Рішення

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

Справа № 2- 339/2010

       2 червня 2010  року                                                  м.Теребовля

        Теребовлянський районний суд в складі:  

               головуючого судді                                                                Макарика В.Я.                                          

               при секретарі                                                                        Пасько Л.Р.

розглянувши   цивільну справу  за позовом   ОСОБА_1   до   управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі про  стягнення недоплаченої щомісячної соціальної   допомоги  «Дітям війни»

                                                                В С Т А Н О В И В:

        Позивач звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі  про зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії і підвищити її розмір на 30% мінімальної пенсії за віком,  оскільки позивач набула статусу дитини війни і згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком, а відповідач всупереч рішенням Конституційного Суду України  перерахування пенсії їй не проводить. Позивач вважає, що має право на одержання недоплаченої суми пенсії з  1 січня 2006 року до 31 грудня 2008 року.    

       Представник відповідача – управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі  в судове засідання не з’явилася,   однак подала суду письмові заперечення, де позову не визнала та вважає, що відповідачем права позивача не порушено, у задоволенні позову просить відмовити у зв”язку із безпідставністю позовних вимог та прость справу слухати  у її відсутності.

     Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне:

        ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1  відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни.

            Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак, пукнтом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 пункт 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано неконституційним.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність.

Таким чином, пункт 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” припинив свою чинність з 9 липня 2007 року.

Згідно з підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в такій редакції “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни” (частина 1 вказаної статті).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 пункт 41  розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано неконституційним.

Таким чином, пункт 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  припинив свою чинність з 22 травня 2008 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач, будучи дитиною війни, має право на одержання пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,  з 22 травня 2008 року по 31.12.2008  року.

Крім того позивач  просить зобов`язати відповідача провести нарахування  підвищення до  пенсії  за період 2006 року , проте , суд зазначає , що Законом України “Про державний бюджет  України на 2006 рік” було зупинено дію ст.6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” однак Законом України від 19.01.2006 р.№3367 ІУ дію цієї статті було відновлено, але установлено , що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7ст.5, запроваджуються з 01 січня 2006 року , а ст.6,- у 2006 році поетапно, за результатами виконання  бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому КМ України за погодженням з Комітетом ВРУкраїни з питань бюджету .Тобто ці підвищення повинні були здійснити у випадку вище зазначених умов .Оскільки такі умови не настали, то в задоволенні позовних вимог, щодо виплати за 2006 році слід відмовити.

Крім того, суд вважає, що у вказаних періодах дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була зупинена Законами України “Про Державний бюджет України” на відповідні роки, а тому виплати коштів дітям війни здійснювались згідно з  нормами діючих на той час Законів України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.  Також суд вважає за необхідне наголосити, що відсутність бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

Аналізуючи в сукупності докази, суд приходить до переконання, що  позовні вимоги ОСОБА_1,  слід задовольнити частково, зобов”язавши управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області, як уповноваженому державою органу по нарахуванню та виплаті пенсії, провести перерахунок та виплату пенсії  ОСОБА_1,- з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  .В решті позовних вимог  відмовити .

Керуючись ст.   ст.10,60,179  ЦПК  України, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішеннями Конституційного Суду України від  9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд, -

ВИРІШИВ:

         Позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Теребовлянському районі Тернопільської області провести перерахунок та виплату пенсії  ОСОБА_1  і підвищити її на 30 % мінімальної пенсії за віком з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по  31 грудня 2008 року . В задоволенні решти позовних вимог відмовити.      

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

   Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя: