ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО                                     Справа № 2 – 210/10

Позовне провадження

Категорія : Спори про відшкодування матеріальної шкоди,

заподіяної працівниками державним підприємству, установі, організації - 53

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року                       Любомльський районний суд Волинської області  в складі головуючого – судді Чишія С.С.

при секретарі Семенюк К.М.

з участю представника позивача Машевської Л.А.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом Любомльського професійного ліцею до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником внаслідок неналежного виконання посадових обов’язків,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

У суд з позовом звернувся Любомльський професійний ліцей, який просить стягнути із ОСОБА_2 957,66 гривні шкоди від неналежного виконання відповідачем своїх посадових обов’язків та судові витрати по справі.

Вимоги обґрунтовано тим, що відповідач працював на посаді майстра виробничого навчання, в його посадові обов’язки, серед іншого, входив контроль за забезпеченням учнів нормальними житловими умовами та організацією їх харчування, за успішністю учнів та відвідуванням занять. Свої обов’язки відповідач виконував неналежним чином, що встановлено під час проведення комплексної ревізії, яку проводив міжрайонний контрольно-ревізійний відділ у Любомльському і Шацькому районах. ОСОБА_2 подавав на кухню ліцею відомості про наявність учнів, які будуть харчуватись, однак такі відомості не відповідали відміткам в журналах обліку відвідування навчальних занять. Внаслідок цього було допущено зайве використання бюджетних коштів на загальну суму 957,66 гривні. Такий розмір не перевищує середньомісячного заробітку відповідача, однак в добровільному порядку він заподіяну шкоду він не бажає.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала в повному об’ємі.

Відповідач позов не визнав.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що за результатами перевірки ліцею контрольно-ревізійним відділом встановлено перевитрату бюджетних коштів, призначених для харчування учнів. Загальна сума перевитрати виведена, виходячи з різниці між кількістю учнів, які відвідували їдальню, і кількістю учнів, які були присутні на заняттях. Контроль за відвідуванням і харчуванням учнів посадовими інструкціями віднесено до обов’язків майстрів виробничого навчання. Тому відповідно до виявлених під час ревізії порушень майстрам було запропоновано відшкодувати заподіяні збитки. Відповідач єдиний відмовився це робити.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що як майстер докладав всіх зусиль, щоб охопити харчуванням всіх учнів групи, що від нього вимагалось і керівництвом ліцею. За посадовою інструкцією мав контролювати відвідування учнями занять і організацією їх харчування лише під час виробничого навчання і практики. Частина його учнів проживала в гуртожитку, частина в місті Любомлі, інші – в навколишніх селах. Заявку на харчування подавав за прийнятою схемою «сьогодні на завтра». Тому об’єктивно не міг передбачити, чи всі учні групи наступного дня прийдуть на навчання. Бували випадки, коли учні пропускали заняття або хворіли, однак в їдальню ходили. Так звані «скориговані заявки», тобто виправлені зранку наступного дня, були введені лише після ревізії. Вважає, що відповідальним за перевитрату коштів, якщо вона була, винен головний бухгалтер ліцею, оскільки про це вказано в акті ревізії.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

    Згідно з наказом від 28.08.2008 року №43-к ОСОБА_2 був прийнятий на посаду майстра виробничого навчання групи малярів-штукатурів на час відпустки по догляду за дитиною іншого працівника.

    У відповідності із п.11 посадової інструкції відповідач був зобов’язаний контролювати забезпечення учнів нормальними житловими умовами, організацію їх харчування, побутове та культурне обслуговування у період виробничого навчання і практики.

    Згідно з актом ревізії фінансово-господарської діяльності Любомльського професійного ліцею від 25.08.2009 року №930-14/17 встановлено, що у липні-вересні 2007, жовтні-грудні 2008, січні-березні 2009 року проведено харчування 1580 дітей, які фактично були відсутні на заняттях. Внаслідок цього безпідставно списано продуктів харчування на загальну суму 4533,20 гривні, в тому числі, по групі майстра ОСОБА_2 – 957,66 гривні.

    З оглянутих в судовому засіданні журналів теоретичних занять та виробничого навчання вбачається, що учні 1 групи дійсно пропускали заняття. При цьому перший журнал вела класний керівник групи ОСОБА_3, другий – майстер ОСОБА_2

    Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що в ліцеї внутрішнього нормативного акта, який би регулював організацію обліку та подання майстрами заявок на харчування учнів, немає. Фінансування харчування проводилось за рахунок державного бюджету та спеціальних фондів. В учнів, які виявили бажання харчуватись в їдальні, відраховували із стипендії 40 гривень, однак ці кошти залишались в стипендіальному фонді і на харчування не витрачались. За існуючою практикою майстер подавав заявку за принципом «сьогодні на завтра» і не завжди міг передбачити реальну кількість дітей, які прийдуть в їдальню. Після проведення ревізії було запроваджено коригування заявок, для чого майстер вранці міг збільшити або зменшити кількість учнів, які будуть харчуватись.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків .

Аналіз доказів у справі приводить суд до висновку, що обов’язок вести облік дітей, які будуть харчуватись у їдальні ліцею, не відноситься до трудових обов’язків відповідача. Наказ про організацію харчування адміністрацією ліцею не видавався, а формулювання п.11 посадової інструкції «контролювати … організацію харчування учнів» позивачем безпідставно трактується як обов’язок відповідача здійснювати такий облік.

Крім цього, існуюча в ліцеї практика подачі заявок за принципом «сьогодні на завтра» не давала відповідачу об’єктивної можливості передбачити можливу неявку учнів на заняття.

В той же час жодним нормативним актом щодо досліджуваних правовідносин не встановлено заборони учням, які пропустили заняття з тих чи інших причин, харчуватись в їдальні професійно-технічного навчального закладу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач жодним чином не порушив свої трудові обов’язки, а тому заявлені до нього вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.88 ЦПК України судові витрати у формі судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення слід покласти на позивача, яким вони сплачені при подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214 ЦПК України, суд

в  и  р  і  ш  и  в  :

У задоволенні позову Любомльського професійного ліцею до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником внаслідок неналежного виконання посадових обов’язків, відмовити за безпідставністю заявлених вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Протягом 10 днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у 10-денний строк, встановлений для подання заяви.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Головуючий : суддя                                          Чишій С.С.