Справа № 22-5779/2006 р.             Головуючий у 1 інстанції Мірута О.А.

Категорія   36                             Доповідач Санікова О.С.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2006 року                           Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів: Санікової О.С., Єлгазіної Л.П.

при секретарі: Білявській І.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на "рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 25 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на період навчання ,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що після закінчення школи вона продовжує навчання в Донецькому технічному університеті на платній основі, сума оплати за договором складає 11 760 грн., в т.ч. за семестр - 1 470 грн., проживає з матір'ю, яка дуже хворіє, не працює, тому потребує матеріальної допомоги на період навчання на життєво необхідні речі та лікування. ОСОБА_2 і її мати ОСОБА_3 - позивачка по справі просили стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку /доходів/ на утримання ОСОБА_2 на період її навчання, а також додаткові витрати в розмірі 50% від загальної суми оплати по договору; стягнення здійснювати зІНФОРМАЦІЯ_1, тобто з часу її повноліття.

Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 25 квітня 2006 року позовні вимоги позивачів задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітку /доходу/ на період навчання, але не більше ніж до 23 років; стягнення здійснювати зІНФОРМАЦІЯ_1; в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат в розмірі 50% від загальної суми оплати за навчання по договору відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду, зменшивши розмір стягнутих аліментів, посилаючись на те, що судом не враховано його матеріальний стан, а також стан його здоров'я, умови його проживання, а також відношення його дочки до нього.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивачі в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили

відмовити в її задоволенні, рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним і

обгрунтованним.                                                                                       

Судом першої інстанції встановлено, що батьки позивачки ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний в травні  1989 року. До виповнення ОСОБА_2 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач сплачував на її утримання аліменти в розмірі 1/4  частини від свого заробітку /доходу/.

З 2005 року ОСОБА_2 є студенткою першого курсу денної платної форми навчання гірничо-геологічного факультету Донецького національного технічного університету, стипендію не отримує; загальна вартість навчання становить 11 760грн. зі сплатою за семестр 1 470 грн.

Згідно довідки лікаря ОСОБА_2 хворіє хронічним гастрітом.

Відповідач ОСОБА_1працює в ТОВ „Науково-інформаційний центр проблем міського господарства „ЕКПРОЦЕНТР" на посаді завідуючого відділом, його дохід з 1 жовтня 2005 року до 31 березня 2006 року склав, за винятком сплачених аліментів, 8 772 грн.24 коп., проживає один, інших утриманців не має, хворіє хронічним радікулітом, сколіозом та остеохондрозом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення суду зміні виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 199. ч.1 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги,  батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 200 ч.ч.1,2 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і /або/ у частці від заробітку /доходу/ платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Згідно зі ст. 182 ч.1 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/4 частини його заробітка /доходів/, суд виходив з того, що повнолітня ОСОБА_2, навчаючись на денній формі навчання на платній основі та будучі хворою потребує матеріальної допомоги; відповідач має можливість надавати таку допомогу.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходив із встановлених по справі обставин, матеріального становища дитини, відповідача, а також можливості надання утримання матір'ю повнолітньої дитини.

Стягуючи аліменти з відповідача з ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто з дня настання повноліття позивачкою ОСОБА_2 на підставі ч.2 ст. 191 СК України, суд виходив з того, що позивачами приймались заходи до отримання аліментів з відповідача ще до подачі цієї позовної заяви.

Проте такі висновки суду зроблені на неповно з'ясованих обставинах справи, що мають значення для справи, і з порушенням норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом, позивачка ОСОБА_2 після досягнення нею повноліття навчається у Донецькому національному технічному університеті, на денній формі навчання на платній основі, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Але при визначенні розміру аліментів судом не достатньо враховане матеріальне становище відповідача, інші обставини, а також не враховані положення ч.2 ст. 182 СК України.

Як вбачається з матеріалів справи крім заробітної плати, середньомісячний розмір якої становить 1 700 грн., інших доходів відповідач не має; проживає один у квартирі барачного типу без вигід, з опаленням вугіллям, на придбання якого йому необхідні значні грошові кошти; крім того, у відповідача виявлено ряд хронічних захворювань, на лікування яких відповідач також вимушений витрачати значні грошові кошти. При цьому заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що його дочка ОСОБА_2 пішла навчатися до вищого навчального закладу на платній основі без погодження з ним і без урахування його матеріальних можливостей і при тому, що її мати - позивачка по справі ОСОБА_3 не працює і не має достатніх коштів для навчання таким чином дочки.

Чинним законодавством, а саме СК України не передбачений конкретний розмір аліментів. Згідно з ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно із Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 453 грн.

З урахуванням всіх встановлених по справі обставин, апеляційний суд вважає, що розмір аліментів, стягнутих з відповідача, підлягає зменшенню до 1/6 частини заробітку /доходу/ відповідача, що також не протирічить положенням ч.2 ст. 182 СК України, оскільки зазначений розмір аліментів буде складати більше 30% прожиткового мінімуму.

 При стягненні аліментів з відповідача з 23 листопада  2005  року судом допущені порушення норм матеріального права, а саме ч.2 ст. 191 СК України, яка передбачає, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Як вбачається з матеріалів справи у вересні 2005 року ОСОБА_3 зверталась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини у зв'язку з її навчанням. Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 1 листопада 2005 року залишенним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2005 року у задоволенні її позовних вимог було відмовлено у зв'язку з тим, що на той час ОСОБА_2 була ще неповнолітньою, в той час коли згідно із законодавством аліменти на період навчання стягуються на повнолітню дитину.

Але зазначені обставини не можуть бути підставою для висновків суду про стягнення аліментів зІНФОРМАЦІЯ_1, тобто з дня повноліття ОСОБА_2, по даній справі, оскільки не свідчать про те, що заходи для стягнення аліментів на період навчання вживались позивачами в період повноліття ОСОБА_2, як то передбачено ст. 199 СК України, а відповідач ухилявся від сплати таких аліментів.

Згідно з ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що з позовом до суду по данній справи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулись 8 лютого 2006 року, тому і стягнення аліментів з відповідача підлягає з зазначеної дати.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат в розмірі 50% від загальної суми оплати за навчання по договору на утримання ОСОБА_2 на підставі ст. 185 СК України суд обгрунтовано виходив з того, що вони є безпідставними і не грунтуються на законі, оскільки зазначеною нормою закону не передбачено стягнення такого виду витрат.

Керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.З, 308 ч.1 п.1,4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 25 квітня 2006 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь повнолітньої дитини ОСОБА_2, 23 листопада 1987 року народження аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини заробітку /доходу/ на період навчання , але не більше ніж до досягнення ОСОБА_2 двадцятитрирічного віку, починаючи стягнення з 8 лютого 2006 року.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.