- 1 -

                                                                                                                              № 2-337/10

                                              Р   І   Ш  Е   Н   Н   Я

                                                    ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02.06.2010р.           Вільногірський  міський суд Дніпропетровської області

                                в складі головуючого судді Литвинової Р.А.    

                                при секретарі Заіка А.В.,

за участю представника позивача Бородай О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом ЗАТ «Кримський титан» в особі філії «Вільногірський ГМК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про оплату за навчання,

                                          В С Т А Н О В И В  :

Позивач –  ЗАТ «Кримський титан» в особі філії «Вільногірський ГМК» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про оплату за навчання, в якому зазначає наступне.

03.07.2003р. між Українським державним хіміко-технологічним університетом, ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат», правонаступником якого є ЗАТ «Кримський титан» в особі філії «Вільногірський ГМК» та відповідачем був укладений договір №675 Д-359 про надання університетом освітньої послуги відповідачу за рахунок позивача.

Відповідно до розділу 1 даного договору університет зобов`язується за рахунок позивача надати відповідачу освітню послугу при денній формі навчання на факультеті технологія неорганічних речовин за спеціальністю хімічна технологія рідкісних розсіяних елементів та матеріалів в період з 01.09.2003р. по 30.06.2008р.

Позивач по зазначеному договору зобов`язався своєчасно вносити плату за отриману відповідачем послугу, загальна вартість якої складає 5000.00грн.  Позивач зобов`язався працевлаштувати відповідача ОСОБА_2 після закінчення навчання.

Для отримання гарантії працевлаштування ОСОБА_2 на комбінат між позивачем та відповідачем був укладений договір №875 від 03.10.2003р., по якому позивач взяв на себе обов`язок оплатити навчання відповідача за кваліфікаційним рівнем спеціаліст та своєчасно вносити плату за навчання та у строки, що встановлені договором №675 Д-359 від 03.07.2003р. та після отримання відповідачем диплому державного зразка за освітньо кваліфікаційним рівнем спеціаліст, працевлаштувати його на комбінат, відповідно до отриманої спеціальності.

Відповідач за умовами договору№875 від 03.10.2003р. зобов`язався оволодіти всіма видами фахової підготовки, стати до роботи з 01.08.2008р. та відпрацювати на підприємстві позивача не менше 3-х років з моменту прибуття на підприємство. У випадку відмови стати до роботи без поважної причини відповідач зобов`язався повернути внесену оплату за навчання позивачу у розмірі 100% у 12-ти місячний строк з моменту закінчення терміну, встановленого для працевлаштування, тобто кошти повинні бути повернутими до 01.08.2008р.

Позивач виконав взяті за вказаними договорами зобов`язання в повному обсязі та оплатив навчання відповідача, що підтверджується наданими до позовної заяви платіжними дорученнями, на загальну суму 5000.00грн.

Так як відповідач був переведений на навчання за рахунок держбюджету на 2007-2008 навчальний рік, то університетом кошти в сумі 1000.00грн. за один рік були повернуті. Тобто загальна сума сплачена комбінатом за навчання відповідача складає 4000.00грн.

Але відповідач після закінчення навчання не здійснив жодних заходів щодо укладення трудового договору з позивачем і у встановлений термін не звернувся на комбінат для працевлаштування.

На неодноразові письмові пропозиції позивача щодо працевлаштування на підприємство відповідач не відреагував, відповіді на листи не надав, на комбінат не працевлаштувався, заборгованість по оплаті за навчання в добровільному порядку не сплатив, тобто порушив свої зобов`язання за договором.

                                                          - 2 -

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по вказаному договору в розмірі 4000.00грн. та понесені ним судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, доповнень та змін не надала, просила задовольнити поданий позов.

Відповідач надав суду листа, яким просить врахувати його складне матеріальне становище та дозволити йому проводити погашення боргу частинами – по 150.00грн. на місяць (а.с.42).

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість,  достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач в своєму позові, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, враховуючи визнання позову відповідачем,  суд приходить до висновку про  задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених  позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків і як будь-який правочин, є актом, що виражає спільну волю сторін. В зміст договору входять ті умови, на яких сторони погодились виконувати договір, вони повинні дотримуватись взятих на себе зобов'язань.

Статтею 525 ЦК України закріплена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

У відповідності до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з нормами цивільного законодавства зобов'язання, підставою виникнення яких є договір, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності і справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є  обов'язковим  для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №875 від 03.10.2003р., по якому позивач взяв на себе обов`язок оплатити навчання відповідача та своєчасно вносити плату за навчання та у строки, що встановлені договором №675 Д-359 від 03.07.2003р. та після отримання відповідачем диплому державного  зразка працевлаштувати його на комбінат.

Відповідач за умовами договору№875 від 03.10.2003р. зобов`язався оволодіти всіма видами фахової підготовки, стати до роботи з 01.08.2008р. та відпрацювати на підприємстві позивача не менше 3-х років з моменту прибуття на підприємство. У випадку відмови стати до роботи без поважної причини відповідач зобов`язався повернути внесену оплату за навчання позивачу у розмірі 100% у 12-ти місячний строк з моменту закінчення терміну, встановленого для працевлаштування, тобто кошти повинні бути повернутими до 01.08.2008р.

Позивач виконав взяті за вказаними договорами зобов`язання в повному обсязі, а відповідач свої зобов’язання не виконав. Він в судовому засіданні пояснив, що це було пов`язано із сімейними обставинами (у нього померла мати, він не мав можливості працевлаштуватись). Фактично відповідач позов визнав, але просив дозволити йому погашати заборгованість частинами, - по 150.00грн. щомісяця (а.с.42), проти чого представник позивача заперечень не висловила. У разі відсутності можливості виконувати рішення суду відповідач має право у відповідності до вимог ст.373 ЦПК України  звернутись до суду з проханням надати йому розстрочку у виконанні рішення суду.

Позовні вимоги позивача знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду справи. Вони підтверджуються матеріалами справи, а саме : копіями договору №675 Д-359 від 03.07.2003р. (а.с.8), копією договору №875 від 03.10.2003р. (а.с.9), листами-попередженнями позивачем відповідача про необхідність виконання умов договору (а.с.10-12), копіями платіжних доручень в підтвердження проведених позивачем оплат за навчання (а.с.14-16), довідкою відділу кадрів ГМК про те, що відповідач на підприємстві станом на 30.09.2008р. не працював (а.с.17), копією навчальної картки студента на ім`я ОСОБА_2 (а.с.37).

                                                       - 3 -

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог, оскільки вони є законними, обґрунтованими, такими, що виходять з договірних зобов`язань, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача відлягають до стягнення судові витрати, понесені позивачем в зв`язку з розглядом даної справи, а саме : сплачене ним державне мито за подачу позову до суду в сумі 51.00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, розмір яких становить 120.00 грн., загальна сума судових витрат – 171.00 грн. Сплата судових витрат підтверджена позивачем документально (а.с.1,2).

Керуючись ст.ст.10, 11, 58-60, 88, 212-215, 222 ЦПК України,  п.1 ч.2 ст.11, ст.ст.509, 525, 526, 530, 629 ЦК України,  суд  

                                          В  И  Р  І  Ш  И  В  :    

Позов ЗАТ «Кримський титан» в особі філії «Вільногірський ГМК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про оплату за навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , 1986 року народження, ід. НОМЕР_1, який проживає за адресою – АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2, тимчасово не працює,  на користь ЗАТ «Кримський титан» в особі філії «Вільногірський ГМК» (Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ вул. Степова, 1 ; р/р. № 26004050266020 у відділенні ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 33173973) - 4171.00грн., з яких : 4000.00грн. заборгованість за договором №875 від 03.10.2003р., 171.00грн. – судові витрати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до вимог ст.222 ЦПК України відповідачеві ОСОБА_2 направити копію рішення.

                СУДДЯ                                                                                                Р.А.ЛИТВИНОВА