Категорія: 2.8                                         Справа №2-а-84/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

11 травня 2010 року                                     м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Левика Я.А.,

    при секретарі Туз М.М.,

з участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Тернопільській області, старшого інспектора ДПС Саламанюка О.З. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та ін., -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом у якому просив про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 21.08.2009 року ВО № 011304 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн. В обґрунтування позову у заяві та під час розгляду справи, зазначив, що згаданою постановою від 21.08.2009 року на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі   260 грн. за порушення ПДР при керуванні належним йому автомобілем «Mazda 323» д.н. НОМЕР_1. Так, на нього накладено адміністративне стягнення за те, що він порушив вимоги п.12.9 «б» ПДР, а саме перевищив швидкість. Із згаданою постановою та протоколом про адміністративне правопорушення, складеного відносно нього не згідний з таких підстав. Він дійсно 21.08.2009 року близько 10 год. 30 хв. разом із ОСОБА_3 рухався автомобілем МАЗДА 323 д.н.з. НОМЕР_1, автодорогою Доманово-Ковель-Чернівці та під’їжджаючи до м.Тернополя, після обгону автомобіля був зупинений працівником ДАІ. Той пояснив йому, що причиною зупинки стало порушення ним правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості руху, яку він зафіксував на радар. Він попросив роз’яснити йому принцип роботи радара, оскільки йому незрозуміло як він міг зафіксувати його швидкість коли перед ним рухались інші автомобілі, проте йому інспектор нічого не пояснив та пояснень від нього не відібрав. Крім цього, інспектор не залучив до участі у складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3, що їхала разом з ним, як свідка, та не відібрав від неї пояснень. Також, не надав йому можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Окрім вказаного, оцінка доказів інспектором, не ґрунтувалась на всебічному , повному та об’єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності.

Відповідач старший інспектор ДПС Саламанюк О.З. та представник УДАІ УМВС України у Тернопільській області у судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомленими про час та місце проведення розгляду справи. Причин неявки суду не повідомили, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

    Відповідно до ст. 11 КАС України р озгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.     Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається із копій протоколу про адміністративне правопорушення серія ВО №010876 від 21.08.2009 року, постанови ВО № 011304 по справі про адміністративне правопорушення від 21.08.2009 року та пояснень позивача, на нього старшим інспектором ДПС ДАІ Саламанюком Орестом Зіновійовичем було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. А саме за те, що 21.08.2009 року о 10 год. 40 хв., позивач, керуючи автомобілем «MAZDA» д.н. НОМЕР_1, в населеному пункті, а саме с.В.Березовиця на вул. Микулинецькій, на 332 кілометрі автодороги Доманово-Ковель-Чернівці, рухався зі швидкістю 90 км/год, чим порушив п. 12.9 «б» ПДР України.

Позивачем у заяві та під час судового засідання, не наведено жодних обґрунтованих доводів, які б стверджували протиправність оскаржуваної постанови.

    Доводи позивача про те, що перед ним їхали інші автомобілі і тому інспектор не міг визначити швидкість руху його автомобіля, жодними доказами не підтверджені та ґрунтуються лише на домислах позивача. Крім цього, на думку суду, такі наведені ним з метою уникнення відповідальності за скоєне правопорушення.

    Згадані доводи спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, який є доказом по справі про адміністративне правопорушення на підставі якого була винесена оскаржувана постанова та нічим не спростований. У ньому вказано про те, що швидкість руху автомобіля позивача вимірювалась приладом «Сокіл» №0410305 та така у населеному пункті склала 90 км/год, що є порушенням п.12.9 «б» ПДР України та, відповідно, свідчить про вчинення позивачем правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП.

Доводи позивача про те, що до участі у розгляді справи інспектором не було залучено пасажира його автомобіля, як свідка, теж, жодним чином не свідчать про неправомірність винесеної постанови.

Жодних інших, обґрунтованих доводів, що свідчили б про неправомірність оскаржуваної постанови позивачем не представлено.

Враховуючи вказане, оскаржувана позивачем постанова винесена у відповідності до вимог КУпАП та Правил дорожнього руху України та підстав для її скасування немає.

Також, суд не вирішує питання про поновлення пропущеного позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, а також про відмову у задоволенні адміністративного позову з підстав пропуску строку на звернення до суду, оскільки вказане питання могло б вирішуватись, згідно ч.1 ст. 100 КАС України, лише  у тому випадку коли б на відмові у позові через пропуск строку позовної давності наполягала одна із сторін.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 104, 159, 161-163, 167 КАС України, ст.ст. 280, 283, 288, 293 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Тернопільській області, старшого інспектора ДПС Саламанюка О.З. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та ін. – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: