Справа № 22-6734/2006 р.            Головуючий у 1 інстанції Карабан І.І.

Категорія  21                               Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2006 року                          Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів: Санікової О.С, Єлгазіної Л.П.

при секретарі Білявській І.Є.                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кіровське Донецької області на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 15 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кіровське просить скасувати рішення Кіровського міського суду Донецької області від 15 травня 2006 року, яким частково задоволені позовні вимоги позивача: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кіровське Донецької області на відшкодування моральної шкоди 9 000 грн., - та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кіровське Донецької області посилається на те, що позивачем не доведений факт спричинення йому моральної шкоди; відділення виконавчої дирекції виплатило позивачу одноразову допомогу, виплачує щомісячні страхові виплати, тим самим виконуючи свої зобов'язання, передбачені законодавством. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхувння від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 1977 року працював на підземних роботах вугільних підприємств. Внаслідок роботи в умовах недосконалості технологічних процесів, довготривалої роботи в умовах шкідливих факторів виробництва позивач отримав професійне захворювання: антркоз, бронхіт, легенева недостатність першого-другого ступеня, про що складений акт розслідування хронічного професійного захворювання. Висновком МСЕК від 9 лютого 2006 року позивачу встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності за сукупністю: вперше у зв'язку з професійним захворюванням та повторно у зв'язку з трудовим каліцтвом 1994 року у розмірі 10% втрати працездатності, позивач визнаний інвалідм третьої групи безстроково.

Судом також встановлено факт заподіяння позивачу моральної шкоди, яка полягає в фізичних стражданнях, яких позивач зазнає у зв'язку з пошкодженням здоров'я, в порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з оточуючими людьми; крім того, втрата працездатності і визнання позивача інвалідом третьої групи, які встановлені безстроково, вже самі по собі свідчать про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено і у нього відсутня надія на відновлення здоров'я.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом: ст.ст.1,.21,.28, 34.Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Як вбачається з матеріалів справи захворювання ОСОБА_1 є професійними, про що 13 січня 2006 року був складений акт розслідування професійного захворювання. Висновком медичних органів позивачу встановлений діагноз: антракоз, вузелкова форма 1/1, р/Т, бронхіт, легенева недостатність першого-другого спупеня, тобто тяжка форма. Висновком МСЕК від 9 лютого 2006 року позивачу встановлено 30 % втрати професійної працездатності вперше у зв'язку із професійним захворюванням, безстроково, він визнаний інвалідом третьої групи.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивачки права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ушкодження здоров'я, а саме професійного захворювання, за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Суд правильно й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону визначив розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, урахувавши при цьому тяжкий характер захворювання, встановлення втрати професійної працездатності безстроково, вимушеність постійного лікування, а також глибину та ступінь моральних страждань ОСОБА_1 у зв'язку з професійним захворюванням, порушення у зв'язку з цим нормальних життєвих зв'язків, характер додаткових зусиль для організації життя.

Але при цьому при стягненні з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Кіровське Донецької області суми моральної шкоди суд неправильно виходив із 40% втрати позивачем професійної працездатності, оскільки 10% втрати працездатності йому встановлено у зв'язку із нещасним випадком, який стався з ним у 1994 році. Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на вирбництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не має зворотньої сили, тобто його дія не розповсюджується на правовідносини, які виникли у 1994 році. Проте зазначені обставини не дають підстав для зменшення суми моральної шкоди чи відмови в задоволенні позовних вимог.

Посилання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Кіровське Донецької області на Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим чи членам їх сімей не можуть бути прийняті до уваги, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст.46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету; кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України.

Доводи   апеляційних   скарг   не   дають   підстав   для   висновку   про   неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не спростовують висновків суду.  Рішення суду ухвалене з додержанням, вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кіровське Донецької області  відхилити.

Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 15 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.