ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.07.2007 | Справа №2-22/7720-2007А |
27.07.2007р. (10г.40хв.) м.Сімферополь Справа №2-22/7720-2007А
За позовом - ТОВ «Виробниче підприємство «Діоніс» ЛТД (м.Сіферополь, вул. Грибоє-
дова 7)
До відповідача - ДПІ у м.Сімферополь ( вул.. М.Залкі, 1/9)
Про відміну рішення .
Суддя Яковлєв С.В.
За участю секретаря ДулімовоїВ.І.
Представники:
Від позивача – Самсонов А.С. – ю/к, дов. від 22.06.2007 р.
Від відповідача – Щербіна Д.С. - голов.дер.под.ін-р , дов.№ 45/100 від 25.05.2007 р
Сутність спору: ТОВ «Виробниче підприємство «Діоніс» ЛТД ( далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення ДПІ у м.Сміферополь ( далі відповідач) № 13365/ю/233 від 06.03.2007 р. про застосування штрафних санкції. Вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача під час проведення перевірки магазину позивача склали акт № 000258 від 22.02.2007 р. , в якому зафіксували нібито встановлені порушення позивачем п.13 ст. 3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за порушення, яки позивач не допустив.
Під час судового засідання, яке відбулось 18.06.2007 р., представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог ( вих.№336 від 18.06.2007 р.) , просив скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкції № 0001752303 від 01.03.2007 р.
Представник відповідача під час судового засідання., яке відбулось 03.07.2007 р., надав відзив на позов (вих. № 11728/9/10-0 від 02.07.2007 р.) , в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що штрафні санкції до позивача застосовані у зв’язку з порушенням ним Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, свідків, суд
встановив:
Відповідач 22.02.2007 р. провів перевірку магазину позивача, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул.Грибоєдова, 7 , по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту , за результатами якої склав акт № 000258 . У зазначеному акті зроблені висновки про порушення позивачем п.13. ст.3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
На підставі вказаного акту відповідач 01.03.2007 р. прийняв рішення №0001752303 про застосування до позивача відповідно до ст.22 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штрафних санкцій у сумі 137208,75 грн.
Позивач відповідно до пункту 5.2 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 16.03.2007 р. звернувся до ДПА в АРК зі скаргою про перегляд рішення № 0001752303 від 01.03.2007 р.
ДПА в АРК 27.04.2007 р. прийняла рішення № 1040/10/25-021 за результатами розгляду вказаної скарги позивача, в якому залишила без змін рішення відповідача № рішення № 0001752303 від 01.03.2007 р. , а скаргу без задоволення.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язани діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в України” визначає, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються, зокрема, Державна податкова інспекція в АРК . До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України” здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності , достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обов’язкових платежів ) , додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Згідно зі ст.2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахункова операція. – це, зокрема, у разі застосування банківської платіжної картки , оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару ( послуги) банком покупця, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту , що підтверджує факт продажу (повернення0 товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну. Денний звіт - це документ встановленої форми , надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
У п.13ст.3 вказаного закону визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівкові та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операції.
Позивачем наданий денний звіт (Х – звіт) № 0296 за 22.02.2007 р., в якому визначена сума продаж у розмірі 29336,25 грн., саме у цієї сумі визначений обіг коштів на зазначену дату .
Матеріали справи свідчать про те, що під час проведення перевірки у місці проведення розрахунків магазину позивача, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Грибоєдова, 7 , знаходилось 1824грн. готівкових коштів, а також приходні касові ордери №№170 та 171 , яки свідчили про внесення до каси позивача 7398,55 грн. та 19999,90 грн. , ,товарні чеки № PHV – 794283 та № PHV – 794285 від 22.02.2007 р. на суму 43,60 грн. Саме ці кошти та розрахункові документи були надані працівникам відповідача під час проведення перевірки, що підтверджено представником відповідача під час розгляду справи та зафіксовано у акті перевірки № 000258 22.02.2007 р.
Відповідно до п. 4.6 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари ( послуги), затвердженого Наказом ГНА України в №614 від 01.12.2000 г. суб’єкт підприємницької діяльності має забезпечити друкування Х-звитів, Z- звітів та іншої документації , яки передбачені експлутаціїною документацією РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час проведення перевірки на вимогу представника контролюючого органу.
В силу викладеного стає зрозумілим, що чек службової видачі готівкових коштів передбачений експлуатаційною документацією РРО та не відноситься до розрахункових документів. За таких обставин суд вважає, що працівнику позивача (кассіру) до початку проведення перевірки було необхідно роздрукувати чек службової видачі на підстави наявних у РРО квитанцій, приходних ордерів №10 та №171 , а після чого роздрукувати Х – звіт. Відсутність роздрукованого чеку службової видачі призвело до перекручування інформації в Х-звіті, в наслідок чого представники відповідача ,на думку суду, помилково зробили висновки про рушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” .
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не заперечує проти наявністі прибуткових касових ордерів №№170 та 171 у касі магазину, який перевірявся.
Вивчивши надані сторонами документи, приймаючи до уваги наявність у касі позивача під час перевірки зазначених вище приходних ордерів, підтвердження цих обставин відповідачем, суд вважає, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відрізнялась від сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операції. Оприходування у касі підприємства для надійності збереження згідно з п.п2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р., таких значних для магазину, який перевірявся , сум , як 7398,55 грн. та 199990,90 грн. , поміщення в його місці проведення розрахунків приходних касових ордерів №№170 та 171 , свідчить про порушення позивачем касової дисципліни, але не може бути доказом порушення ним Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того суд приймає до уваги те, що відповідач не надані докази того, що порушення касової дісциплини позивачем призвело до необлікового використання ним готівкових коштів, могло призвести заниження його податкових зобов’язань та невірного встановлення розмірів обов’язкових платежів, які він повинен був сплатити до держбюджету .
Під час судового засідання, яке відбулось 27.07. 2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 02.08.2007р.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення ДПІ у м.Сімферополь ( вул.. М.Залкі, 1/9) № 0001752303 від 01.03.2007 р. про застосування штрафних санкцій.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Виробниче підприємство «Діоніс» ЛТД (м.Сіферополь, вул. Грибоєдова 7, п/р 260023000677 у ВАТ «Кредо банк» м. Сімферополь, МФО 324913,ЕДРПОУ 30848549 ) 3,40 грн.- судового збору.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.