїхала до чоловіка у кв. АДРЕСА_2, а у кв. АДРЕСА_1 залишилися проживати її батьки. Вона ж, як мешкала, так і мешкає у цьому будинку. Від чоловіка до батьків ОСОБА_1 повернулася у грудні 2004 року і з цього часу постійно живе у цій квартирі. Її чоловік у грудні 2004 року допомагав ОСОБА_1 перевозити свої речі з кв. АДРЕСА_2 до кв. АДРЕСА_1.  

         Свідок ОСОБА_5 суду показав, що мешкає у б. АДРЕСА_2, де і познайомився у 2000 році із ОСОБА_1, яка переїхала мешкати до чоловіка, що мешкає у цьому будинку. Потім відносини між подружжям розладилися і ОСОБА_1 повернулася до своїх батьків. Вони з дружиною не припиняли дружніх стосунків із ОСОБА_1, бувають у нею у гостях у кв. АДРЕСА_1, де вона живе постійно.    

          З встановлених фактичних обставин справи випливає наступне. Заявниця ОСОБА_1 з 1982 року, з перервами, мешкає у кв. АДРЕСА_1, де мешкає її мати, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та показаннями свідків. Суду надано достатньо доказів того, що починаючи з грудня 2004 року ОСОБА_1 постійно мешкає у кв. АДРЕСА_1, а тому судом встановлено факт її мешкання у наведеній квартирі до цього часу.  

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 62, 169, 208-209, 215, 218, 224, 256-259, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

         Заяву ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.

         Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, з грудня 2004 року і до теперішнього часу, у квартирі АДРЕСА_1.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення з наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

         Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

         Суддя                                                                                                        І.Ю. Литвиненко