- 1 -                                                                                            

                                                                                                                           № 2-649/10

                                              Р     І     Ш     Е     Н     Н     Я

                                                        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17.06.2010р.           Вільногірський  міський суд Дніпропетровської області

                                в складі головуючого судді Литвинової Р.А.    

                                при секретарі Заіка А.В.,

з участю  позивача  ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до КП «Жилсервіс» та ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права особистої приватної власності на житло,

                                      В С Т А Н О В И В  :

Позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2  про усунення перешкод у здійсненні права особистої приватної власності на житло, в якому зазначає, що згідно з договором дарування від 21.05.1999р. він є одноособовим власником квартири АДРЕСА_1.

З відповідачем ОСОБА_2 він знаходився в зареєстрованому шлюбі з 1998р. до 2008р., після реєстрації шлюбу відповідач була зареєстрована в належній йому квартирі. В шлюбі з відповідачем в 2001р. народилась дочка ОСОБА_4, яка після народження  також була зареєстрована у вказаній квартирі.

В лютому 2008р. відповідач припинила з ним фактичні шлюбні стосунки, а пізніше виселилася разом з дочкою із даної квартири. Таким чином, відповідач більше двох років не проживає в квартирі, залишаючись в ній зареєстрованою, а фактично вона проживає однією сім`єю з іншим чоловіком. У неї на праві особистої приватної власності в м. Вільногірську знаходиться квартира АДРЕСА_2.

За час реєстрації її в квартирі після фактичного розпаду їх сім`ї відповідач жодного разу не сплатила за комунальні послуги, які нараховуються в зв`язку з її реєстрацією в належній йому квартирі. Всі нараховані платежі за комунальні послуги, в тому числі і на відповідача, більше двох років доводиться сплачувати йому, хоча відповідач вже не є членом його сім`ї, тим самим відповідач порушує його права, як власника житла, та перешкоджає йому в користуванні квартирою, оскільки він несе матеріальні витрати, пов`язані із сплатою комунальних платежів, які нараховуються на відповідача, тим більш, що відповідач в квартирі фактично не проживає і комунальними послугами не користується.

Відповідач має щомісячний дохід в розмірі 2000грн. і через її реєстрацію в належній йому квартирі він не може використати своє право на отримання субсидії від держави по сплаті за житлово-комунальні послуги.

Згідно із ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття на нове місце проживання зареєструвати місце проживання. В свою чергу, оскільки відповідач ОСОБА_2 в належній йому квартирі не проживає, вона не повинна бути в ній зареєстрованою, їй належить бути зареєстрованій за місцем свого фактичного проживання.

Позивач в своєму позові зазначає, що на його вимоги стосовно зняття  з реєстрації із вказаної квартири відповідач ОСОБА_2  неодноразово обіцяла це зробити,  однак  до  цього  часу  з  реєстрації  не  знялася,  посилаючись  на те, що КП

                                                                    - 2 -

«Жилсервіс» відмовляється зняти її з реєстрації з тих підстав, що ніби-то за ним значиться заборгованість за житлово-комунальні послуги.

Виходячи з положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» КП «Жилсервіс» не має права відмовляти в прийомі документів від громадян стосовно їх зняття з реєстрації за місцем проживання, оскільки згідно з Примірним регламентом з оформлення документів та контролю з питань реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, затвердженого Наказом МВС України від 03.02.2006р. №96, з метою забезпечення реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання, перебування фізичних осіб в Україні та відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» повинний проводити реєстрацію  (зняття з реєстрації) місця проживання (перебування) фізичних осіб на території його обслуговування.

Він вважає незаконною відмову КП «Жилсервіс» в знятті з реєстрації відповідача ОСОБА_2 з належної йому квартири, оскільки вищевказаний Закон не має вказівки на те, що для зняття особи з реєстрації повинна бути відсутня заборгованість за житлово-комунальні послуги.

Позивач просить задовольнити його позов, при цьому зазначає, що він не заперечує проти того, щоб його малолітня дочка ОСОБА_4 в подальшому була зареєстрованою в належній йому квартирі.

Відповідач – КП «Жилсервіс» надав суду листа, в якому висловив прохання розглядати дану справу без участі його представника, рішення ухвалити на розсуд суду (а.с.10).

Відповідач ОСОБА_2 надала в судове засідання телефонограму, в якій зазначила про визнання позову, вона просить розглядати дану справу без її участі (а.с.12).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свій позов в повному обсязі, будь-яких доповнень та змін не висловив, просить його задовольнити, зауваживши на тому, що він не має заперечень проти того, щоб його малолітня дочка ОСОБА_4  в подальшому залишалась зареєстрованою в належній йому квартирі.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, враховуючи визнання позову відповідачем ОСОБА_2, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Ст.386 ЦК України передбачає забезпечення рівного захисту прав усіх суб’єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його права, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України закріплено захист права власності, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стосовно відмови відповідачем – КП «Жилсервіс» у знятті з реєстрації ОСОБА_2 з належної позивачеві квартири, суд дійшов до  висновку про те, що така відмова є незаконною та надуманою, оскільки Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»  не передбачає відсутність заборгованості за житлово-комунальні послуги при знятті особи з реєстрації. Тому відмова в прийомі документів від позивача стосовно  зняття з реєстрації відповідача ОСОБА_2 з належної йому на праві власності квартири є надуманою, оскільки згідно з Примірним регламентом з оформлення документів та контролю з питань реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, затвердженого Наказом МВС України від 03.02.2006р. №96, з метою забезпечення реєстрації (зняття з

реєстрації)  місця  проживання,  перебування  фізичних осіб в Україні та відповідно до

                                                                       - 3 -

Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» КП «Жилсервіс» повинен проводити реєстрацію  (зняття з реєстрації) місця проживання (перебування) фізичних осіб на території його обслуговування.

Він вважає незаконною відмову КП «Жилсервіс» в знятті з реєстрації відповідача ОСОБА_2 з належної йому квартири, оскільки вищевказаний Закон не має вказівки на те, що для зняття особи з реєстрації повинна бути відсутня заборгованість за житлово-комунальні послуги.

Як видно з наданих позивачем ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на квартиру, ця квартира в повному обсязі належить позивачеві на підставі договору дарування від 12.05.1999р., що підтверджується його копією (а.с.5).

Таким чином, позивач є одноособовим власником названої квартири, а відповідач ОСОБА_2, не знявшись до цього часу з реєстрації за вказаною адресою, створює позивачеві перешкоди у здійсненні ним права власності на дану квартиру, що полягає в необхідності сплачувати вартість нарахованих на відповідача житлово-комунальних послуг та у відсутності можливості у позивача оформити житлову субсидію.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, крім того, відповідачем ОСОБА_2  позов визнано.

В судовому засіданні позивач не висловлював вимогу про відшкодування за рахунок відповідача ОСОБА_2 судових витрат, понесених ним у зв`язку із звернення з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст.212-215, 209, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 316, 317,  321,379,386, 391 ЦК України,  суд

                                           В  И  Р  І  Ш  И  В  :

Позов ОСОБА_1  до КП «Жилсервіс» та ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права особистої приватної власності на житло задовольнити.

Усунути перешкоди в здійсненні права приватної власності ОСОБА_1, зобов’язавши комунальне підприємство «Жилсервіс» зняти з реєстрації в квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду  виготовлено 21.06.2010р.

                Суддя                                                                                        Р.А.  Литвинова